Україна продовжує наголошувати на порушеннях гуманітарного права Росією у сфері захисту культурної спадщини Криму. Основні проблеми охорони та збереження культурних цінностей України на тимчасово окупованому півострові експерти обговорили 20 грудня у Києві.
Недостатність інформації щодо дій російської влади стосовно культурних рухомих і нерухомих цінностей та відсутність доступу на територію окупованого Росією Криму – основні проблеми, з якими стикається Україна під час захисту та збереження своїх культурних пам'яток на півострові.
Серед інших проблем українські експерти називають також незаконні археологічні розвідки та вивезення культурних артефактів з Криму на територію Російської Федерації.
«За нашими даними, на території 56 гектарів археологами було проведено розкопки, під час яких було знайдено понад мільйон артефактів. Їхня подальша доля нам невідома. Так само невідомо, скільки археологічних знахідок було зроблено під час будівництва сумнозвісної траси «Таврида», – зазначила під час тематичного брифінгу Еміне Джеппар, перший заступник міністра інформаційної політики України.
Як планує протидіяти Україна?
Ще однією з ключових проблем є відсутність відповідальності російських органів за порушення законодавства у сфері збереження та використання музейних предметів у період окупації, а також їхнє вивезення за межі Криму.
Ми ретельно працюємо над питанням включення Бахчисарайського заповідника до списку спадщини ЮНЕСКОЕльміра Аблялімова
На думку Ельміри Аблялімової, екс-директора Бахчисарайського історико-культурного заповідника, в цій ситуації найважливішою залишається систематична координація усіх гілок влади України, громадянського суспільства та наукового середовища.
«Ми ретельно працюємо над питанням включення Бахчисарайського заповідника до списку спадщини ЮНЕСКО, також розглядаємо використання додаткових механізмів міжнародного права, не виключаємо й застосування санкцій», – повідомила Аблялімова.
Як повідомлялося, Бахчисарайський палац кримських ханів вже довший час перебуває на межі знищення. Причиною цьому стала організована російською владою «реставрація», яка носить руйнівний характер, про що неодноразово заявляли українські дипломати на міжнародних майданчиках.
«Знищення Ханського палацу в Бахчисараї – знищення серцевини кримськотатарської культури», – наголошує Еміне Джеппр на історичній значущості цієї пам'ятки.
Однак факт того, що до моменту анексії Криму цей кримський заповідник не було включено до списків спадщини ЮНЕСКО, значно ускладнює процес його захисту міжнародною організацією. Як відомо, за рік до анексії півострова пам'ятку внесли до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Сподівання на ЮНЕСКО і громадськість
Це повзуча експансія однієї культуриЕдем Дудаков
Перший заступник міністра культури України Світлана Фоменко визнає, що є чимало прогалин у сфері захисту культурного рухомого і нерухомого майна у Криму, зокрема й законодавчих. Однак Фоменко запевнила, що навесні 2019 року в Україну прибуде експертна місія ЮНЕСКО.
За словами заступника міністра культури України, додаткова складність полягає у тому, що через безпекові питання не всі експерти готові їхати з місією до анексованого Криму.
Тому чи не єдиною можливістю дізнаватися про стан культурних пам’яток на півострові залишається їхній моніторинг громадськими активістами. Одним серед них є Едем Дудаков, колишній голова комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян АР Крим.
«По можливості намагаємось моніторити ситуацію, але, враховуючи російські реалії, це стає дедалі складніше. Змушені констатувати, що у Криму відбувається цілеспрямована зачистка не тільки кримськотатарських, але й українських культурних пам’яток. Це повзуча експансія однієї культури. Вбачаємо можливість захисту нашої культурної спадщини лише у діях Києва», – зазначив Едем Дудаков.
Тісні вулички і мінарети: прогулянка осіннім Бахчисараєм (фотогалерея)
