День знань на тлі пандемії: обмеження у кримських школах і мантри Путіна про Другу світову

Кримські школярі з 1 вересня повертаються на навчання у звичному режимі, при цьому з деякими обмеженнями. Російський глава Криму Сергій Аксенов запевнив, що «рішення про дистанційне навчання може бути ухвалене тільки в тому випадку, якщо буде пряме розпорядження федерального центру».

Президент Росії Володимир Путін у День знань у режимі відеоконференції виступив лектором на всеросійському відкритому уроці і виклав своє бачення подій Другої світової війни. На його думку, події більше ніж 75-річної давнини та твори про цей період стали «невід'ємною складовою національного коду» сучасних росіян. До відкритого уроку з Путіним долучили й дітей з анексованого Криму. Про 1 вересня на півострові йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

За інформацією російської влади, 31 серпня у Криму було зафіксовано 54 нові випадки COVID-19, а загальна кількість хворих перевалила за 2500 осіб. Таким чином, статистика захворюваності не знижується. Тим часом інформаційний портал «Крыминформ» повідомив, що загалом у Криму відкрилося 547 шкіл, за парти сіли 214 тисяч дітей, з них 24 тисячі ‒ першокласники. Російські чиновники відзвітували про встановлення в класах рециркуляторів повітря, що, на їхню думку, дозволить уникнути ризику зараження дітей вірусними інфекціями. При цьому в російському Міносвіти наголосили, що збір грошей з батьків для цих цілей заборонений. При вході до школи у дітей і дорослих обіцяють вимірювати температуру, при цьому учням носити маски не потрібно ‒ тільки вчителям, за винятком випадків, коли можна дотримуватися безпечної дистанції.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Антирекорди з Путіним і фестивалями: Крим в умовах пандемії

Житель Судака Дмитро Демчук розповів Крим.Реалії, в яких умовах його діти пішли до 9 і 10 класів.

‒ Лінійка була урізана: її влаштували тільки для перших і одинадцятих класів. У моїх дітей були класна година та урок патріотичного виховання, після чого їх відпустили додому. У школі у зв'язку з пандемією встановлений графік відвідування ‒ для кожного класу індивідуальний. Наприклад, один приходить о 8:15, інший о 8:20, причому через різні входи. Для початкової школи та дітей спеціальних категорій передбачене дворазове харчування. Заняття фізкультурою проводитимуть тільки на вулиці, а не в спортзалі. Поки сильних обмежень не видно, при цьому з 2 до 6 вересня влада проводить у місті фестиваль «Таврида-АРТ».

З одного боку, у школах обмеження, з іншого, ставлять сто наметів на загородженій території і проводять фестиваль. У мене це в голові не в'яжеться. Раніше я взагалі чув, що з 20 вересня має розпочатися дистанційне навчання ‒ відразу після виборів 13 числа.

• Василь Корчев
• Крим. Реалії

Маються на увазі російські місцеві вибори в анексованому Криму, які не визнають законними Україна, США, Євросоюз та низка інших країн світу. Втім, Дмитро Демчук зазначає, що підконтрольна Кремлю влада Криму заперечує зв'язок між голосуванням і формою навчання у школах.

‒ Зараз Сергій Аксенов повідомив, що до січня навчальний рік точно буде очний. Кого слухати ‒ навіть не знаю. Восени обіцяють другу хвилю епідемії. Поки важко сказати, що далі буде: ми ніколи не були в такій ситуації. Я так розумію, що проблеми будуть спливати у процесі навчального процесу. Особисто я категорично проти дистанційних занять: діти менш дисципліновані, у них немає спілкування між собою та візуального контакту з учителем. Це явно погіршує засвоєння матеріалу.

Тим часом психоаналітик, керівниця українського Центру психологічної підтримки та психоаналізу Наталя Улько пропонує батькам прийняти нові обставини як є і спокійно обговорити їх зі своїми дітьми.

‒ Зміни торкнулися всього світу, і треба вчитися жити по-новому, співвіднести себе з новою реальністю. Це не катастрофа, а нова буденність. Не варто жити у фантазіях, що нічого не трапиться, що можна поводитися якось інакше. Треба відкласти емоції і убезпечити себе. Дорослі мають пояснювати все це дітям ‒ причому, ті добре навчаються не тільки на словах, а й наслідують приклад своїх батьків або вчителів. Треба простою мовою, відповідною віку дитини, викласти їй нові правила життя в обставинах, що склалися, яких дотримуються всі. І це основний момент: якщо батько докоряє дитині в тому, що та не одягнула маску, не помила руки, не дотримується гігієнічних заходів, то дорослий точно так само має все це робити. Якщо батьки дозволяють собі не робити те, що вони просять від дітей, то діти не дотримуватимуться цих правил.

Наталя Улько підкреслює, що залякувати дітей можливими наслідками безтурботності не можна ‒ краще звертатися до їх розсудливості на тлі епідемії.

Це може бути непростим завданням для батьків на тлі мілітаризації освіти в кримських школах, ‒ вважає голова українського Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова.

‒ Хоча це було і складно, я послухала урок на тему 75-річчя перемоги Росії над нацистською Німеччиною, який дав Володимир Путін. Основні меседжі: діти мають воювати, світ ділиться на «вони» і «ми», треба готуватися до зустрічі з ворогами і показати себе в разі війни. Президент розповідав, що раніше підлітки занижували свій вік, щоб воювати і помирати за батьківщину, інші виходили працювати на заводи й жертвували свої гроші на оборону. При цьому учні з усієї Росії сиділи у військовій формі, і показово, що його перше включення було з Криму, з табору «Артек». Тобто пропаганда війни набула всеросійського масштабу. Водночас, незважаючи на декларовану підтримку української та кримськотатарської мов, ситуація з навчанням у кримських школах не покращується. Цього року відкрили три нові школи, але в жодній з них не передбачене таке навчання.

Ось що саме президент Володимир Путін розповів 1 вересня школярам Росії та анексованого Криму про внесок молодого покоління у Другу світову війну:

«Чим більше ми дізнаємося, тим глибше розуміємо: немає випробування складнішого й трагічнішого, ніж війна. Вона намагається відняти майбутнє, обриває мрії і ламає долі, не щадить нікого. На фронт або ж у партизанські загони йшли тоді майже ровесники сьогоднішніх старшокласників. Багато з них просто додавали собі декілька років, щоб швидше долучитися до боротьби з ворогом. Підлітки, навіть діти, без жодних знижок на вік працювали на евакуйованих у тил заводах, фабриках, тому що знали: окрім них та їхніх матерів, до верстата встати просто нікому. Частину свого заробітку при цьому підлітки, які працювали в тилу, перераховували на потреби оборонного виробництва, на потреби фронту».

При цьому Володимир Путін підкреслив, що історію тієї війни нібито намагаються переписати якісь ворожі Росії сили:

«Іноді може здатися, що взагалі це вже не так важливо, адже це було так давно, 75 років тому, це взагалі ніяк не пов'язано з сьогоднішнім життям, це навіть, можливо, вже не цікаво. Запевняю вас, це абсолютно не так. Чому?.. Комусь здалося, що після «холодної війни» вони стали переможцями, вони вважають себе винятковими, вважають, що можна й потрібно змінити лад, що встановився після Другої світової війни. Для того щоб створити умови для цих змін, потрібно трошки переробити, переписати те, що було в історії насправді. Тих людей, які під час війни співпрацюють з ворогом, їх, як відомо, називають і називали завжди і всюди колабораціоністами. Тих, хто сьогодні погоджується з ініціаторами переписання історії, цілком можна назвати колабораціоністами сьогоднішнього дня. Такі люди є завжди, всюди, були й будуть. У них різні мотиви, зараз не вдаватимемося в ці деталі. Важливо тільки розуміти, що це дуже актуально сьогодні».

Доктор історичних наук, професор Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського Віктор Брехуненко критикує російського президента за подвійні стандарти у випадку саме з анексією Криму.

‒ В принципі, нічого нового російський президент не сказав, але деякі помітні акценти зробив. При цьому, можна сказати, Путін сам себе викрив. З одного боку, він запевнив, що війна ‒ це жахливо, що вона руйнує дитячі мрії та змушує їх братися за зброю, з іншого боку ‒ він же й почав війну проти України у 2014 році, зруйнувавши життя багатьох українських дітей. Зрозуміло, що у Путіна подвійні стандарти: якщо хтось підтримує німецького окупанта, то це колабораціонізм, а ті, хто підтримує російського окупанта, нібито роблять правильно. А потім він знову почав повторювати ці російські мантри про переписування історії. Насправді мета Путіна ‒ зберегти в недоторканності той наскрізь фальшивий образ Другої світової війни, що склався у Радянському Союзі й у межах якого він сподівається утримати весь пострадянський простір.

Втім, на думку Віктора Брехуненка, подібні виступи російського президента, який втрачає популярність, швидше призводять до зворотного ефекту ‒ поготів серед молоді, яка має безліч джерел інформації про події Другої світової війни.

(Текст підготував Владислав Ленцев)