«Ефект Туапсе». Як екологічна катастрофа на російському курорті впливає на туристичний сезон в анексованому Криму

Крим нібито повністю готовий до туристичного сезону і впорається з великою кількістю відпочивальників. Підконтрольна Росії влада Кримського півострова відзвітувала про це ще в середині квітня. Втім, джерела Крим.Реалії на півострові свідчать про інше – цього року старт курортного сезону виявився невдалим. До анексованого Криму на першотравневі вихідні приїхало набагато менше туристів, ніж зазвичай.

Які причини впливають на це найбільше? Як змінюється турпотік з року в рік від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну? І що чекає на курортну сферу в Криму з продовженням військових атак не лише українського півострова, а й регіонів Росії, розташованих на узбережжі Чорного моря?

Про це ведуча Радіо Крим.Реалії Альона Бадюк поговорила із Сергієм Вікарчуком, експертом із туризму з Євпаторії та ветераном російсько-української війни, а також із Євгеном Хлобистовим, професором кафедри екології НаУКМА та експертом міжнародної «Кримської платформи».

Початок курортного сезону в Криму традиційно припадає на першотравневі вихідні, проте цього року старт виявився невдалим через цілу низку причин. Про це Крим.Реалії розповів один із кримських краєзнавців-екскурсоводів на умовах анонімності.

За його словами, на це вплинули холодна погода, часті перекриття Керченського мосту, а також інформація про постійні удари по Криму, зокрема такі гучні, як ураження нафтобази у Феодосії та ТЕС біля Сімферополя, масована атака на Севастополь.

Усе це зіграло проти масового приїзду російських туристів. Тому на першотравневі вихідні екскурсовод залишився без роботи – не було традиційних замовлень на екскурсійне обслуговування туристичних груп.

Також, за словами анонімного джерела, багато бронювань потенційні клієнти скасували безпосередньо перед вихідними. Настрої у власників засобів розміщення песимістичні, всі розуміють, що високий курортний сезон може бути зірваний – надто вже активно, а головне, ефективно ЗСУ завдають ударів по Криму.

Утім, деякі російські експерти продовжують запевняти, що цього року до окупованого Кримського півострова приїде більше туристів, ніж раніше.

Зокрема, таку думку має віцепрезидент Альянсу туристичних агенцій Росії Алексан Мкртчян. На його переконання, відпочивальників буде більше, ніж у 2025 році. Про це нібито свідчать дані раннього бронювання. Але люди вимагатимуть якості. «Усі, хто працюють у сфері послуг – готелі, ресторани, спа, пляжі, таксі, вокзали – мають це розуміти», – заявив Мкртчян.

Експерт із туризму з Євпаторії та ветеран російсько-української війни Сергій Вікарчук вважає, що кількість факторів, які негативно впливають на туристичний сезон у Криму, лише збільшується.

«Я не бачу тенденцій покращення, завжди щось додається нове. Ми вибудували нашу військову стратегію, завдається набагато більше ударів. Прогнози всіх військових, яких я бачу, знаю і чую, з якими спілкуюся, – все триватиме, все нарощуватиметься. У нас для цього є потужності, ресурси. І щоб покращити сезон у Криму, потрібно, напевно, повернути його в Україну», – сказав Сергій Вікарчук.

За словами експерта, на туристичну сферу одночасно впливають кілька факторів: складнощі з логістикою, побоювання людей щодо безпеки та погода. Він зазначив, що саме ці обставини позначилися на невеликій відвідуваності півострова під час травневих свят.

«Я думаю, якийсь курортний туристичний сезон, як зазвичай, триватиме. Окупаційна влада обов'язково озвучуватиме якісь магічні великі цифри. І все це буде в такому ж темпі відбуватися», – сказав Сергій Вікарчук.

Перед початком сезону російська влада Криму традиційно публікує дані про підготовку пляжів. У Севастополі, за офіційними заявами, планують відкрити 26 пляжів, у Євпаторії – 73, у Ялті – 70, у Феодосії – 47. За словами Вікарчука, ця кількість помітно відрізняється від показників до 2014 року.

«Щороку в Євпаторії до пляжного сезону готувалося близько 98 пляжних територій. Більшість пляжних територій зараз використовується у військових цілях. Фактично вони перериті траншеями, і доступ людей туди обмежений. Це розуміє будь-який турист, скажімо так, глибинний російський турист, так само як і наш кримський», – сказав Сергій Вікарчук.

Окремо експерт звернув увагу на зміну складу туристів, які приїжджають до Криму після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

За його словами, дедалі більшу роль відіграє так званий соціальний туризм: поїздки за пільговими путівками, відпочинок бюджетників та російських військових разом із сім'ями.

«Саме цей соціальний турист дуже динамічно змінив той портрет російського туриста, який був до 2014 року. Він змінився кардинально. Тобто ці люди мало цікавляться якимись історичними фактами про Крим, якимись природними факторами. Мало цікавлять інші речі, які раніше приваблювали туриста», – сказав Сергій Вікарчук.

За його словами, нинішній відпочивальник частіше обмежений у витратах, оскільки значна частина коштів іде на дорогу та складнощі її подолання. Це, як стверджує експерт, позначається на всій туристичній галузі.

«Зараз це, скажімо чесно, бідний турист, який приїхав за соціальною путівкою, у нього була дуже складна логістика, небезпечна логістика, і в результаті він витратився на цю логістику. І йому треба зберегти якийсь ресурс ще й на відпочинок, а йому не вистачає на екскурсії, не вистачає на якісь ресторани, і вони вже починають на чомусь економити. Тобто це не дає позитивного впливу для розвитку Криму в туристичному плані, як і прогнозувалося», – сказав Сергій Вікарчук.

При цьому російська влада продовжує заявляти про вкладення в інфраструктуру півострова – ремонт і будівництво доріг, відкриття нових маршрутів через окуповані українські території. Усі ці шляхи – законна військова ціль для ЗСУ, заявив експерт.

Водночас Вікарчук вважає, що всі роки анексії не призвели до якісних змін у туристичній галузі півострова. За його словами, у сфері послуг зберігаються старі проблеми.

«Інфраструктурні об'єкти теж будуються, але, на мій погляд, це просто репарації для нас, я так до цього ставлюся. Нічого грандіозного такого, що кардинально змінило б світогляд кримчан, не відбувається. Люди, які там працювали, так і працюють у сфері послуг, тобто немає людей, які розуміли б, що таке гостинність. Це десь працює в Криму, але фактично нічого не змінилося», – сказав Сергій Вікарчук.

Говорячи про перспективи курортної сфери, експерт пов'язує подальший розвиток ситуації з продовженням війни та посиленням атак по Криму та регіонах Росії на узбережжі Чорного моря. На його думку, військова складова і надалі чинитиме прямий вплив на туристичну галузь.

«У перспективі, я думаю, що наші війська скоро придумають безекіпажні кораблі, на яких будуть наземні роботизовані комплекси з безпілотних систем, і вони воюватимуть із військовими РФ на території Криму. І це дуже негативно вплине на розвиток туризму і надалі», – сказав Сергій Вікарчук.

З початку року Сили оборони України неодноразово атакували російське місто Туапсе. Тричі атаки були також у квітні та в травні. Пожежі на нафтопереробному заводі тривали по кілька діб, а дощ у місті мав чорний нафтовий відтінок.

Через пожежі та пошкодження нафтоналивного термінала нафтопродукти потрапили в Чорне море. Супутникові знімки фіксували розлив нафти, який рухався вздовж узбережжя, зокрема в напрямку російського Геленджика, де, до речі, розташована резиденція Путіна. Утім, курортний сезон через це російська влада не скасовує. Як повідомляє російське інформаційне агентство ТАСС, у Туапсе до 1 червня планують очистити пляж після розливу нафтопродуктів. Фахівці вже вивезли нібито з прибережної території 19 тисяч кубометрів ґрунту, забрудненого мазутом.

Професор і декан факультету природничих наук НаУКМА Євген Хлобистов зазначає, що йдеться про значне нафтове забруднення, масштаби якого поки що складно точно визначити.

За його словами, пляма продовжує рух у бік Кримського півострова, слідуючи за морськими течіями.

«Ця нафтова пляма буде загрозою для всіх, хто відпочиває на березі Чорного моря. Єдине, що можна сказати, – з часом вона, звісно, зменшуватиметься, щільність змінюватиметься. Але до Криму там уже зовсім недалеко залишилося, я думаю, що за тиждень уже на Керченському півострові можна буде її побачити», – сказав Євген Хлобистов.

Окрему увагу еколог звертає на те, як ця тема відображається в російських медіа та заявах влади. Інформація про загрози може свідомо обмежуватися, упевнений Хлобистов.

«Звісно, щоб не налякати. Там і так туристів небагато. Крим перестав бути такою російською туристичною меккою, щойно туди почали долітати українські безпілотники… Ми будемо лише бачити знімки, які люди самостійно робитимуть, щось коментуватимуть, якщо ця нафтова пляма дістанеться Криму. Але навряд чи буде якась реакція або правоохоронних органів, або владних структур. Тобто вони чекають на відмашку з Москви, чи можна про це говорити, а якщо можна, то як. Щойно спустять конкретну інформацію про те, як це пояснювати населенню, так і буде», – сказав український учений.

Говорячи про заходи з ліквідації наслідків, експерт зазначає, що, за відкритими даними, вони можуть бути недостатніми для масштабів забруднення.

«Для того, щоб компенсувати та мінімізувати збитки від такої величезної плями, яка там є, потрібні спеціальні морські системи локалізації цієї нафтової плями. Вони не використовуються, вони просто на березі збирають залишки нафти – там, де вона залишилася на певних ділянках узбережжя. Цього явно недостатньо», – сказав Євген Хлобистов.

Еколог називає ще одну причину, через яку замовчується масштаб катастрофи.

«Я відверто скажу, що, на мій погляд, Росія сьогодні, напевно, і не може докладати величезних зусиль для ліквідації наслідків цієї трагедії, цієї аварії, тому що Росія ніколи на Чорному морі не мала відповідних засобів подолання проблем нафтових аварій», – сказав Євген Хлобистов.

Еколог говорить про ризики для екосистеми Чорного моря у довгостроковій перспективі.

«Ця нафтова пляма створює кисневий бар'єр для всіх живих істот Чорного моря. Звичайно, ми матимемо досить віддалені наслідки, вони будуть небезпечними», – сказав Євген Хлобистов.

Прогнози щодо впливу на прибережні регіони залежать від швидкості морських течій і поступового послаблення забруднення, зазначає Хлобистов.

«Чи можна буде купатися? Я думаю, що це кожен вирішуватиме самостійно, згідно зі своєю оцінкою безпеки та якості води в Криму. Тому що навряд чи буде якась об’єктивна інформація з цього приводу… Я не думаю, що така нафтова пляма буде однозначною трагедією для кримчан. Проте залишки нафти на воді – це потенційна загроза і для здоров'я людини зокрема», – сказав український еколог.

За оцінкою експерта, вплив на інші регіони Чорного моря може бути обмеженим. Так, на його думку, це не торкнеться узбережжя Одеси. Найімовірніше, нафтова пляма дрейфуватиме до берегів Румунії та Болгарії. До того часу, як вона туди дійде, каже Хлобистов, вона втратить свою небезпечність та агресивність, що не виключає екологічних наслідків для всієї акваторії.