Доступність посилання

ТОП новини

Із Криму ‒ за освітою: куди їде навчатися молодь півострова


©Shutterstock
©Shutterstock

Російський «Левада-центр» з'ясував, що 41% росіян у віці від 18 до 24 років хотів би виїхати з країни за кордон на постійне місце проживання. За результатами опитування, загалом Росію хочуть залишити 17% населення, але чим менший вік, тим частка потенційних емігрантів вища.

Тим часом перед кримською молоддю ця проблема стоїть особливо гостро, оскільки дипломи всіх вищих навчальних закладів півострова не визнаються ні в Україні, ні за кордоном, окрім Росії. Міністерство освіти України вже кілька років пропонує кримським абітурієнтам і студентам навчання на материковій частині.

Кримська активістка, випускниця українського вишу Ельмаз Акімова не радить кримським абітурієнтам вступати на півострові.

Я знаю, що мені не потрібний диплом, який видаватимуть у Криму
Ельмаз Акімова

– Я знаю, що мені не потрібний диплом, який видаватимуть у Криму, і я бажаю студентам серйозніше до цього ставитися. З тим дипломом можна залишатися тільки в Криму. Я б радила їхати навчатися або на материкову частину України, або в Росію, якщо їм це ближче. Я забрала свої документи з кримського вишу та перевелася до Києва. Це було складно, мені не хотіли їх віддавати. Над українською програмою для вступу кримчан потрібно ще дуже багато працювати ‒ вона сира, недопрацьована. Студентам із Криму пропонують переводитися за тими ж правилами, за якими вони навчалися на півострові. Якщо навчався на бюджеті, тебе теж забирають на бюджет. Але ні! Студентів звуть, вони забирають свої документи, приїжджають, і тут їм кажуть, що Міністерство освіти не виділяє бюджетні місця. Я особисто знаю чимало таких випадків: студенти поверталися до Криму, щоб знову вступати.

Радіослухач із Криму ділиться історією свого родича:

«У мене племінник закінчив медичне училище в Сімферополі, зараз це технікум. І толку? З цими документами про закінчення кримського закладу навіть у Росії не беруть. Він хотів поїхати до міста Володимира, там родичі є, на роботу влаштуватися. Його не беруть, кажуть, це недійсний документ, переробляйте на російський».

Спеціаліст із навчання за кордоном російської компанії «Experience Guaranteed» Яків Туманик стверджує, що з російськими документами, виданими в Криму, цілком можливо вступити до вишу за кордоном.

У нас були кримчани ‒ отримали як відмови, так і позитивні результати. Тут індивідуальний підхід
Яків Туманик

– Найпопулярніші напрямки ‒ Чехія, Німеччина, Швеція. Хтось летить у США. Не можу сказати, що у хлопців та дівчат не виникне труднощів, але з досвіду шанси пройти є. Необхідно буде просто додатково написати в московські посольства й затвердити щодо кожного клієнта певний запит. У нас були кримчани ‒ отримали як відмови, так і позитивні результати. Тут індивідуальний підхід. Можна навчатися безкоштовно, але потрібно вивчити мову країни. При цьому розглядається середня оцінка атестату, абітурієнти закінчують спеціальні мовні курси, а потім нарівні з громадянами Європи вступають на безкоштовній основі. Інший варіант ‒ навчатися англійською. Гроші ‒ теж хороший чинник, але не першорядний. Стартувати можна з 2000 євро для мовних курсів ‒ і до безкінечності, залежно від країни. Щодо проживання, це від 500 до 1000 євро на місяць.

Український експерт із питань освіти за кордоном Ірина Міхаль додає, що в закордонних вишах передбачені знижки та гранти.

Є величезна кількість грантових програм, які дозволяють талановитим студентам отримувати стипендії
Ірина Міхаль

– Ми працюємо з західними країнами й радимо дивитися варіанти там. З цими дипломами набагато легше потім із працевлаштуванням, навіть якщо студент не планує еміграцію в іншу країну. Бюджет в 5000-7000 євро ‒ це той мінімум, на який можна розраховувати абітурієнту з будь-якої країни. Нідерланди пропонують в середньому приблизно 7000-8000 євро за рік навчання, в той час як США стартують від 25000 доларів. Дивимося різні бюджети, обговорюємо це з батьками. Зараз майже всі пропонують знижки на навчання від 5-10% до 50-70%. Є величезна кількість грантових програм, які дозволяють талановитим студентам отримувати стипендії та компенсацію за освіту в закордонних університетах. Як правило, потрібні підтвердження рівня англійської мови за допомогою міжнародних тестів, мотиваційний лист, характеристика з місця навчання та резюме.

Ірина Міхаль зазначає, що в її агентстві були випадки успішного вступу кримських абітурієнтів за кордон ‒ це ті, у кого залишалися українські документи.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

XS
SM
MD
LG