У парламентських виборах, які 21 липня відбудуться в Україні, бере участь низка політиків, громадських активістів із анексованого Криму, які переїхали на материкову частину країни після 2014 року або раніше були тісно пов'язані з півостровом. Голова громадської організації «Сила права» та голова однойменної партії, ексвіце-прем'єр Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко висунув свою політичну силу на ці вибори.
Для чого Андрій Сенченко йде в народні депутати? Що він може зробити та що він уже зробив для кримчан на півострові й на материковій Україні? Чому Андрій Сенченко висунув свою політичну партію «Сила права» на вибори? В ефірі денного ток-шоу Радіо Крим.Реалії ведуча Катерина Некреча шукає відповіді на ці запитання з головою громадської організації «Сила права» та головою однойменної партії, ексвіце-прем'єром Автономної Республіки Крим Андрієм Сенченком.
‒ Як вийшло, що людина, яка так багато робила 2014 року для обміну заручниками, яка, перебуваючи в Адміністрації президента, зіграла важливу роль у перекритті Північно-Кримського каналу ‒ після всього цього опинилася не при державних справах і не у Верховній Раді?
Я майже одноосібно ухвалював рішення про перекриття Північно-Кримського каналу, а далі вже команда працювала, щоб усе це втілити
‒ Ви знаєте, питання в тому, що насправді я не граю ніколи ніяких ролей. Я дію відповідно до обставин, намагаюся бути максимально ефективним. Коли навесні мене попросили як заступника голови Адміністрації президента ‒ це було додаткове навантаження ‒ зайнятися спочатку визволенням заручників, я відразу ж відповів «так», і ці переговори вів один від імені країни. У підсумку в обмін на одного російського диверсанта Романа Філатова, вдалося забрати 40 наших військових, цивільних, журналістів, політиків та інших. Після цього я майже одноосібно ухвалював рішення про перекриття Північно-Кримського каналу, а далі вже команда працювала, щоб усе це втілити.
Я вважаю, що досі, якщо ми говоримо про невійськові методи тиску на державу-агресора, це найефективніша міра. Це не тиск на кримчан ‒ ні в якому разі, це тиск на окупанта. Ми все одно доведемо це до кінця, окупація Криму закінчиться. Далі було кілька місяців, коли я займався виведенням озброєнь із Криму, вдалося забрати 3500 одиниць військової техніки та озброєнь. Я ж займався організацією евакуації військових курсантів, ліцеїстів, разом із представниками Генштабу займався евакуацією сімей військових із Криму. Після того, як обрався парламент VIII скликання, ви знаєте, бог милував.
‒ На тих виборах колишні соратники Юлії Тимошенко, в чиїй партії ви тоді перебували, Арсеній Яценюк та Олександр Турчинов успішно виступили зі своєю політичною силою, а ви за списками не пройшли.
‒ Я вимірюю успіх не тим, скільки набрали на старті, а тим відсотком довіри, який ти маєш на фініші. Я в жодному разі не пішов би з тією командою, тут ніяких сумнівів не було. Що стосується «Батьківщини» та виборів до Ради VIII скликання, там була ціла спецоперація з боку публіки, яка прийшла до влади ‒ Петра Порошенка з його командою ‒ для того, щоб мене не пустити. Якраз тому я був 32-им у списку, але питання не в цьому. Перебування у складі парламенту VIII скликання ‒ це пляма на біографії, на превеликий жаль. Я не стверджую, що усі, кого народ обрав, негідники ‒ там є, на мій погляд, людей 50-60 порядних, які намагалися щось змінити. Усі решта ‒ це «непотріб», є таке українське слово.
‒ Зокрема й народні депутати від партії «Батьківщина», в якій ви до нещодавнього часу перебували?
‒ Я не міряю політичними силами, я говорю про конкретних людей. У кожній політичній силі є і герої, і мерзотники, пропорції різні. Щоб поставити крапку, чому ми пішли окремо, я поясню: зараз це не «внутрішньобатьківщинівські» проблеми, це проблеми, які, я вважаю, гостро стоять зараз у країні. Є пряма загроза проросійського реваншу. Це рукотворне явище, воно активно фінансується, активно скуповуються канали, промиваються мізки. Сьогодні дуже мало українських каналів ‒ є кремлівські телеканали, зареєстровані в Україні. Тому йде дуже серйозний психологічний тиск на людей. Оскільки я в команді Тимошенко займався питаннями війни та миру, зміцнення армії, розвитку оборонно-промислового комплексу ‒ я просто вважаю, що має бути політична сила в майбутньому парламенті, для якої ці питання стоятимуть на першому місці, а не в низці інших. Я просто поговорив з Юлією Володимирівною, вона мене зрозуміла, ми пішли своєю дорогою. Коли я говорю «бог милував», я маю на увазі, що якщо б я опинився в парламенті, то, може бути, мені не вистачило б часу зробити те, що ми зробили в складі громадського правозахисного об'єднання «Сила права».
‒ Що ви маєте на увазі?
Ми займалися війною на юридичному фронті проти держави-агресора, підтримкою постраждалих українських громадян в українських судах
‒ Ми виконали унікальну роботу замість держави, яка не хотіла цим займатися і досі не хоче... Ми займалися війною на юридичному фронті проти держави-агресора, підтримкою постраждалих українських громадян в українських судах. Сьогодні є більш ніж тисяча рішень, заарештовані 3,5 мільярда доларів фінансових активів Росії ‒ і це не останнє, що заарештоване ‒ як джерело для майбутніх виплат постраждалим українським громадянам. Ми підготували стратегію, по суті, повернення повноцінного миру без територіальних і політичних поступок державі-агресору ‒ стратегію повернення Криму та Донбасу, стратегію зміцнення української армії, розвитку оборонного комплексу. У цьому сенсі ми унікальні. Те, що ми пропонуємо, ми відразу ж у змозі продемонструвати на прикладах того, що ми робили ці п'ять років.
‒ Яке саме ваше завдання у Верховній Раді наступного скликання щодо Криму?
Повернути Крим і кримчан, реінтегрувати в єдину Україну. Ось це ‒ наша задача. Так само і з Донбасом
‒ Повернути Крим і кримчан, реінтегрувати в єдину Україну. Ось це ‒ наша задача. Так само і з Донбасом. У нас є розгорнута стратегія, її явно неможливо вкласти в інтерв'ю. Там і дипломатичні зусилля, й інформаційний тиск, і юридичний. Це те, чим ми п'ять років займаємося. Українська держава не хоче займатися судами проти держави-агресора, і цим займається наша команда. Кожен день виграємо ці суди. Безумовно, потрібно мати за спиною дуже сильну армію. Наші зусилля, серед іншого, і в цьому напрямку будуть зосереджені в парламенті.
‒ Якщо у «Батьківщини» за рейтингами є шанси потрапити до парламенту, то у «Сили права» шансів набагато менше.
‒ Я б не гарячкував зараз із шансами, бо всі опитування, що зараз демонструють громадянам, ‒ це опитування з меню зі старих політичних сил. Насправді нове меню сформоване тільки вчора. На жаль, на передчасних виборах ми до дня голосування не отримаємо жодного реального опитування. Є технологія: поки опитають, поки обрахують, поки оприлюднять, йде мінімум пара тижнів. А нам, на відміну від багатьох українських політичних сил, не треба нічого вигадувати. Нам не треба брехати... Я в будь-якій аудиторії зустрінуся з будь-яким лідером політичної сили, готовий поставити йому запитання або відповісти на його запитання. Я готовий за кожен день із цих п'яти років російської агресії проти нашої країни відзвітувати про те, що я, як громадянин, ‒ і у владі, і в цивільному секторі ‒ що я робив... Мені вселяє надію те, що наша партія, напевно, єдина в політичному полі сповідує політику реальних результатів.
‒ Ви перший лідер політичної сили в нашій студії з початку передвиборної серії інтерв'ю. Поясніть, будь ласка: які витрати несе ваша партія, щоб узяти участь у цих передчасних виборах?
Ми домоглися внесення змін до закону про судовий збір, щоб усіх громадян України, які подають позови проти держави-агресора, звільнити від судового збору
‒ Ми змушені були зібрати й заплатити встановлений заставний внесок у Центральну виборчу комісію ‒ це 1000 заробітних плат, або 4 мільйони 173 тисячі гривень. Це не мої особисті гроші ‒ я теж у цьому взяв участь, але, умовно кажучи, це 10 осіб, які скинулися і вирішили це завдання. Не всі з них ідуть у списку. Другим номером іде Олександр Данилюк, який очолює громадську структуру «Спільна справа». Дуже енергійна молода команда. Ми п'ять років кожен день у судах виграємо справи проти Росії в інтересах постраждалих громадян і ніколи жодної копійки з них не брали. Навіть більше, ми домоглися внесення змін до закону про судовий збір, щоб усіх громадян України, які подають позови проти держави-агресора, звільнити від судового збору. Ми ніколи не отримували жодного гранту. Ми ні копійки не брали й не отримували від держави. І ми ніколи не спілкувалися з українськими олігархами. Це уламки середнього класу. Ми свої мізки та свої напрацювання віддаємо безкоштовно країні, ніяких бордів не буде, ніяких листівок не буде. Ми працюємо в соцмережах, в Інтернеті, тому що я вважаю, що країна, врешті-решт, має приходити до конкуренції програм, стратегій і думок, а не грошей. Я думаю, що вся кампанія обійдеться в суму до 500 тисяч доларів.
Кримчани на виборах до Верховної Ради України 2019 року
В цьому році в рядах української влади може посилитися команда кримчан. Про намір боротися за мандати народних депутатів на майбутніх парламентських виборах уже оголосили близько десяти політиків, чиновників і громадських діячів – вихідців з Криму.
За партійними списками до Верховної Ради України балотуються п'ять членів Меджлісу кримськотатарського народу: лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз (партія Петра Порошенка «Європейська солідарність»), голова Меджлісу Рефат Чубаров (партія «Сила і честь» Ігоря Смешка), Гаяна Юксель (Партія зелених України), член Меджлісу кримськотатарського народу і Світового конгресу кримських татар Абмажит Сулейманов («Народний Рух України»).
На вибори до Верховної Ради йдуть не тільки представники Меджлісу кримськотатарського народу. Серед них – українська журналістка і державний діяч кримськотатарського походження, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар (партія «Українська стратегія Гройсмана»), делегат Курултаю кримськотатарського народу Рустем Умеров, координатор ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева і виконавчий директор благодійного фонду «ВостокSOS» Олександра Дворецька (всі троє – від партії «Голос» Святослава Вакарчука), блогер і дизайнер з Криму Ліза Богуцька (партія Володимира Зеленського «Слуга народу»), кримчанин, колишній народний депутат України, бізнесмен Андрій Сенченко («Сила права»), громадський діяч, волонтер, переселенка з Криму Наталія Лютикова («Народний Рух України»).
Також читайте інтерв'ю з кандидатами в народні депутати України, пов'язаними з Кримом:
