Доступність посилання

ТОП новини

«Демонстрація єдності народу». Мустафа Джемілєв ‒ про «прорив» кримських татар 3 травня 2014 року


Кілька тисяч кримських татар з різних міст півострова 3 травня 2014 року поїхали зустрічати лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва, який прямував до Криму. Російські силовики виставили військову техніку та стріляли в повітря, але акція залякування не принесла очікуваного результату: кримські татари прорвали живий щит російського ОМОНу і зустрілися з Мустафою Джемілєвим. Кримськотатарські активісти сподівалися, що повернуться до Криму разом зі своїм лідером. Однак обставини склалися інакше. Що відбувалося 3 травня 2014 року на Турецькому валу, чому в той день лідер кримських татар не зміг потрапити до Криму та чим запам'яталися ці події Мустафі Джемілєву, читайте в інтерв'ю Крим.Реалії.

Напередодні Мустафа Джемілєв намагався потрапити до Криму з російського аеропорту «Шереметьєво», але російські прикордонники вручили йому документ, що забороняє «в'їзд на територію Росії», який поширювався на анексований Крим.

Меджліс кримськотатарського народу 2 травня 2014 року ухвалив рішення скасувати масштабне святкування Хидирлезу в Сімферополі та провести 3 травня зустріч Мустафи Джемілєва на в'їзді до Криму поблизу російського контрольного пункту «Армянськ».

Дізнавшись про те, що Джемілєв їде на півострів, кримські татари вирішили виїхати йому назустріч. Росія у відповідь виставила живий щит з військової техніки та силовиків.

Російські силовики на Турецькому валу, 3 травня 2014 року
Російські силовики на Турецькому валу, 3 травня 2014 року


За словами Мустафи Джемілєва, дії російських силовиків того дня були передбачуваними.

Коли почали стрілянину в повітря і землю, кримські татари кинулися на штурм

«Це, звичайно, традиційно для Росії: брязкання зброєю, залякування. Але тоді серед кримських татар ще була свіжа в пам'яті українська демократія. Зараз взагалі важко уявити таку масовість ‒ було близько п'яти тисяч осіб. За ці роки вони дуже затягнули гайки: штрафи, арешти, обшуки. А тоді зігнали, з їхніх повідомлень, тисячу омонівців, близько сотні бронетранспортерів, танки... До того ж, Аксенов (російський глава Криму Сергій Аксенов ‒ КР) закликав по радіо, по телебаченню «патріотичних громадян захищати Крим від татар, які насуваються з боку Перекопу». Були ще акції в самому Криму: по-моєму, у семи місцях перекривали автотрасу на знак протесту. Ось така була ситуація. Але я б не сказав, що ця реакція якось налякала кримських татар. Навпаки. Коли почали стрілянину в повітря і землю, кримські татари кинулися на штурм, і близько півтора-двох тисяч осіб все-таки перейшли цей кордон на так звану нейтральну смугу», ‒ згадує Мустафа Джемілєв.

Російські силовики на Турецькому валу, 3 травня 2014 року
Російські силовики на Турецькому валу, 3 травня 2014 року

Події 3 травня 2014 року, за словами Мустафи Джемілєва, показали безстрашність кримськотатарського народу та його небажання миритися з несправедливістю.

«Це дає надію. Показувало, що, незважаючи на всю цю російську демагогію, народ все-таки зберігає свою національну ідентичність, гордість, рішучість захищати свої права. Що у них немає страху. Ось це мене, звичайно, радувало», ‒ говорить він.

На запитання, чи мав він відчуття, що історія повторюється, коли дізнався про заборону на в'їзд до Криму, Мустафа Джемілєв відповідає негативно.

Я знав, що Росія в Криму почне терор, репресії, залякування

«Спочатку, коли російські війська зайшли на територію Криму, було зрозуміло, чого вони хочуть. Тому що це було зроблено проти волі корінного народу і, значною частиною, інших національностей. Я знав, що Росія в Криму почне терор, репресії, залякування. Тому сюрпризу не було», ‒ зазначає Джемілєв.

Кримські татари і силовики, Турецький вал, 3 травня 2014 року
Кримські татари і силовики, Турецький вал, 3 травня 2014 року

Лідер кримськотатарського народу згадує, як розвивалися події після того, як кримські татари прорвали живий щит російських силовиків: Джемілєву телефонували дипломати, політики, представники Європарламенту, які боялися агресивних дій російських силовиків і можливого кровопролиття.

Боялися, що на кордоні з'явиться новий фронт війни з Росією

«Турецький посол телефонував і говорив, що у нього на дроті і прем'єр-міністр, і президент (Туреччини ‒ КР). Вони дуже боялися, що на кордоні з'явиться новий фронт війни з Росією, можуть бути людські жертви. Дуже просив, щоб я відійшов від кордону, що питання мого повернення до Криму спробують вирішити дипломатичним шляхом, шляхом переговорів з Росією. З Європарламенту телефонували, підтримка була», ‒ розповідає Джемілєв.

Дуа (молитва) кримських татар, Турецький вал, 3 травня 2014 року
Дуа (молитва) кримських татар, Турецький вал, 3 травня 2014 року


Були й інші телефонні дзвінки. Мустафа Джемілєв згадує про те, як йому запропонували звернутися до президента Росії Володимира Путіна.

«Дехто Александров, депутат Держдуми ‒ я з ним знайомий зі Страсбурга, він був у складі російської делегації ‒ телефонував і говорив мені: ну, напиши СМС на ім'я Путіна з проханням пропустити до Криму, я зараз же зайду до Путіна і все вирішиться без жодних скандалів. Я йому кажу: ти при своєму розумі? Про що ти говориш? Чому я маю звертатися до президента іншої країни за дозволом увійти до себе додому? Що це за абсурд такий?» ‒ згадує Джемілєв.

Кримські татари та українські прикордонники, Турецький вал, 3 травня 2014 року
Кримські татари та українські прикордонники, Турецький вал, 3 травня 2014 року

Водночас з'явилося занепокоєння, що кримських татар, які перейшли заслін, виставлений російськими силовиками, можуть не впустити назад до Криму. Мустафа Джемілєв згадує: у той момент він погодився не в'їжджати до Криму і висунув низку умов, щоб людям дозволили повернутися і не застосовували щодо них репресивні дії.

Я стояв на цій нейтральній смузі, поки останній з кримських татар не пройшов назад до Криму

«Коли сказали, що не будуть пропускати назад тих кримських татар, які перейшли цей кордон без узгодження, були молоді люди, які вирішили прориватися. Але в цьому випадку могло бути кровопролиття. Їх почали вмовляти: в жодному разі, у вас у руках палки, а у них он скільки зброї. Я поставив умову: всіх кримських татар, які перейшли кордон, впустять назад, і тільки тоді я поїду, і вони погодилися. І була умова, щоб згодом стосовно них не було ніяких репресій. На це вони теж погодилися. Але, як завжди, росіяни обманули. Вони, щоправда, пропустили всіх, і я стояв на цій нейтральній смузі, поки останній з кримських татар не пройшов назад до Криму. Але після цього відразу серед кримськотатарського населення почалися допити, арешти, штрафи», ‒ розповідає Мустафа Джемілєв.

Кримські татари зустрічають Мустафу Джемілєва, 3 травня 2014 року
Кримські татари зустрічають Мустафу Джемілєва, 3 травня 2014 року


Через шість років «прорив» 3 травня, поряд з мітингом 26 лютого біля будівлі Верховної Ради Криму, залишається однією з наймасовіших подій 2014 року. За словами Мустафи Джемілєва, обидва ці дні показали згуртованість кримськотатарського народу.

Буквально за кілька годин з усього Криму приїхали близько дванадцяти тисяч кримських татар. Така організованість надихає

«Це дійсно була демонстрація єдності народу. На мітинг 26 лютого з усього Криму організовано, машинами зганяли так званих казаків, добровольців, і всього їх набралося близько трьох-чотирьох тисяч осіб. І в цей час, буквально за кілька годин, з усього Криму приїхали близько дванадцяти тисяч кримських татар. Така організованість, звичайно, надихає. Я згадую цікаву історію: після того як всі події закінчилися, один проросійський активіст з Бахчисарая просто плакав і говорив: татари нас відігнали, витіснили, принизили. А кримські татари йому кажуть: та годі, заспокойся, чого ти хвилюєшся ‒ уперше чи що?» ‒ згадує Джемілєв.

Мітинг на підтримку територіальної цілісності України, Сімферополь, 26 лютого 2014 року
Мітинг на підтримку територіальної цілісності України, Сімферополь, 26 лютого 2014 року

За його словами, через роки одним з найсильніших спогадів про події 3 травня для нього залишається позиція кримських татар, яких у судовому порядку переслідували після «прориву» на Турецькому валу.

«Мене дуже вразила заява тих людей, яких заарештували, оштрафували. Вони всі говорили: якщо це повториться, ми знову вийдемо. Таке, звичайно, дуже надихає», ‒ каже Мустафа Джемілєв.

Довідка: 3 травня 2014 року близько п'яти тисяч кримських татар вирушили зустрічати Мустафу Джемілєва, який за рішенням російської влади виявився «нев'їзним» до Криму. Їхню автоколону поблизу Турецького валу в Армянську заблокували бійці російського ОМОНу з бронетехнікою.

Колона активістів прорвалася через живий щит російських силовиків і попрямувала до пункту пропуску пішки. Там вони зустрілися з Джемілєвим, але пізніше він повернувся до Києва, щоб уникнути зіткнень, а кримськотатарські активісти змогли повернутися на півострів.

Пізніше учасників тих подій почала переслідувати російська влада. У «справі 3 травня» чотирьом людям були призначені умовні тюремні терміни та штрафи. Першим був заарештований Муса Абкерімов. Його звинуватили в нанесенні ушкоджень середнього ступеня тяжкості бійцеві «Беркута». У травні 2015 року Армянський міський суд призначив Абкерімову покарання у вигляді чотирьох років і чотирьох місяців позбавлення волі умовно. Другим був затриманий Рустем Абдурахманов, третім ‒ Таїр Смедляєв, за ним ‒ Едем Ебулісов. Усі вони також отримали умовні терміни. Останній суд у «справі 3 травня» відбувся 11 грудня 2015 року.

  • 16x9 Image

    Олена Юрченко

    Кримська журналістка, радіоведуча. Жила і працювала в Керчі, залишила Крим після російської анексії півострова в 2014 році. Редактор Крим.Реалії з 2014 року. Ведуча авторської програми «Міські історії» на Радіо Крим.Реалії. Авторка серії публікацій про Крим і міжнародну реакцію на анексію півострова. Учасниця програми медіа-партнерства UMPP з радіокомпанією KSGF (Спрінгфілд, Міссурі, США). Викладачка кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Співавтор посібника з інформування та комунікації «Інформаційна азбука для неурядових організацій».

XS
SM
MD
LG