Росії вдалася спецоперація на українському відборі до «Євробачення» – Ягольник

Україна може прожити без «Євробачення», але скандал на національному відборі та неучасть у цьогорічному конкурсі є ударом по іміджу держави, від якого виграє Росія. Це зазначив в інтерв'ю Радіо Свобода продюсер, композитор, журналіст Олександр Ягольник. При цьому він не вірить у результати голосування, за якими перемогла співачка Maruv. Ягольник каже про спецоперацію російських спецслужб із викрадення голосів у гурту YUKO. «Скажіть мені: хтось вірить у те, що єдина україномовна пісня відбору отримала менше глядацької зацікавленості, ніж дві сестри-колаборантки з Сімферополя?» – запитує Ягольник. На його погляд, Maruv – це «дуже гарна тема», піднята для демонстрації впливу Росії на Україну. Також продюсер різко критикує голову правління Суспільного мовника Зураба Аласанію.

Олександр Лащенко: Maruv, яка за результатами голосування мала поїхати на «Євробачення», але не зійшлася під час переговорів із «Суспільним», контракт не підписала… потім решта артистів відмовилися замінити Maruv в Ізраїлі у травні на «Євробаченні». В результаті Україна взагалі не поїде. Ви, пане Ягольник, різко це критикуєте. Зокрема в соцмережі «Фейсбук» називаєте це «ганьбою, яка катастрофічно вдарить по іміджу України». А чому? Україна ж у 2015 році не брала участі в «Євробаченні». І нічого…

– Зурабу Аласанії вдалося і вдруге зробити так, щоб усі ті люди, які щиро вболівають за розвиток українського шоу-бізнесу, за розвиток української пісні ... бо кожен виконавець, який потрапляє на «Євробачення», отримує промо по всіх країнах, він отримує нові гастрольні траси. Враховуючи те, що багато країн пострадянського простору дивилися наші національні відбори, навіть Філіп Кіркоров десь у російській глибинці піддивлявся за…

– … багато росіян. Йосип Пригожин дивився. Без Скабєєвої не обійшлося. Аякже! Володимира Соловйова…

– Усі-усі «просунуті» російські…

– …Песков тільки не прокоментував поки що з Путіним…

– Вони і так тішаться від того, що у них вдалася спецоперація із викрадення голосів. Але менше з тим. Просто, не потрапляючи туди зараз, коли всі знають, які шикарні у нас були відбори, і те, що після цього всього Україна взагалі відмовилася від того, щоб бодай хтось з тих, хто був присутній на конкурсі, поїхав, то це просто в нас усі в Україні настільки звикли до того, що в нас зіпсований імідж, що такими деталями у нас тут нікого здивувати. А весь світ, який живе у трошки іншому моральному вимірі, він сміятиметься вже з того моменту, як про це сповістили.

– Ви припускаєте, що тут не обійшлося без зусиль російських спецслужб? Ви справді вважаєте, що Maruv перемогла не без цього? Маю на увазі – у голосуванні.

– Це називав я ФСБ, як такий загальний художній образ. Євген Червоненко сказав мені, що такі операції роблять Служба зовнішньої розвідки чи інші сили зі спецоперацій.

– Маєте на увазі відомого міністра, колишнього – в часи Ющенка, а зараз телеведучого?

– Так. Я вам просто наведу приклади, які лежать на поверхні. Кожен раз, коли відбувається якась подія циклічна, вона має більший суспільний розголос, відповідно більшого інтересу. В 2016 році у фіналі проголосувало 390 тисяч глядачів тільки по телефону.

– (Це, коли Джамала, зрештою, поїхала і перемогла).

– Так. Зараз нам заявляють, що проголосувало всього лише 170 тисяч, з яких (я читав) 70 тисяч за Maruv.

– Це ви наводите дані СТБ? Ні?

– Просто 70 тисяч казали зі сцени конкурсу. У «Фейсбук» щодо Maruv з’явилася ця цифра – 70 тисяч. Скажіть мені: хтось вірить в те, що єдина україномовна пісня відбору отримала менше глядацької зацікавленості, ніж дві сестри-колаборантки з Сімферополя? Це нонсенс!

– ANNA MARIA маєте на увазі, називаючи їх, на ваш погляд, колаборантками, а україномовна пісня – YUKO?

– Так. Тим більше, що YUKO вдалося здивувати навіть Сергія Притулу, коли він їх діставав за те, що в солістки, в Юлі, російське громадянство, і запитав її, чи може вона відмовитися, розуміючи, як суспільство ставиться до концертів там? І вона сказала: так. Притула був здивований. Це було дійсно щиро. І я вважаю, що Україна мала би підтримувати саме Юлю, тому що вона зробила вчинок з великої літери, вона зробила мужній вчинок. І цей вчинок йде в розріз з пропагандою Росії, бо вона для них – «зрадниця». Але ж вона «зрадила» в прямому ефірі російське громадянство. Тому всі ті, хто дивився в Москві, мають картинку від того, що, виявляється, український загал на такі речі ніяк не реагує, українську пісню не любить, а віддає навіть більше балів.

– Ви не вірите в такі результати голосування?

– Я, чесно, не вірю. Я бачу, як багато української музики з’являлося останнім часом. Я також не вірю в те, що з 860 пісень, які були подані на конкурс…

– ...саме так. З яких обрали 16 до півфіналу...

– З яких обрали 16. І при цьому в цих 16 піснях так багато людей, які гастролюють у Росії.

– Пане Ягольник, як ви особисто оцінюєте, якщо абстрагуватися від цих ваших припущень щодо впливу російських спецслужб на результати цього голосування, виступ Maruv?

– Я оцінюю виступ Maruv як музикант у принципі задовільно. Але я не вважаю, що там було щось таке особливо особливе, щоб це було на першому місці. Так, у неї був хіт до цього. Але ж KAZKA мала хіт кращий, ніж вона. І навіть KAZKA отримала менше глядацького голосування. Тому Maruv – це дуже гарна тема, яку підняли для того, щоб показати, що Росія в нас тут може влити, як вона забажає.

– Навіщо тоді взагалі потрібно було проводити відбірний конкурс? «Суспільне» могло, зрештою, саме визначити, кого послати в Ізраїль і все. З іншого боку, наведу думку Анни Корсун, більш відомої, як Maruv. Вона наголосила, коли ще був той день переговорів із «Суспільним», що здобула чесну перемогу у національному відборі, отримавши максимальну підтримку від телеглядачів, високий (друге місце) бал від членів журі, й вона запевняла, що готова відмовитися від виступів у Росії.

​Щоправда, при цьому не уточнила, чи ось ці, заплановані на квітень цього року її гастролі у Москві і в Петербурзі, вона скасує чи ні? Ваш коментар.

– Кола вона йшла на перемовини на «Суспільне…», так у той же ж день квитки на концерт її у Москві продавалися.

– Ви це простежили?

– Так. Я це простежував.

Просто ми не мали би цей скандал, якби свого часу, рік тому, суспільство обговорювало законопроект Кириленка (віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко – ред.) про гастролі українських артистів у Росії та на окупованих територіях. Якби тоді парламентарі прийняли цей закон, то цього скандалу взагалі б не було. Цього скандалу взагалі не було б, якби Зураб Аласанія чи хтось з його команди, які в принципі затверджували від СТБ (коли вони приходять, то вони навіть не 16 пісень, вони дають їм більше пісень, щоб мали змогу обрати), якби тоді нормально спрацювала команда «Суспільного…», то знов-таки не було б людей, які їздять в Росію, і в нас цей скандал не виник.

​– Але голосування варто проводити ? Чи «Суспільне…» має визначати саме?

– Коли Зураб Аласанія в 2016 році об’єднався з СТБ по проведенню цього конкурсу, то бідний «UA:Перший» і грошовитий СТБ зробили дійсно гарне шоу, яке дивляться, як казав я, навіть у Росії. Тема з голосуванням – це нормальна, це цікава…

– Потрібне все ж таки?

– Так.

У Росії на відміну від України законодавча база зроблена для того, щоб її культура розвивалася. У них гонорари більші не тільки тому, що країна більше, а тому що у них є закон про спонсорство і меценатство, тому що там роялті платяться у сто разів більші.

– Один такий виступ, наприклад, у Петербурзі, у Москві – скільки це приблизно гонорар? Можна назвати суму в доларах? У Росії саме.

– Дивлячись кого. Я не цікавлюся російським ринком. Але в принципі я знаю, що там гонорари в порівнянні з Україною у двічі-тричі більші.

– Ну, бодай приблизно? За один виступ?

– 20 тисяч, 30 тисяч, 50 тисяч доларів. У залежності від рейтингу зірки. Але там гонорари більші.

І у 2014 році весь український шоу-бізнес робив цей вибір. Я тішуся від того, що багато людей знайшли в собі сили і мужність від цього відмовитися. Але тій пропаганді треба показувати, що «українці до нас їдуть», що у нас «братні» народи, ми їх «любимо». І тому постійно йде підпитка молодих зірок. Вони не піарять ці виступи так, як, скажімо, піарилися раніше, бо зрозуміли, що саме це відслідковується.

Але, тим не менше, цей витік контрпропаганди і цих концертів і Джамали, і Maneken – це зайве свідчення того, що ця операція готувалася. Вони ось так – раз! У потрібний час, у потрібному місці почали розганятися, як розганялася новина про «розіп’ятого хлопчика». Тобто, ми маємо конкретний факт того, що це відбувалося. Просто це не вигідно визнавати і нашим структурам.

​– Я правильно вас розумію, що Росія вже у цьому плані, після цього скандалу в Україні, вже здобула пропагандистську перемогу? Ще до виступу співака Лазарєва – російського учасника «Євробачення» – у Тель-Авіві?

– Так.

– Пане Ягольник, а ваша думка щодо того, що коли угода між «Суспільним…» і Maruv не була підписана, стало відомо, що Maruv не їде ... після цього ж Freedom Jazz, KAZKA відмовилися виступати. Як ви це оціните? Правильно вони вчинили, на ваш погляд?

– Я це оцінюю так, що вони відчули, що є якась сумнівність, нечесність у тому, що почало відбуватися. Я думаю, що ніхто не хоче репутаційних втрат. Усі розуміють, що витік про концерти в Росії зараз не дуже гарна інформація про артиста.

– Тобто, ви схвалюєте їхню відмову?

– Звісно, я схвалюю їхню відмову.

– Якою не була би Maruv (зараз не даємо оцінку її творчості, хоча ви це вже зробили), вона виступає. І, наприклад, чимало українських політиків-бізнесменів мають досі бізнес у Росії. Це відомий факт. Розвідник український високого рангу Семочко, заступник навіть голови Служби, підозрюється в тому, що його найближчі родичі мають російське громадянство.

Російські олігархи, у тому числі ті, які в 2014 році підбурювали так звану «русскую весну», досі мають власність у Києві. На цьому тлі, можливо, Maruv з її гастролями – це квіточки? Як вважаєте?

​

– Я вважаю, що цим рішенням Аласанія не тільки підтвердив, що в нас суспільство подвійних стандартів, він реально вбив великий цвях у тих людей, в морально бойовий дух нації, саме тих, хто опирається цьому російському впливу тут, в Україні.

Просто серце болить від того, що відбулося, що ми так сплюндрували імідж на рівному місці, там, де могли гідно вийти з важкої ситуації. І ось ця відмова від боротьби, щоб дійсно українське перемогло – воно мене і гнітить.

– Пане Ягольник, а, можливо, імідж України набагато більше, в мільйон разів більше руйнує те, що от вже 5 років Майдану і як розслідували розстріли на Майдані, як борються з корупцією, як відбуваються реформи? Знаєте рішення КСУ? Свіжа подія. Вона, до речі, залишалася в затінку перепитій навколо «Євробачення». Про незаконне збагачення. Що це тепер не злочин. 65 справ, порушених НАБУ, тепер можна у кошик викинути. Співпраця з МВФ… І так далі, і так далі. І таких прикладів десятки. Гладковський – скандал…

– У нас настільки багато скандалів, що ми постійно у них варимося, і нам здається…

– То, може, «Євробачення» – це ще…?

– Ще «Євробачення». Так, це маленький скандал в порівнянні з тим, що ви сказали. Я не згоден тому, що «Євробачення», з точки зору шоу-бізнесу, культури, то це гора Еверест. І на цю гору Еверест ми мали шанси залізти. Бо за 15 років ми двічі вигравали «Євробачення».

– Артемій Троїцький висловив думку в ефірі Радіо Собода, що не треба так політизувати «Євробачення», робити з нього, як у Росії, «Сталінград».

Пам’ятаємо, так? Олексій Воробйов, 2011 рік. Він тоді не переміг на «Євробаченні». Але коли він до наступного етапу проходить, проголошують це – бачимо його реакцію.

І таких прикладів купа. В Росії це дійсно політичне питання. То чи варто Україні у такому ж руслі йти?

– Цей конкурс №1 у світі з точки зору прикутості уваги всесвітньої аудиторії, до якоїсь події в даний, конкретний проміжок часу.

​– В Європі так само стежать, як і в Україні і в Росії?

– В Європі так само стежать. Але європейський шоу-бізнес – там інше життя. У нашій країні так мало світлого насправді, що «Євробачення» – це промінь світла був для тих людей, які люблять пісню. А у нас нація, де кожен третій – співаючий. У нас більше всього пісень у всесвітній спадщині. Тобто, музика – це в наших генах, присутня пісня стовідсотково. І позбавити можливості нас спостерігати за одним з наших, хто має шанси там перемогти – це ганьба. Без участі українського делегата «Євробачення» втрачає той мagic, який був завжди, коли наші там були представлені.

– Пане Ягольник, не «Євробаченням» єдиним. Хоча це важливе питання. Ви, коли ми на початку наводили довідку про вас,– про композитора, продюсера, журналіста Олександра Ягольника, так скептично посміхнулися. За словами, коли ми навели думку Олександра Ягольника, він вперше вжив у пресі термін «український шоу-бізнес». Наполягаєте, так? У вас патент на це висловлювання?

– Ні. Це можна просто зайти в бібліотеку, дістати 1989 року в січні газету «Комсомольское знамя» і подивитися, що там воно було написане вперше.

– Який шлях пройшов український шоу-бізнес за цей час? Куди він прийшов, на ваш погляд?

– З того часу, як почалася війна, в українського шоу-бізнесу розпочався взагалі новий період, який я не чекав. Тоді, у 1989 році, як я не чекав, що Росія нам встромить ніж у спину. Тому зараз український шоу-бізнес розвивається мегапотужними темпами. Просто я не знаю, як після цього випадку до «Євробачення» будуть ставитися молоді музиканти, тому що, дійсно, без «Євробачення»…

​– Але ж розвивається, так? І без «Євробачення», і без гастролей у Росії. Правильно я вас розумію?

– Так. І без «Євробачення» загалом можна прожити. Просто «Євробачення» дає поштовх дуже великий.

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА З ОЛЕКСАНДРОМ ЯГОЛЬНИКОМ – У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’Ю

УСІ НАЗВАНІ В ЦЬОМУ ІНТЕРВ’Ю ОСОБИ ТЕЖ МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИСЯ В ЕФІРІ ТА НА САЙТІ РАДІО СВОБОДА – ЗОКРЕМА, ЗУРАБ АЛАСАНІЯ