«Блакитні шоломи» на Донбасі. Без дозволу Росії як постійного члена Ради безпеки ООН миротворча місія на сході України неможлива. Але президент Росії Путін вкотре змінює своє ставлення до формату можливої операції. Які обмеження він озвучив тепер? У чому головні відмінності вимог Києва і Москви до мандату місії? Та як роботу миротворців на Донбасі описали в найбільш докладній доповіді міжнародних експертів – у новому матеріалі «Донбас.Реалії».
Півроку тому російський президент був категоричний – миротворці на Донбасі можуть розміщуватися тільки на лінії розмежування. Тепер позиція Путіна змінилася. Він вже не проти «блакитних шоломів» на українсько-російському кордоні. Утім, є одна важлива деталь. Президент Росії наполягає: мандат миротворців – це тільки охорона спостерігачів ОБСЄ. Зараз же на кордоні, довжиною в чотириста кілометрів, спостерігачі перебувають тільки в двох точках: пунктах пропуску «Донецьк» і «Гуково». Усього 22 людини.
Потрібно гарантувати безпеку співробітників ОБСЄ. Але чомусь і цього робити не хочутьВолодимир Путін
«Сьогодні потрібно гарантувати безпеку співробітників ОБСЄ. Ми з цим згодні. Давайте зробимо хоча б цей крок. Але чомусь і цього робити не хочуть і відмовляються. Дивно. Але ми будемо над цим працювати з усіма зацікавленими сторонами», – каже президент Росії Володимир Путін.
Адміністрація президента: «Кордон – це ключова небезпека»
Тобто мова не йде про взяття українсько-російського кордону під повний контроль сил ООН. У цьому і полягає різниця вимог Росії й України. У такому форматі Київ не готовий обговорювати перспективи миротворчої місії.
Кордон – це ключова небезпека. Через нього відбувається інфільтрація російських військ, техніки, амуніції, боєзарядівКостянтин Єлісєєв
«Для нас, звичайно, принципова позиція – це кордон, оскільки всі розуміють, що саме кордон – це ключова небезпека. Оскільки щодня й щогодини через нього відбувається інфільтрація російських військ, техніки, амуніції, боєзарядів і так далі», – розповів заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв в ексклюзивному коментарі «Донбас.Реалії».
Саме цих принципових відмінностей не подолав «нормандський формат». Тож ініціативу щодо врегулювання ситуації взяли на себе США.
США або ООН не можуть погодитися на пропозицію Росії. Вона тільки посилить конфліктКурт Волкер
«Сполучені Штати або ООН не можуть погодитися на пропозицію Росії, адже така концепція не гарантуватиме безпеки. Вона тільки посилить конфлікт. США, Німеччина і Франція запропонували взяти ініціативу росіян за основу, але перетворити її в миротворчу місію. Вона б не закрила кордон, але з’явився контроль: війська і озброєння не будуть його перетинати», – заявив спецпредставник США з питань України Курт Волкер.
Український МЗС проти Казахстану й Білорусі у складі миротворчої місії
Деталей пропозиції від Росії дипломат не розкриває. Зараз найбільш докладним планом щодо запровадження миротворчих військ на Донбасі залишається доповідь експерта щодо роботи ООН і безпеки в Європі. Її підготував Річард Гован для американського інституту Гадсона. 40 сторінок доповіді експерта по роботі ООН і безпеки в Європі представили в лютому на Мюнхенській конференції з безпеки.
На думку Гована, миротворці на сході України – це 20 тисяч військових, п’ять тисяч з яких розміщуються на українсько-російському кордоні. Також експерт назвав потенційні країни-учасниці контингенту. Серед них позаблокові – Австрія, Фінляндія і Швеція. Американські – Аргентина, Чилі і Бразилія. А також Казахстан і Білорусь. Утім, в українському МЗС уже заявили: виступають проти країн, що входять до військових союзів із Росією.
Якщо ми виключаємо НАТО, то дуже логічно, щоб країни ОДКБ також не брали участі у місіїОлена Зеркаль
«Білорусь не вийшла з Організації договору про колективну безпеку і є членом цієї організації. А якщо ми виключаємо НАТО, то дуже логічно, щоб країни ОДКБ також не брали участі у місії», – наполягає заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.
Вибори під дулом автомата?
Також у доповіді Гована вказано: в миротворчих силах повинно бути від двох до чотирьох тисяч поліцейських, включаючи загони для роботи під час можливих вуличних заворушень. І стільки ж цивільного персоналу, головним завданням якого стане підготовка до місцевих виборів. Але на думку українських дипломатів, волевиявлення на окупованій території можливе лише через кілька років після введення місії ООН.
«Мають бути створені відповідні умови для здійснення виборів. Щоб люди, які будуть робити політичний вибір, розуміли, що у них за спиною не будуть стояти люди з автоматами, які їм будуть диктувати, як і за кого голосувати. Що не буде ніяких негативних наслідків. Що насправді вони живуть у вільному середовищі. Щоб вони відчували безпеку», – каже фахівець Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України Олена Снігир.
Інформації про військову техніку, яка повинна бути на озброєнні у миротворців, в доповіді практично немає. Позначено тільки, що сили слід розділити на п’ять бойових груп, а для їхнього нормального забезпечення будуть потрібні вертольоти.
Усі учасники переговорів одностайні у тому, що поки на лінії розмежування не встановили стабільного режиму припинення вогню, про вхід миротворців не може бути й мови. Водночас місія ОБСЄ тільки за два місяці поточного року зафіксувала понад 40 тисяч обстрілів у зоні конфлікту на Донбасі.
