«Кримчани вже втомилися від таких проривів»: хто поїде залізницею з Росії до Криму

Президент Росії Володимир Путін 23 грудня офіційно запустив рух пасажирських потягів мостом через Керченську протоку, проїхавши ним на залізничному автобусі в напрямку Краснодарського краю. Цього ж дня із Санкт-Петербурга до Севастополя вирушив перший потяг. Очікується, що до Криму потяг прибуде 25 грудня, загалом провівши в дорозі 44 години.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв'язку з неузгодженим візитом Путіна в анексований Крим і з відкриттям руху залізничною частиною Керченського мосту. Тим часом Міністерство транспорту Росії запросило додаткове фінансування в розмірі 38,8 мільярда рублів на електрифікацію доріг в анексованому Криму. Про відкриття руху та його важливість для Криму та сусідньої Росії йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Президент Росії Володимир Путін під час урочистої церемонії зробив короткий історичний екскурс і назвав ймовірні показники руху на найближчий рік:

«Xочу вам сказати, що ми не запускаємо його з початку, ми відновлюємо цей рух, тому що вперше цей рух між Петербургом, а перший поїзд буде Петербург ‒ Севастополь, був організований 145 років тому. І за всю історію Російської держави упродовж останніх років переривався тільки тричі: під час Жовтневої революції 1917 року, потім під час Великої Вітчизняної війни й у 2014 році. Ви відновили це. Відновили, щоправда, по-іншому, але надійному, потужному маршруту. Я вас із цим вітаю. Це велика подія. І знаєте, що ще важливо: важливо не тільки те, що після відкриття автомобільного мосту вже мільйони автомобілів проїхали, і не те, що мільйони пасажирів будуть перевезені вже наступного року. А це теж, звісно, велика подія. Планується приблизно 14 мільйонів пасажирів і приблизно 13 мільйонів тонн вантажу перевезти наступного року».

Ексголова комітету з питань промислової політики, транспорту та паливно-енергетичного комплексу російського парламенту Криму Петро Запорожець висловив Крим.Реалії впевненість, що російська влада успішно завершить проєкт.

‒ Все одно буде дорога електрифікована від Керчі й до Джанкоя, а далі тут все вже електрифіковане: від Джанкоя до Сімферополя і до Севастополя. Кошти певні вже оголошені ‒ я думаю, що все буде зроблено. Самим людям, коли пустили нову гілку залізниці, цікаво сісти в потяг і проїхати до Криму. Усім цікаво.

Кримський політолог Євгенія Горюнова переконана, що відкриття залізничного руху Керченським мостом має швидше політичний, ніж економічний сенс.

– В цьому випадку це більше піар-акція. Це як візитна картка: важливо показати, що росіяни можуть збудувати міст, запустити автомобільний та залізничний рух. Мовляв, все, що обіцяли, виконали, витратили величезну купу грошей, а тепер ось треба ще електрифікувати залізницю в Криму, про що раніше чомусь не подумали. Думаю, що федеральна цільова програма все збільшуватиметься, а російський бюджет витрачатиме й витрачатиме гроші на Крим. Але така візитна картка ‒ це щось перекошене, покривлене. Якщо це візитна картка Росії ‒ те, що вона робить із Кримом ‒ то страшно уявити, що там далі, у самій Росії. Може, хтось у Криму і сприймає це як великий прорив, але мені здається, більшість кримчан від таких проривів вже втомилися.

Євгенія Горюнова прогнозує, що після відкриття залізничного сполучення ціни на різні товари в Криму не впадуть, всупереч численним обіцянкам російської влади півострова, оскільки Крим залишається логістичним глухим кутом.

– Тут, звісно, піар розрахований і на росіян, і на Захід, щоб показати: мовляв, усі говорили, що мосту не буде, а ми збудували; говорили, що не зможемо запустити потяги, а ми запустили. Мені здається, це ще й заділ на майбутнє, тому що Путін не дарма сказав, що Росія ще й не таке може. Загалом, готуйся, російський бюджете: вони все далі й далі зариватимуть мільярди в пісок на абсолютно економічно нерентабельні проєкти заради того, щоб показати, що це «могутня» країна. Красиво, всі подивилися, поаплодували ‒ а далі що? Тим більше, що міст навряд чи на сто відсотків російський: швидше за все, там і обладнання імпортне використовували, і технології. Єдине російське в ньому ‒ це ціна. Європейці або китайці збудували б набагато дешевше.

Голова Бюро комплексного аналізу прогнозів Сергій Д'яченко висловлює сумнів у тому, що потяги в анексований Крим конкуруватимуть з автомобільним та авіаційним сполученням.

– Я не думаю, що це зіграє основну роль у різкому збільшенні пасажирського та вантажного потоку з Росії до Криму ‒ це не той обсяг. Товарообіг не такий вже й великий, тому що півострів ‒ не найбільш промислово розвинена територія. Швидше йдеться про полегшення річного доступу росіян на кримські курорти, щоб хоч якось їх завантажити. Автомобільний і авіаційний транспорт набагато перспективніший. Труситися в потязі ‒ не найкращий спосіб поїздки в цей регіон.

Український експерт із питань транспорту В'ячеслав Коновалов вважає, що пасажирські перевезення в Крим із сусідньої Росії не матимуть великий попит.

‒ Проблема саме в тому, що це не регулярне сполучення, не масовий пасажиропотік. З точки зору часу перебування в дорозі, це 12-15 годин у потязі тільки з Ростова. Можна до Керчі дістатися, а потім через весь Крим петляти до Джанкоя, звідти до Сімферополя, потім до Південного берега Криму. Я згадую себе в дитинстві, коли з Києва півтора дня їхав до Євпаторії ‒ для мене це був перший і останній раз. Нічого робити ‒ потягом поїхати з Мурманська до Криму! Це ще одна забава ‒ як-небудь поїхати куди-небудь, але як на мене, це дуже дорога розвага, і не впевнений, що вона матиме масовий попит. Мені дуже цікаво, скільки людей купуватиме квитки. Вони це запустять, але наскільки довго протримається інтерес? Якою буде глибина продажів? Нехай продадуть на місяць вперед, а далі? Як це окупатиметься?

В'ячеслав Коновалов вказує на те, що «Російські залізниці» офіційно не мають стосунку до перевезень в анексований Крим, замість цього ними займається приватна компанія «Гранд Сервіс Експрес» ‒ очевидно, через небажання великого транспортного оператора потрапити під західні санкції.

Планується, що потяги до сусідньої Росії курсуватимуть із чотирьох кримських міст: Сімферополя, Севастополя, Євпаторії та Феодосії. Потяги до Криму курсуватимуть із Москви, Санкт-Петербурга, Мурманська, Єкатеринбурга та Кисловодська. Поки що приватний перевізник пропонує потяги за двома маршрутами: Санкт-Петербург ‒ Севастополь і Москва ‒ Сімферополь. Останній позначений номером 27/28. Під такими ж номерами до російської анексії Криму ходив потяг із Києва до Севастополя.

(Текст підготував Владислав Ленцев)