У Криму активісти оголосили про подання нових позовів проти Росії в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). За інформацією експерта міжнародного права Бориса Бабіна, скарг у ЄСПЛ на порушення прав людини в Криму вже понад тисяча.
На думку російського глави Криму Сергія Аксенова, Європейський суд з прав людини часто упереджений щодо Росії.
«Думаю, якби представники ЄСПЛ та інших міжнародних правозахисних організацій були дійсно зацікавлені у встановленні істини, вони б просто відвідали Крим і попрацювали на місці», ‒ вважає Аксенов.
За словами кримського активіста Сергія Акімова, для багатьох кримчан ЄСПЛ стало останньою інстанцією у сподіванні на справедливість.
У цій державі жодні закони не працюють, коли це стосується критики владиСергій Акімов
«Взагалі, за моїми відомостями, ЄСПЛ завалений позовами від кримчан. Переважно ці позови стосуються віджатого бізнесу та ще різних порушень. Особисто я звернувся до ЄСПЛ після того, як пройшов усі інстанції в Росії, і просто втратив свій життєвий час і зрозумів, що в цій державі жодні закони не працюють, коли це стосується критики влади. І навіть Конституція Росії виявляється просто книгою, яка жодного стосунку до жителів цієї держави не має і ніяк не захищає їх. Тому надія тільки на ЄСПЛ, нехай Росії буде ганьба на весь цивілізований світ, хоча цю владу ганьба мало хвилює. Захищає мої інтереси людина, яка не побоялася піти проти влади, проти системи, а таких у Криму зараз мало, хто не боїться йти проти влади. Це юристка Большедворова Ірина Сергіївна на добровільних засадах, також вона захищала мої інтереси в усіх судах у Росії. До неї в мене також були захисники на добровільній основі, але всі вони під різними приводами відмовилися мене захищати, пізніше вони мені сказали, що на них чинили тиск», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.
За інформацією експерта з міжнародного права професора Бориса Бабіна, в ЄСПЛ уже понад тисяча скарг від кримчан.
«В Європейському суді досить багато справ проти Росії за заявами окремих осіб, пов'язаних із Кримом, і загалом це, звичайно, не десять і не сто, а більше ніж тисяча заяв різного характеру. Їх можна розділити на умовні три групи. Перша, найбільш значна, це скарги, безпосередньо пов'язані з окупацією й такі, що виводять саме з неї порушення прав заявника. Їхня відмінна риса ‒ чітке визначення обов'язків Росії в Криму саме як держави-окупанта. Друга стосується справ, у яких заявник намагається захистити свої громадянські або політичні права, «особливо не виходячи за межі російського правопорядку». Таких заяв дійсно, як кажуть представники «Лівого фронту», небагато. Третя група ‒ це спроби кримчан оскаржити в Страсбурзі порушення прав людини в «загальнокримінальних» ситуаціях, і тут позиції заявника можуть бути досить різноманітними. У будь-якому випадку, ЄСПЛ вже зробив основну оцінку ситуації в Криму в проміжному рішенні 2021 року в міждержавній справі «Україна проти Росії», і розглядаючи індивідуальні скарги, незважаючи на можливий політ фантазії їх авторів, керуватиметься саме такою своєю позицією, а також загальними принципами міжнародного права», ‒ розповів Крим.Реалії експерт.
Кримськотатарський громадський активіст Заїр Смедля вважає, що зростання скарг до ЄСПЛ від кримчан пов'язане зі збільшенням у Криму порушень прав і свобод.
Прогнозоване й те, що незадоволених нинішніми реаліями переслідуватимуть, аж до порушення проти них якихось сфальсифікованих кримінальних справЗаїр Смедля
«Те, що в ЄСПЛ збільшилася кількість кримських кейсів, однозначно свідчить про те, що в Криму збільшуються репресії та порушення прав і свобод громадян. Ухвалення скарги в ЄСПЛ ще не означає, що вона буде розглянута найближчим часом, так само, як і те, що після ухвалення за нею рішення, нинішня влада кинеться ці рішення виконувати. Навпаки, з тих осіб формуватимуть образ ворогів народу або іноземних агентів! Цілком прогнозоване й те, що незадоволених нинішніми реаліями переслідуватимуть, аж до порушення проти них якихось сфальсифікованих кримінальних справ. Проте жодніпогрози не зупинять людей, і вони звертатимуться за можливості в міжнародні суди для захисту своїх прав», ‒ поділився своїм баченням ситуації з Крим.Реалії громадський активіст.
Кримський громадський діяч та журналіст Рагім Гумбатов у коментарі Крим.Реалії зазначив, що скарг із Криму могло бути набагато більше.
Якщо простий лайк у соцмережах призводить до сумних для автора наслідків, то звернення до ЄСПЛ зі звинуваченнями проти держави взагалі «розстрільна стаття»Рагім Гумбатов
«Європейський суд з прав людини є одним з ефективних інструментів у боротьбі за свої права. Тому не дивно, що все більше кримчан використовує цей судовий орган для захисту прав людини на елементарні свободи. Згідно зі статистичним звітом за 2019 рік на сайті суду, Росія є лідером за кількістю скарг, поданих до ЄСПЛ. Очевидно, що це є свідчення стану правової системи країни. Зайве говорити про вплив цього фактора на імідж держави у світі. Наслідки для кримчан-учасників кейса будуть найсерйознішими, думаю. Якщо простий лайк у соцмережах призводить до сумних для автора наслідків, то звернення до ЄСПЛ зі звинуваченнями проти держави взагалі «розстрільна стаття», на жаль. Ось ці наслідки й відлякують багатьох потенційних учасників кейсів», ‒ зазначив громадський активіст.
На думку кримськотатарського активіста Енвера Шерфієва, одних тільки рішень ЄСПЛ недостатньо для стримування зростання порушень прав людини в Криму.
«Зростання кількості скарг свідчить, що Росія ігнорує закони міжнародного права та веде активну боротьбу проти будь-якого інакомислення. Тому доказом є такі гучні політично мотивовані справи в Криму, як «справа Хізб ут-Тахрір», «справа Свідків Єгови», заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та переслідування українських активістів. Сьогодні, як показує практика, Росія лише частково виконує рішення ЄСПЛ, тому є приклад заборони депортації громадянки Узбекистану Сохіби Бурханової. А які надалі будуть дії Росії у відповідь на рішення ЄСПЛ, це все залежить від політичної волі країн Європи. Як я бачу, тільки рішення ЄСПЛ недостатньо для чинення тиску на Росію, щоб вона припинила порушення прав людини в Криму. Для цього дуже важливим фактором є посилення економічних санкцій проти Росії», ‒ вважає активіст.
Репресії проти тих, хто висловлює критичні або незалежні погляди, мають припинитися, а основні свободи необхідно поважати, ‒ про це сказала голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер, кажучи, зокрема, про ситуацію на контрольованому Росією півострові.
У Києві 24 вересня голова місії представила нову доповідь щодо ситуації в Україні, де велика увага була приділена дотриманню прав людини в Криму. За словами Богнер, «в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, окупованих Росією, як і раніше, фіксуються порушення міжнародного права, прав людини та міжнародного гуманітарного права». Представники російської влади традиційно відкидають подібні претензії міжнародних організацій, посилаючись на те, що до Криму фізично не приїжджають моніторингові місії, а лише збирають інформацію дистанційно. Річ у тім, що співробітники ООН не можуть піти на узгодження подібних візитів з російським Міністерством закордонних справ, як того вимагає Москва, оскільки таким чином опосередковано визнають, що Крим перебуває в російській юрисдикції.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
