Доступність посилання

ТОП новини

Гетьман Іван Мазепа і війна на Донбасі. Що скандального у фільмі «Призначаю тебе зрадником»?


Офіційний постер фільму «Призначаю тебе зрадником» про гетьмана Івана Мазепу режисера Ігоря Піддубного
Офіційний постер фільму «Призначаю тебе зрадником» про гетьмана Івана Мазепу режисера Ігоря Піддубного

Новий документальний фільм харків’янина Ігоря Піддубного «Призначаю тебе зрадником» встиг отримати гран-прі Міжнародного фестивалю історичного кіно «Поза часом», але й потрапив у скандальну історію. Що скандального у фільмі про Івана Мазепу? Про це у розмові Радіо Cвобода з режисером Ігорем Піддубним.

– Чому вас зацікавила постать Івана Мазепи?

– 2014 року ми зняли фільм про Бандеру, бо в Харкові мало хто знав про нього. Потім був Ярослав Мудрий. Для цього фільму ми шукали в Америці ікону Миколи Мокрого і мощі Ярослава – одні з найдавніших культурних пам'яток Київської Русі. А зараз дійшла черга до Мазепи, адже наш із вами час дуже нагадує те, що відбувалося 300 років тому.

Іван Мазепа
Іван Мазепа

– Яку мету ви ставили перед собою, знімаючи цей фільм? Можливо, хотіли від чогось застерегти сучасних політиків?

Коли почалася Північна війна, то стало зрозуміло, що Мазепа не готовий розміняти відносини з царем на суспільні цінності, на свою землю

– Ми досліджуємо нашу історію з дуже незручного ракурсу, шукаємо відповіді в минулому на те, що коїться з нами зараз. І в цьому фільмі ми шукали відповідь на таке питання: чому людина, у якої в житті все було, пішла від свого добродія. Чому 20 років віри і правди зумовили такий супротив?! Це, на мій погляд, дуже важливо, тому що він започаткував європейське майбутнє для свого народу: і Бароко, і столове приладдя, і церкви... І коли почалася Північна війна, то стало зрозуміло, що він не готовий розміняти відносини з царем на суспільні цінності, на свою землю.

– Тобто головна мета –​ показати невідомі сторінки української історії?

– Головна мета – зрозуміти, куди нам іти, і чому 300 років тому стояло таке ж питання. Головна мета – не робити помилки, які зробили тоді, коли за Мазепою не пішли. І зрозуміло чому не пішли, бо сім'ї старшин Петро I взяв у заручники. Він дав їм місяць, щоб вирішити, чи вони йдуть з повинною до нього, чи вони йдуть проти нього. Тому люди злякалися того, що було в Батурині (анафема та інші страшні речі 18-го століття).

Відбудована Батуринська фортеця у Чернігівській області
Відбудована Батуринська фортеця у Чернігівській області

Нехай зараз не палять Батурин, але є події на Донбасі. Зараз ми з Америкою пробуємо товаришувати, щоб відстояти свою незалежність. А тоді це була Швеція.

Режисер документальної стрічки про Івана Мазепу Ігор Піддубний
Режисер документальної стрічки про Івана Мазепу Ігор Піддубний

– Як ви підбирали експертів для фільму? Важко було знайти знавців історії періоду Мазепи?

– В Україні їх важко було знайти. Дехто з певних причин відмовився співпрацювати (мова, платня, вік тощо). Проте ми знайшли шкільного учителя, який докладно досліджував часи Мазепи. Сергій Павленко з Чернігова – талановитий історик, відомий фахівець, який 30 років займається вивченням Мазепи. Також Владислав Яценко – кандидат історичних наук, який переглядав сценарій, коментував якісь моменти фільму.

Чому Євген Анісімов та Тетяна Таїрова-Яковлєва? Це відомі у всьому світі люди, фахівці, спеціалісти цієї галузі. Це люди, яким наші історики заглядають до рота після кожної нової публікації. В них є велика перевага – архіви під рукою.

Завдання фільму в чому полягало? Не впевнити своїх, хто і так це знає, а переконати тих, хто в цьому не тямить

Якби український історик говорив про стосунки Меншикова з Петром українською мовою в українському фільмі і наголошував на їхній любові і гомосексуальних стосунках – як би це сприйняла російськомовна більшість користувачів Youtube та Facebook?! А в моєму фільмі це каже доктор наук, професор, викладач Санкт-Петербурзького державного університету. І це викликає довіру. Завдання в чому полягало? Не впевнити своїх, хто і так це знає, а переконати тих, хто в цьому не тямить.

– Була критика щодо мовного питання фільму?

Я з цим фільмом виходжу до тих, хто не думав на цю тему, або мало думав, або думав по-іншому

– Я не люблю, коли мені кажуть, якою мовою мені говорити. Я не державний службовець. Я не хочу, щоб мої фільми сприймали, як пропаганду. Я заробляю кошти на переглядах цього фільму на Youtube. Україномовні дадуть мені 2 тисяч переглядів, а російськомовні – 200 тис. Колишній міністр культури Дзюба колись сказав: «Та ви вийдіть до людей, послухайте, що вони кажуть, на якій мові вони це кажуть, що для них важливо...». Я з цим фільмом виходжу до тих, хто не думав на цю тему, або мало думав, або думав по-іншому. Як їм донести, що це не пропаганда?!

– А ви не думали якимось чином популяризувати маловідому історію України за кордоном?

– Всі фільми, починаючи з «Крым. Курорт строгого режима» згідно з контрактами виходять у Європі. Щодо фільму про Мазепу, то 26 липня я їду до США показувати його діаспорі в Рочестері (30 тисяч українців). Крім цього, фільм покажуть у Відні, Будапешті, Стокгольмі, а також у містах Литви.

– Наскільки важко було знайти архіви, отримати доступ до них?

– Звісно, важко. Але той, хто шукає — знайде. Коли з Росією було простіше, то їх отримати було легше. Всі архіви, особливо воєнні, розташовані там. Зараз би таку тему я не осилив, бо туди я не поїду – це по-перше. А по-друге – вони всі опубліковані. Наскільки вони якісні – це вже інше питання.

Пам’яник гетьману Івану Мазепі в Полтаві
Пам’яник гетьману Івану Мазепі в Полтаві

– Під час зйомок фільму про Мазепу скільки довелося відвідати країн? І скільки часу загалом пішло на роботу?

– Австрія, Франція, Румунія, Швеція. Десь це було швидко, як от в Стокгольмі. Прилетів, відвідав архіви, поспілкувався з людьми. До речі, люди там дуже чуйні, ввічливі, хочуть допомагати, надіслали нам дорогі документи безкоштовно. Щодо України, то це Харківська область, Чернігівська, зокрема Батурин, Київ зі своїми архівами і маленькі міста, на кшталт Жовкви і т. д. Багато міст було. Фільм робили 1,5 роки.

– Можете когось із сучасних політиків порівняти з Мазепою?

– Це важко зробити. Адже це має бути гетьман, має бути конкретне ставлення до сусідів тощо. Якщо вже когось і порівнювати, то Петро Порошенко найбільше схожий на нього, та і доля в них ідентична.

– Що для вас особисто означає термін «мазепівець»?

– Я не можу сказати, що для мене він щось означає більше, ніж я про це сказав у фільмі. Одна справа, коли ми всіх їх називали зрадниками, бо ми дивилися з точки зору російської історії, яку нам викладали в школі, а інша справа, коли нам нічого не викладали. Тому зараз я не хочу вигадувати якесь значення для цього слова. Ті, хто пішли за Мазепою, мали різну долю, тому об'єднувати їх всіх зараз буде недоречно.

– Якщо не секрет, хто буде персонажем вашого наступного фільму?

– Ми робимо декілька фільмів, два – до 300-річчя з Дня народження Сковороди.

Один – «горища» американських емігрантів, тобто про наших колишніх співвітчизників. «Горища» – з точки зору голови і непотрібних речей, які шкода викинути. Масштабний проект, який буде цікавий тим, хто збирається «в дорогу».

І той, про який хочеться говорити – це «Музей». Харків до війни був найбільшим історичним музеєм в Україні, де було більше 100 тисяч експонатів. Його доля в Другій світовій війні змушує детальніше вивчати цю тему, щоб зрозуміти, що було вивезено і пограбовано Росією, адже саме туди направляли всі золотовмісні експонати (їх було не мало – 22 ящики по 130 кілограмів). Що тут було в період окупації? Адже музей тоді систематично працював, туди часто приходили німці, платили гроші, щось їх цікавило. Відповідно, багато було вивезено, багато сховано. Те, що сховано – не дає мені спокою. От ми його і хочемо знайти.

XS
SM
MD
LG