Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував кримського татарина Меджита Аблямітова. Його підозрюють в участі в «українському націоналістичному батальйоні». Як повідомляється на сайті суду, Аблямітов утримуватиметься у слідчому ізоляторі до 17 жовтня.
19 серпня ФСБ Росії стверджувала, що затримала жителя Кіровського району Криму, якого підозрюють в участі в «українському націоналістичному батальйоні», і порушила проти нього кримінальну справу. Наразі підозрюваний затриманий. У ФСБ стверджують, що кримчанин у 2016 році виїхав на материкову частину України та вступив «у батальйон імені Номана Челебіджихана, створений Ленуром Іслямовим».
27 серпня кримський правозахисник Абдурешит Джеппаров у супроводі кореспондента Крим.Реалії відвідав матір арештованого, яка проживає в селі Журавки Кіровського району.
«Зараз сім'я арештованого хлопця шукає гідного адвоката. У Криму вже чимало адвокатів, які мають практику подібних кейсів, і ми зараз займаємося вибором найбільш відповідної кандидатури», ‒ розповідає правозахисник, який підтримує сім'ю в цей важкий час.
Меджиту Аблямітову – 26 років, він працював у Феодосії в торговельній фірмі «Ідеал-Крим» водієм-експедитором. Він – молодша дитина в сім'ї з трьох синів та однієї доньки. Батька вже немає, їхня мати Асіє Аблямітова – хвора, у неї онкологія. Торік жінці зробили операцію, але цього літа лікарі знову прописали хіміотерапію. Асіє пройшла вже два курси і зараз почувається зле ‒ пригнобленою і фізично, і морально.
У бесіді з жінкою правозахисник закликав її бути сильною заради сина, тому що тепер йому її підтримка потрібна подвійно.
«Слідчий сказав, що Меджит визнав участь у батальйоні, його чекає великий термін. Якщо сина відішлють відбувати ув'язнення далеко від Криму, то боюся, що більше не побачу його. Їхати далеко не можу через погане здоров'я, це дуже пригнічує. Але я знаю, що у нього навіть зброї не було. Одна надія, що сина внесуть в обмінний список», ‒ нарікає жінка.
За її словами, син ріс патріотом України, з дитинства мріяв служити батьківщині, тому дуже болісно сприйняв події 2014 року, не зміг залишитися осторонь.
Присутня на зустрічі сестра Меджита Аліє Авамілова розповіла, що 1 квітня цього року ФСБ прийшла з обшуком і в її будинок.
«Співробітники ФСБ не приховували, що їхня активність пов'язана з запланованим на той момент «маршем на Крим», організацією якого займався Меджліс кримськотатарського народу. Вони повідомили, що мій син, який живе на материковій частині Україні, нібито теж був учасником добровольчого батальйону. На моєму телефоні вони знайшли якусь інформацію, що зацікавила їх, телефон вилучили й досі не повернули. Співробітник ФСБ повідомив мені, якщо син візьме участь у марші, то йому загрожує за російським законодавством термін позбавлення волі до 20 років», ‒ розповіла Аліє.
Крим продовжує залишатися закритою для українських і міжнародних правозахисних структур територієюАбдурешит Джеппаров
Абдурешит Джеппаров, відзначаючи недостатність правозахисників, які працюють з таких питань у Криму, запевнив сім'ю Меджита, що продовжить надавати їм консультації.
«Сьогодні Крим продовжує залишатися закритою для українських і міжнародних правозахисних структур територією. Тому багато таких випадків, як, наприклад, обшук у сім'ї Аліє Авамілової, залишаються просто невідомими. Ми про них дізнаємося пізніше або взагалі не дізнаємося. Далеко не всі повідомляють про подібні інциденти. Вже зрозуміло, що ФСБ «просіює через сито» кожну кримськотатарську родину на півострові», ‒ розповів Крим.Реалії правозахисник.
Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактами незаконного затримання та проведення обшуку у громадянина України за нібито участь у «добровольчому кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджихана».
Раніше в Криму схвалили три обвинувальних рішення щодо кримських татар, яких визнали винними в тому, що вони були членами збройного формування «Добровольчий батальйон імені Номана Челебіджихана», засновником якого вважається Ленур Іслямов. Схвалені також два заочних вироки кримчанам із підозрами в тому, що вони також є членами цього формування.
Дискусія про створення кримськотатарського батальйону у складі структури правоохоронних органів України триває з 2016 року.
У Національній гвардії України, яка входить у систему Міністерства внутрішніх справ України, наголошували, що заяви про створення в їхній структурі «кримськотатарського батальйону» залишаються поки на рівні заяв, які не закріплені законодавчо. Ленур Іслямов закликав присвоїти створюваному «кримськотатарському батальйону» імені Номана Челебіджихана номер військової частини.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
