Доступність посилання

ТОП новини

Телевізор, санкції, ФСБ. Що відомо про адвокатку, яка «не помітила тортур» у Владислава Єсипенка


Затримання Владислава Єсипенка. Колаж
Затримання Владислава Єсипенка. Колаж

Кримінальне переслідування в Криму фрілансера Радіо Свобода/Крим.Реалії Владислава Єсипенка продовжує низку історій, в яких лунають заяви про тортури у ФСБ. Про побиття, погрози вбивством та застосування електроструму Єсипенко повідомив майже через місяць після затримання ‒ коли до нього пустили незалежних захисників. Його адвокат за призначенням від ФСБ Віолетта Синєглазова не зафіксувала слідів насильства, але рекомендувала піти на угоду зі слідством, стверджує дружина заарештованого, Катерина Єсипенко. Крим.Реалії з'ясували, що ім'я Віолетти Синєглазової присутнє ще в одній кримській справі, де теж згадуються катування, які не потрапили до протоколу.

Владислав Єсипенко перестав виходити на зв'язок з рідними 10 березня. У Центрі громадських зв'язків ФСБ Росії повідомили, що того дня його затримали за звинуваченням у зборі інформації «в інтересах спецслужб України» та «зберіганні боєприпасів». Йому, зокрема, ставлять у провину «здійснення фото- та відеофіксації місцевості, об'єктів життєзабезпечення й місць масового перебування людей на території Криму».

Наразі Владислав Єсипенко перебуває в СІЗО Сімферополя, він заарештований до 11 травня.

Після затримання до нього тривалий час не пускали незалежних адвокатів. Тоді ж в ефірі кримського державного телеканалу «Крым 24» показали його «інтерв'ю» із «зізнаннями» в інкримінованих злочинах.

Владислав Єсипенко
Владислав Єсипенко

Незалежним адвокатам Олексію Ладіну та Емілю Курбедінову вдалося зустрітися з Владиславом Єсипенком майже через місяць після його затримання. Це сталося в залі суду, на якому йому обрали запобіжний захід. У цьому ж судовому засіданні Владислав Єсипенко відмовився від послуг адвоката Віолетти Синєглазової, призначеної ФСБ захищати його інтереси відразу ж після затримання. Він також повідомив про тортури з боку співробітників спецслужби.

«Схиляє до зізнань»

Ім'я Віолетти Синєглазової згадується ще в одній кримській справі ‒ вона захищала інтереси рекламника з Сімферополя Дениса Кашука, якого російські спецслужби звинуватили у зберіганні боєприпасів. Про його долю після затримання теж не було відомо.

Її заводять у подібні кейси, щоб вона схиляла людину підписати свідчення, навіть коли вона цього не робила
Ольга Скрипник

Згодом уже незалежним захисникам він розповів про тортури й погрози з боку силовиків, а потім відмовився і від них «заради безпеки своїх близьких». Денис Кашук був засуджений до трьох років і восьми місяців колонії і не став оскаржувати вирок. Наразі відбуває покарання в московському СІЗО «Лефортово».

Віолетта Синєглазова «завжди захищає інтереси слідства, а не обвинуваченого», говорить голова «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

«Її заводять у подібні кейси, щоб вона схиляла людину підписати свідчення, навіть коли вона цього не робила», ‒ говорить правозахисниця.

Сама Віолета Синєглазова публічно не згадує про свою співпрацю з кримськими слідчими органами. Однак участь Віолетти Синєглазової у кримінальних справах набуває суспільної значущості. Ми вирішили розповісти докладніше про адвокатку та її участь у справі Владислава Єсипенка.

«Промовчала й опустила очі»

Відмову від послуг Віолетти Синєглазової Катерина Єсипенко пояснює тим, що адвокатка «своїми діями викликала недовіру до себе».

Сміливо озвучила, що за нею Владу загрожує від шести до десяти років, а дадуть вісім. Тобто вона вже сама провела слідство й вирок ухвалила
Катерина Єсипенко

«Про те, що мій чоловік затриманий, Віолетта Синєглазова повідомила мене вранці 12 березня. Я запитала, де він був добу з моменту затримання. Вона відповіла, що не знає. Статтю, яку йому інкримінують, вона сказала, що назвати мені теж не може, але сміливо озвучила, що за нею Владу загрожує від шести до десяти років, а дадуть вісім. Тобто вона вже сама провела слідство й вирок ухвалила», ‒ розповіла Катерина Єсипенко Крим.Реалії.

За її словами, адвокатка повідомила, що спілкувалася з Владиславом Єсипенком 11 березня, коли вони «разом зі слідчим стояли на задньому дворику ФСБ (кримського главку ФСБ на бульварі Франка, 13 в Сімферополі ‒ КР)» і запевняла, що «він в порядку й навіть без наручників».

Катерина Єсипенко
Катерина Єсипенко

Віолетта Синєглазова рекомендувала піти на угоду зі слідством, визнати провину й дати свідчення, «тому що так вийде раніше вийти й будуть кращі умови утримання», говорить Катерина Єсипенко.

За її словами, адвокатка пропонувала сім'ї Єсипенка захищати його інтереси за договором, оцінивши свої послуги в суму «від 100 тисяч рублів».

Катерина Єсипенко вважає, що сліди насильства щодо її чоловіка «видно неозброєним оком» і не розуміє, чому їх не помітила адвокатка.

Ілюстраційне фото
Ілюстраційне фото
Влад також стверджує, що говорив Синєглазовій про тортури, але вона промовчала й опустила очі, проігнорувала
Катерина Єсипенко

«Я Синєглазову 12 березня запитала, чи бачила вона на моєму чоловікові сліди побиття, можливо, садна, синці. Вона категорично заперечувала, казала, що такого не було, посилалася на свою адвокатську честь, говорила, що обов'язково такі факти фіксує. Зараз Влад каже, що синці у нього видні на нижній частині тіла, куди припадали основні удари. В обличчя й голову його не били. Але на вухах та обличчі у нього були сліди опіків від електроструму у вигляді червоної шкіри, ран. Напевно, адвокатка б їх побачила, якби хотіла побачити. Влад також стверджує, що говорив Синєглазовій про тортури, але вона промовчала й опустила очі, проігнорувала», ‒ розповідає вона.

Дізнатися версію Віолетти Синєглазової про її участь у справі Владислава Єсипенка нам поки не вдалося. Ми намагалися зв'язатися з нею телефоном. Але поки матеріал готувався до публікації, адвокатка на наші дзвінки не відповіла.

Публічної реакції ФСБ на заяви про катування Владислава Єсипенка теж немає. Однак його нинішній адвокат Олексій Ладін стверджує, що на заарештованого слідство продовжує чинити тиск, погрожуючи вбивством у разі відмови від отриманих від нього раніше свідчень.

З телевізора в адвокатуру

Віолетта Синєглазова починала професійний шлях з журналістики. На початку 2000-х років вона працювала кореспондентом та ведучою програми новин на опозиційному кримському телеканалі ‒ Чорноморська ТРК (з 2014 року він веде мовлення з Києва, оскільки його редакція була змушена залишити Крим під тиском російської влади).

Тоді ж журналістка шукала роботу на сайтах із працевлаштування, вказуючи, що готова переїхати до Києва. Одне з оголошень від її імені досі збереглося у відкритому доступі.

Однак із планами про працевлаштування в Києві не склалося. Віолетта Синєглазова пішла з телебачення, перейшовши у помічники до приватного адвоката в Сімферополі. Незабаром вона й сама отримала юридичну освіту. З 2012 року Віолетта Синєглазова працювала в Сімферополі як підприємець ‒ надавала послуги у сфері права. В українському правовому полі її посвідчення підприємця досі дійсне.

У реєстрі фізичних осіб України зазначено, що підприємець є суб'єктом вільної економічної зони «Крим».

Адвокатка з «Миротворця» та санкційних списків

Після російської анексії Криму Віолетта Синєглазова продовжила адвокатську діяльність, отримавши російське посвідчення та ставши членом підконтрольної Росії адвокатської палати Криму.

У соцмережах вона вказує, що є адвокатом у сімейних справах і розлученнях, а також практикує у кримінальних та арбітражних справах.

Кримська адвокатка також є фігуранткою бази «Миротворець», оскільки після анексії півострова була зареєстрована членом підконтрольної Росії виборчої комісії Центрального району Сімферополя від російської партії «Справедливая Россия».

З 2017 року ім'я Віолети Синєглазової двічі вносили в санкційні списки Ради національної безпеки та оборони України.

Востаннє санкції щодо неї терміном на три роки були запроваджені у травні 2020 року. Згідно з рішенням РНБОУ, ці обмеження передбачають блокування активів, заборону діяльності та встановлення ділових контактів на території України, відмову в наданні віз іноземних держав та багато іншого.

Реалізуючи право Віолетти Синєглазової на відповідь, ми надіслали їй інформаційний запит. Крим.Реалії готові оприлюднити її позицію про факти, перераховані у цьому матеріалі, якщо вона нам її надасть.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Обшуки у кримських активістів і журналістів

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Кримчани в російському ув'язненні

Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.

Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG