Збирання врожаю в Україні стало дуже ризикованим завданням після вторгнення Росії в Україну.
На цьому знімку (вгорі) від 30 липня – знищений на протитанковій міні комбайн у Харківській області. За повідомленням, водій після вибуху вижив і був госпіталізований.
А ось тракторист (на фото вгорі), який 24 липня натрапив на невідомий вибуховий пристрій на околиці Харкова, загинув миттєво.
1 серпня з Одеси вирушила перша партія українського зерна. «Коридор» для суден, які транспортують продовольство з чорноморських портів України, створили за посередництва Туреччини та ООН. Раніше порт не працював через присутність у Чорному морі військово-морських кораблів Росії.
Попри приємні новини про відкриття зернового коридору у Чорному морі, президент України Володимир Зеленський попередив, що цього року врожай в Україні може бути вдвічі меншим за раніше усталену норму.
Деякі угіддя в Україні стали надто небезпечними для сільськогосподарських робіт через наявність на них нерозірваних мін та боєприпасів.
Чималі ділянки сільгоспугідь були знищені в результаті пожеж, спричинених артилерійськими та ракетними обстрілами.
На цьому фото від 29 липня український фотожурналіст Євген Малолєтка на палаючому пшеничному полі в Харківській області.
Інші зернові поля були захоплені російськими військами під час наступу або опинилися в «сірій» зоні.
У липневому інтерв’ю CNN фермер Михайло Любченко назвав сільське господарство «другим фронтом» у війні з Росією.
Любченко пообіцяв, що для того, щоб прогодувати власну країну та решту світу, він продовжуватиме працювати в новій небезпечній реальності.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.