Доступність посилання

ТОП новини

Дослідники кажуть про мільйони жертв комуністичних репресій в Україні від 1919 по 1991 рік


Опізнавання жертв НКВС. Архівні фотографії із виставки до 80-х роковин Великого терору – масових репресій 1937-1938 років

Комуністи прийшли до влади внаслідок насильницьких дій і утримували владу за допомогою тотальних репресій. Людей позбавляли власності, арештовували за сфальсифікованими обвинуваченнями, катували, розстрілювали, ув'язнювали у тюрмах та таборах, використовували як безоплатну робочу силу у колгоспах і на великих будовах, піддавали насильницькій депортації, обмежували у доступі до професій.

Щорічно, у третю неділю травня, згідно з Указом президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 року, в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій.

Увесь радянський період в історії України позначений репресіями. За час комуністичного режиму, за підрахунками істориків, через репресії радянських каральних органів (ЧК-ОГПУ-НКВС-МГБ-КДБ) пройшло понад 10 мільйонів громадян. Радянська влада створила тотальну систему стеження і доносів, а на території російського Сибіру для утримування репресованих та використання їхньої праці була організована спеціальна система таборів ГУЛАГ.

Репресії торкнулися усіх верств населення, представників усіх соціальних груп і професій: від селян і робітників – до науковців, митців та священників. В Україні практично немає людей, чих б родин, у тих чи інших формах, не торкнулися репресії.

Кількість жертв сталінізму. Інфографіка Українського кризового медіа-центру, дані Центру визвольного руху
Кількість жертв сталінізму. Інфографіка Українського кризового медіа-центру, дані Центру визвольного руху

Форми репресій:

Що ви знаєте про розкуркулення? –​ тест можна пройти тут

1,5 мільйонів заарештованих – таку цифру називають історики, опираючись на вцілілі офіційні документи радянських каральних органів.

Майже половина із заарештованих – були розстріляні. Тільки в одну ніч на 19 травня 1938 року у Києві чекісти розстріляли 563 людини.

НКВС, розстріл
НКВС, розстріл

Це був період так званого Великого терору на території УРСР, коли протягом 1937-1938 років засуджено 198 918 осіб, із яких майже дві третини – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1%, звільнено було тільки 0,3%).

Як зазначають дослідники Українського інституту національної пам'яті, «масові репресивні операції за задумом Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва».

17 травня 2020 року у День пам’яті жертв політичних репресій президент України Володимир Зеленський відвідав Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» та взяв участь у заходах до Дня пам’яті жертв політичних репресій.

Президент УКраїни Зеленський ушанував пам’ять жертв політичних репресій. Биківнянський меморіал. 17 травня 2020 року
Президент УКраїни Зеленський ушанував пам’ять жертв політичних репресій. Биківнянський меморіал. 17 травня 2020 року

Президент Зеленський поклав квіти до братської могили жертв тоталітаризму біля центрального монумента меморіалу «Биківнянські могили», а також до пам’ятного знака польських поховань.

«Шокують колосальні масштаби злочинів та їхня антигуманна природа. Абсолютно чужа як законам нормального людського буття, так і суспільному устрою цивілізованого світу. Тоталітарна машина без вагань знищувала на своєму шляху людські життя та долі», – сказав Володимир Зеленський.

Вшанували пам'ять комуністичних жертв комуністичних репресій і представники проукраїнських політичних сил.

У соціальних мережах українці розповідають історії життя своїх репресованих родичів і діляться думками щодо наслідків репресій комуністичного режиму. Ось деякі з них:

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроєктів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проєкту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер і продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проєкту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна і кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

XS
SM
MD
LG