Доступність посилання

ТОП новини

«У Криму скоро клаптик землі не залишиться»: хто забудовує підніжжя Ескі-Кермена


У печерному місті Ескі-Кермен, Крим
У печерному місті Ескі-Кермен, Крим

Кримські ЗМІ повідомляють про забудову пам'ятки історії, печерного міста Ескі Кермен. За їхньою інформацією, восени туристи виявили, що в балці Джин-Дере в Бахчисарайському районі Криму прямо на ґрунтовій дорозі з'явилися некапітальні будівлі. Вони розташовані на шляху від села Залісне до печерного міста Ескі-Кермен у Криму.

Що відбувається в Бахчисарайському районі Криму поблизу печерного міста Ескі-Кермен? Як забудова може вплинути на долю пам'ятника? Що відбувається на інших недоторканних землях Криму? Ці теми у студії Радіо Крим.Реалії, в ток-шоу «Крим.Важливе», обговорили ведучий Сергій Мокрушин та його співрозмовники: кримський фермер Олександр Горьковенко, голова «Кримського антикорупційного комітету» Ілля Большедворов, ексочільник Бахчисарайської РДА, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, кандидат історичних наук, начальник Інкерманського загону Севастопольської археологічної експедиції Евеліна Кравченко та кримський активіст, краєзнавець Едем Дудаков.

Середньовічне місто у скелях Ескі-Кермен – пам'ятка культурної спадщини України національного значення. Росія вважає печерне місто у Криму «об'єктом культурної спадщини народів Росії федерального значення».

За інформацією видання Forpost, яке посилається на туристів і краєзнавців, усе літо в балці Джин-Дере поруч з Ескі-Кермен тривали будівельні роботи: невідомі бурили водяні свердловини, рили канави під каналізацію та водогін.

Журналісти наводять слова кримчанки Валентини Поляченкової, яка однією з перших виявила забудову. «Непомітно і гори забудовуються, не тільки ПБК», – сказала вона.

Наразі йдеться про забудову не самого печерного міста Ескі-Кермен, а його підніжжя. Судячи з відео, яке публікують кримські туристи, активну забудову цієї місцевості помітили ще у квітні 2021 року.

Біля підніжжя Ескі-Кермен, Крим
Біля підніжжя Ескі-Кермен, Крим

Кримський фермер Олександр Горьковенко повідомив в ефірі Радіо Крим.Реалії, що на землях сільгосппризначення біля підніжжя Ескі-Кермен зводить котеджне містечко місцевий фермер Михайло Шеремета. Це стало можливим, «завдяки корупції», як в українських, так і в російських реаліях, вважає Горьковенко.

Ескі-Кермен – об'єкт світового надбання. І всі дії, спрямовані проти нього – це злочин
Олександр Горьковенко

– Ця проблема розпочалася ще у 2000-х роках. Те, що ми сьогодні спостерігаємо – фактично знищення історії печерного міста Ескі Кермен – це (результат – КР) відсутності протидії корупції. У появі фермерських господарств на цій території не було б нічого страшного, якби цю землю використовували за призначенням. Але людина вирішила збудувати спочатку будиночок, а потім кафе. Органи влади свого часу це не припинили, а стали прикривати, і наступне десятиліття працювали в симбіозі. Ескі-Кермен – об'єкт світового надбання. І всі дії, спрямовані проти нього – це злочин. За це має бути покарання.

Земельні ділянки, що забудовуються, відведені під сільгосппризначення. Це зафіксовано у кадастровій карті Росії, яка контролює Крим. На таких землях заборонене будівництво. Олександр Горьковенко каже, що коли забудова підніжжя Ескі-Кермен активізувалася, місцеві жителі намагалися залучити правоохоронні органи, але нічого не домоглися.

Крим.Реалії намагалися зв'язатися по телефону з Михайлом Шереметою, одним із власників земельної ділянки, що забудовується поряд із печерним містом. У соцмережах він рекламує свою екосадибу «Ескі-Кермен». За одним із зазначених телефонних номерів нам повідомили, що Шеремета «перебуває за кордоном». Ми готові оприлюднити його позицію на цю тему.

На сайті російської адміністрації Бахчисарайського району опубліковано карту містобудівного зонування Красномакського поселення. Там землі навколо Ескі-Кермен позначені не як сільськогосподарські, а як землі громадського та комерційного призначення. Горьковенко каже, що незабаром місцева влада планує затвердити генплан цієї території, змінивши цільове призначення земель. Це може збільшити масштаби забудови поблизу печерного городища.

Керівник «Кримського антикорупційного комітету» Ілля Большедворов в ефірі Радіо Крим.Реалії повідомив, що у забудовника території поряд з Ескі-Кермен є зв'язки у кримській владі, що дозволяє «робити практично все, що завгодно».

Ілля Большедворов
Ілля Большедворов

– Михайло Шеремета за України був депутатом сільради Красного Мака від Партії регіонів, а за російської влади – депутатом «Единой России» та очільником Красномакського сільського поселення. Його син – заступник прокурора одного з районів Севастополя. У Криму багато хто вважає, що якщо мають такі зв'язки, то можуть не звертати уваги на російське законодавство.

За інформацією сайту російської прокуратури Севастополя, В'ячеслав Михайлович Шеремета – заступник прокурора Гагарінського району міста.

Большедворов вважає, що кримчанам, не згодним із забудовою навколо Ескі-Кермен, «не варто опускати руки», а слід домагатися в органах влади її припинення та оприлюднити результати цієї роботи.

Кримський активіст, краєзнавець Едем Дудаков каже, що поки немає повної інформації про те, що саме будують біля Ескі-Кермен. Він зазначає, що будь-які роботи там «можуть завдати шкоди» пам'ятнику історії.

Едем Дудаков
Едем Дудаков

За інформацією Дудакова, приховані від громадськості забудови відбуваються і в інших регіонах Криму, тому що «насправді відсутні органи місцевого самоврядування, і місцева громада не може впливати на процеси розподілу землі».

До 2014 року достатньо було одного сигналу, щоб опозиція піднялася
Едем Дудаков

– Які земельні трюки та схеми має влада, складно сказати. Бо коли громадськість не контролює, то так і виходить. До 2014 року достатньо було одного сигналу, щоб опозиція піднялася і у правлячої партії на той момент були проблеми, всі включалися у процес. Нині цього немає. А є єдиновладдя, як за комуністичного режиму. Тому якщо ти домовився, є гроші та можливість вплинути на окремих політиків – буде в тебе земля там, де хочеш.

На думку Едема Дудакова, українській владі потрібно інформувати про те, що відбувається навколо Ескі-Кермен міжнародні організації, включаючи ЮНЕСКО, інакше «у Криму скоро клаптика землі не залишиться».

Ексочільник Бахчисарайської райдержадміністрації, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров в ефірі Радіо Крим.Реалії припустив, що проєкти біля пам'ятника Ескі-Кермен «будуть спрямовані не на розвиток туризму, а на переписування історії та спотворення історичної пам'яті». Це єдине печерне місто в Криму, до якого немає вільного доступу, стверджує Умеров.

Ільмі Умеров
Ільмі Умеров

Кандидат історичних наук, начальниця Інкерманського загону Севастопольської археологічної експедиції Евеліна Кравченко називає печерне місто Ескі-Кермен «унікальним явищем» та «європейським феноменом» не лише для Криму, а й для всього півдня України. У ньому з Середньовіччя збереглися унікальні розписи та фрески, Церква Трьох вершників.

Схожі об'єкти, за словами експерта, є у південній Італії та Греції, де вони охороняються міжнародними конвенціями, що забороняють будівництво поряд туристичних баз.

Пам'ятка має бути доступною для всіх людей, а не тільки для однієї туристичної бази та її клієнтів
Евеліна Кравченко

– Світові цивілізовані підходи до охорони пам'яток не передбачають створення будь-яких туристичних об'єктів і баз у межах пам'яток. Їхня охоронна територія не повинна включати такі об'єкти. Пам'ятка має бути доступною для всіх людей, а не тільки для однієї туристичної бази та її клієнтів. Функціонування такої інфраструктури може завдати шкоди культурній спадщині. Цей об'єкт набув власної екологічної системи. Її не варто порушувати. Охорона таких пам'яток регламентована конвенціями, законодавчими та підзаконними актами як України, так і міжнародного права, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій.

Евеліна Кравченко
Евеліна Кравченко

Російська влада Бахчисарайського району публічно не коментує забудову навколо пам'ятника Ескі-Кермен. Крим.Реалії готові оприлюднити її позицію з цього питання, якщо така буде представлена.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

  • 16x9 Image

    Олександра Шевченко

    Кримська тележурналістка (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року.

XS
SM
MD
LG