Заступник очільника уряду РФ Марат Хуснуллін дав велике інтерв'ю агентству ТАСС. Розповідав про інтеграцію в РФ анексованого Криму за дев'ять років, про закільцювання дороги навколо Азовського моря та багато іншого. Чиновник обіцяв неймовірний розвиток регіону.
Генеральний директор російського агентства ТАСС Андрій Кондрашов поговорив із заступником очільника уряду Хуснулліним у форматі публічного інтерв'ю в межах Московського урбаністичного форуму.
Говорили, в основному, про будівництво доріг та інвестиції, у тому числі в анексованому Криму та на окупованих Росією територіях України. Крим.Реалії проаналізували тези російського топ-чиновника.
Багато доріг на «нових територіях»
«У нас ніяк не відкриються закриті аеропорти на півдні країни. Може, вже й не чекати, розширювати транспортні коридори, які йдуть на південь?» – запитав Кондрашов чиновника, не згадавши причини, через яку вони закриті.
Російський віцепрем'єр розвиток доріг назвав «стратегічним завданням». І особливо звернув увагу на південний напрямок – від Санкт-Петербурга, від Москви, це вихід на південь до Азово-Чорноморського басейну.
Така магістраль, за словами Хуснулліна, «потрібна для розвитку і туризму, і руху вантажів усередині країни, і вихід до портів, тому що цього року навантаження на «М4 Дон» значно зросло, тому що всі люди поїхали автівками».
На ремонті Керченського мосту, що триває після останнього пошкодження, Хуснуллін також загострив увагу. «Ми налаштовані до 15 вересня відкрити відновлену зруйновану частину мосту, якщо не буде якихось непередбачених обставин. Коли ми відкриємо зруйновану частину, ми переключимо на неї рух і відновлюватимемо ту частину, якою зараз відбувається рух. Першого листопада плануємо відкрити», – сказав він.
Навколо Азовського моря Хуснуллін пообіцяв замкнути транспортне кільце: «Це 1400 км. Якщо йти по колу – це Ростов, Таганрог, Мелітополь, Маріуполь, Генічеськ, Скадовськ, Джанкой, Кримське узбережжя, і замикаємо ми вже повністю у Ростовській області. З 1400 км сьогодні 800 км – у чотирисмуговому виконанні, але вимагає розширення, наприклад, дорога вздовж Азовського моря, яка веде до нових територій (так у Росії називають окуповані території Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей України – КР)».
Окреслюючи тимчасові перспективи, заступник очільника уряду РФ додав, що «сформовано п'ятирічну програму дорожнього будівництва, де це все враховано для розвитку як на нових територіях, так і в межах розвитку існуючих, історичних наших областей – Криму та Ростовської області».
Крим – «перлина в короні імперії»
«Якщо повернутися до Криму. Ми завершили великий проєкт, для того щоб підтягнути до загальноросійського рівня Крим, або там залишаються якісь мегапроєкти, які ми обов'язково зробимо. Це стосується доріг, готелів. Які взагалі плани щодо Криму залишаються?» – запитав Хуснулліна гендиректор ТАСС Кондрашов.
«У нас є програма соціально-економічного розвитку Криму, яку ми зараз продовжили до 2027 року», – відповів Марат Хуснуллін, особливо згадавши раніше збудовану трасу «Таврида» і з'їзди, що будуються зараз. І з великих проєктів – стоїть завдання залучення інвестицій. Звісно, зараз цей процес трохи загальмувався. Але він не зупинився. Люди продовжують розвиватися, люди продовжують вкладатися. Вчора розмовляв з одним інвестором, він ввів в експлуатацію новий п'ятизірковий готель зі спа-центром, з розвитком прилеглої території, пляжною зоною. Тобто Крим розвиватиметься, це неминуче. У Крим вже багато вкладено. Так, СВО (так російська влада називає повномасштабну війну проти України – КР) впливає, але після закінчення СВО, я думаю, що там буде інвестиційний бум. Він точно розвиватиметься», – розповів російський віцепрем'єр про своє бачення майбутнього кримського півострова.
«Незважаючи на закриття аеропорту Сімферополя, тимчасове, незважаючи на СВО, на яскраві кольори терористичних загроз, які спостерігалися в Криму, ні ціни на квартири, ні ціни на землю взагалі ніяк не опустилися. Чому?» – запитав гендиректор агентства ТАСС.
«Бо люди вірять в інвестиційну привабливість Криму, що вкладення інвестицій у Крим точно даватиме додатковий дохід. Люди в це вірять», – відповів Хуснуллін.
Також заступник очільника уряду РФ згадав про плани відновлення греблі Каховського водосховища, відновлення аеропорту в Маріуполі та акцентував, що в захопленому українському місті не буде платних парковок.
По пунктах
Про анексований Крим та окуповані «нові території» російський прем'єр в інтерв'ю розповідав більшу частину часу. Обидва співрозмовники старанно обходили тему війни, лише зрідка згадуючи прийняте у Росії позначення «спеціальна військова операція» (так російська влада називає повномасштабну війну проти України – КР).
Якщо розібрати по пунктах, про що говорив Хуснуллін, можна відзначити таке. Безумовно, гарні дороги важливі для логістики. А ось для яких цілей вони використовуються – це інше питання.
Збудована в Криму траса «Таврида» та Керченський міст зараз важливі для прискореного перекидання військ із Росії на окуповані росіянами території Херсонської та Запорізької областей України. Про військове призначення цих шляхів ще задовго до війни говорили експерти.
«Росіяни реанімують багато об'єктів. Так, у Джанкої розміщуватиметься бригада ПДВ, у Феодосії активно реконструюється радянський об'єкт зі зберігання радіохімічної, бактеріологічної та ядерної зброї. Активно будують та ремонтують нові військові містечка у Севастополі та на його околицях. Реформують прикордонні війська, які перебувають у підпорядкуванні ФСБ у місті Армянську та Красноперекопську. Ввозять нові типи техніки. Росія перетворює Крим на «мертву територію», яка буде лише військовою базою, на мирне населення їм начхати. Вони руйнують будинки, щоб побудувати так звану трасу «Таврида» для перекидання військ до Криму», – розповідав у травні 2018 року речник міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти Inform Napalm Михайло Макарук.
«Транспортне кільце навколо Азовського моря», про можливе будівництво якого розповідає російський прем'єр, окрім перевезення цивільних вантажів, вже використовується і у військових цілях.
Ще після першого пошкодження Керченського мосту торік у жовтні російська влада організувала так званий «сухопутний коридор» із Росії до Криму через Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь. Цим транспортним шляхом йдуть фури з товарами, каравани вантажівок із краденим українським зерном, а також російська військова техніка.
Тим часом радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк написав 25 серпня у Twitter, що російська армія втрачає стратегічні позиції в цьому районі і «сухопутний коридор» скоро опиниться під ударами ЗСУ.
«У сухому залишку: лінії російської оборони починають сипатися. Українська армія з певним успіхом просувається на південь, стаючи на крок ближче до взяття під вогневий контроль «сухопутного коридору до Криму». Ставки вже зрозумілі: на кону – всі російські лінії забезпечення, включаючи залізничну колію», – зазначив він.
Про «залучення інвестицій у Крим», про що згадує Хуснуллін, дуже добре говорить статистика. Причому її дані дуже відрізняються із заявами чиновників.
У березні нинішнього року прем'єр РФ Михайло Мішустін, виступаючи в Держдумі, повідомив, що «учасники вільної економічної зони в Республіці Крим та Севастополі інвестували в регіон близько 300 млрд рублів».
При цьому в листопаді 2022 року російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) повідомляв, що інвестори вклали в економіку регіону понад 115 млрд рублів при заявленому обсязі інвестицій 348 млрд рублів.
За даними з останнього «інвестиційного» звіту російського Кримстату вимальовуються зовсім інші цифри: у 2015 році – 1,7 млрд рублів, 2016 – 3,2 млрд, 2017 – 24,8 млрд, 2018 – 17,2 млрд, 2018 – 12, 1 млрд, 2019 – 11 млрд, 2020 – 9,7 млрд рублів. Разом 79700000000 рублів. Даних за 2021 та 2022 роки у звіті немає.
У жовтні 2020 року міністр промислової політики російського уряду Криму Олександр Трянов заявив: «Багато російських інвесторів і навіть ті з них, хто не ризикує потрапити під «антикримські» санкції, бояться зв'язуватися з півостровом».
У березні 2021 року завідувач кафедри бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту російського «Севастопольського державного університету» Галина Одинцова поділилася результатами своїх досліджень щодо інвестицій у місто, починаючи з 2014 року:
«Загалом вкладення за рахунок власних коштів інвесторів скоротилися на 63%, порівняно з 2014 роком. По суті на сьогодні промисловість недофінансується більш ніж на третину – на 40%, крім оборонної галузі, яка працює на держзамовлення. Звичайно, іноземні інвестиції практично не розглядаються як джерело фінансування. За даними 2019 року, 99,5% цього фінансування відбувається коштом російських інвесторів. При цьому основним джерелом залишаються бюджетні кошти, що вкладаються в економіку».
Український економіст і політолог, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній також переконаний, що російська влада Криму не зможе досягти заявлених показників інвестицій. На думку Тараса Загороднього, головною умовою для надходження приватних інвестицій у Крим буде його деокупація та повернення у правове поле України, де зможуть працювати інвестори з усього світу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
