23 грудня українська і російська сторони на переговорах в рамках ТКГ підтвердили домовленість про обмін утримуваними у форматі «усіх встановлених на усіх встановлених». За неофіційними даними, обмін можуть провести в неділю, 29 грудня. Чи буде він в форматі «усіх на усіх» – не відомо. Повного списку в публічному доступі немає. Радіо Свобода публікує історії людей, які уже завтра можуть вийти на волю. Першу частину читайте тут.
Богдан Пантюшенко
Військовополонений, утримується угрупованням «ДНР»
Танкіста Богдана Пантюшенка взяли у полон під час боїв біля селища Спартак поблизу Донецького аеропорту в січні 2015 року. Зараз, після підвалів колишнього СБУ у Донецьку та Макіївської колонії, Богдана Пантюшенка утримують в донецькому СІЗО №5.
За свідченнями звільнених полонених, відомо, що після затримання Пантюшенка катували бойовики.
Сергій Глондар та Олександр Коріньков
Військовополонені, утримуються угрупованням «ДНР»
Спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков потрапили в полон 16 лютого 2015 року, коли у складі однієї з груп через так звану «дорогу життя» супроводжували колону з пораненими і вбитими бійцями ЗСУ після подій під Дебальцевим та потрапили в засідку.
Обох вдома чекають родини. У Сергія Глондаря – двоє дочок, молодша з яких народилася вже після того, як той потрапив у полон.
Глондар, Коріньков і Пантюшенко були включені, а потім викреслені бойовиками російських гібридних сил із обмінних списків 2017 року.
Кім Дуванов
Військовополонений, утримується угрупованням «ДНР»
У травні 2019 року автомобіль із бійцями збився з маршруту та заїхав на окуповану територію. Весь цей час дружина Кіма Олена Дуванова намагається хоч щось дізнатися про свого чоловіка. Зв’язку із ним немає, а угруповання «ДНР» поки не підтверджує, що він – у них.
Тим часом, звільнений з полону наприкінці червня військовослужбовець Максим Горяінов сказав Олені Дувановій, що її чоловіка та інших бійців, що були в машині, утримують у Донецьку.
Сергій Іванчук
Військовополонений, утримується угрупованням «ЛНР»
Начальник інженерної служби 8-го полку спецпризначення, майор Сергій Іванчук із позивним «Фугас» потрапив у полон угруповання «ЛНР» 5 лютого 2017 року разом зі своїм підлеглим, сержантом Іваном Дєєвим. Бойовики звинуватили українських військових у тероризмі і «засудили» на 20 років ув’язнення.
Роман Онищук
Військовополонений, утримується угрупованням «ЛНР»
Боєць 24-ї окремої механізованої бригади. Потрапив у полон 15 червня 2015 року на Луганщині. За інформацією «Медійної ініціативи за права людини», був викрадений із підконтрольної Україні території, коли їхав із Сєвєродонецька через населений пункт Борівське на авто до себе у розташування.
До 2017 року вважався зниклим безвісті, потім угруповання «ЛНР» підтвердило родичам, що Онищук утримується у них.
Станіслав Асєєв
Цивільний заручник угруповання «ДНР», український журналіст і блогер
До затримання Станіслав Асєєв співпрацював з низкою українських медіа, зокрема – з Радіо Свобода, перебуваючи в окупованому Донецьку. Писав статті для проєкта «Радіо Донбас.Реалії» під псевдонімом «Станіслав Васін».
За різними даними, у заручниках утримується із травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України.
На початку липня 2018 року Асєєв, за інформацією, яку отримав його колишній однокурсник, тодішній народний депутат Єгор Фірсов, оголосив голодування.
17 серпня 2018 року телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Це було вперше, коли бойовики показали Асєєва від моменту затримання.
Правозахисники висловлювали занепокоєння з приводу його місцеперебування, і що під час його ув’язнення йому погрожували і, можливо, катували. Міжнародним організаціям було відмовлено у доступі до нього.
Олег Галазюк
Цивільний заручник угруповання «ДНР» з серпня 2017 року, донецький блогер, автор колонок для Радіо Свобода.
Писав під псеводонімом «Мирослав Тямущий» про життя містечка Торез на Донеччині під контролем бойовиків російських гібридних сил. Кандидат філософських наук. До війни викладав у Харківському інституті економіки ринкових відносин і менеджменту.
Під час війни на Донбасі Галазюк вже потрапляв у заручники (вперше – 2014 року), після звільнення виїжджав до родичів на Київщині, але потім повернувся до Тореза.
У серпні 2017-го він написав, що виїжджає до Маріуполя, але у грудні того ж року один зі звільнених під час минулого обміну заручників передав записку, з якої стало відомо, що Галазюка схопили бойовики і утримують у СІЗО Донецька.
Низка міжнародних правозахисних та медіаорганізацій вже висловлювалися з вимогою негайного звільнення обох журналістів. У чому його звинувачує угруповання «ДНР», донині невідомо.
Олександр Тимофеєв
Цивільний заручник угруповання «ДНР», переселенець із Донецька, харчовий технолог
Затримали його взимку 2017-го на блокпосту угруповання «ДНР» – напередодні останнього великого обміну полоненими. Подружжя, що разом із сином виїхало до Києва після початку збройного на Сході, перед новим роком вирішило навідати родичів, що залишилися на непідконтрольній території.
Як розповідає дружина Олександра Тимофеєва Світлана, спочатку після його затримання у неї вимагали викуп, потім заявили, що підозрюють чоловіка у «шпигунстві». Є дані, що Олександра катували.
2 серпня 2019 року так званий «суд» в окупованому Донецьку виніс йому «вирок» – 14 років позбавлення волі.
Валерій Матюшенко
Цивільний заручник угруповання «ДНР», підприємець, музикант
До затримання Валерій Матюшенко з дружиною Тетяною і дитиною жили в тодішньому місті Комсомольському (із 2016-го – Кальміуське) на Донеччині.
За словами Тетяни Матюшенко, чоловіка викрали на вулиці 15 липня 2017 року, три дні ніхто не знав, де він, а потім стало відомо, що його звинувачують у «шпигунстві». Певний час утримувався у колишньому приміщенні заводу «Ізоляція», яке угруповання «ДНР» перетворило на тюрму.
28 березня 2018 року «суд» у Донецьку дав йому 10 років в’язниці. Зараз начебто утримується в Макіївці.
Марина Чуйкова
Цивільна заручниця угруповання «ДНР», переселенка, медсестра
До війни Марина Чуйкова працювала медсестрою у Горлівці на Донеччині, після початку конфлікту виїхала до Харкова, де влаштувалася у ювелірний магазин, але пізніше була змушена час від часу повертатися – навідувала свою матір, яка відмовилася виїжджати з непідконтрольної території.
Чуйкову затримали 19 березня 2018-го представники угруповання «ДНР» на блокпосту, коли вона поверталася до Бахмута і звинуватили у шпигунстві та співпраці з СБУ.
1 жовтня 2019 року угруповання «ДНР» повідомило, що жінку «засудили» в Донецьку на 11 років.
Її повернення з неволі очікують двоє синів.
Віталій Атаманчук
Цивільний заручник угруповання «ДНР», пенсіонер
До затримання 4 вересня 2018 року 68-річний Віталій Атаманчук жив із родиною у Донецьку. Затримали його разом із дружиною і сином. Як розповіла Радіо Свобода дочка Атаманчука Олена, її матір не чіпали, бо у неї був інсульт, а брат повернувся у важкому стані, його били, і у вересні цього року він помер.
В Олени є інформація, що Віталій Атаманчук утримується у СІЗО №5 в Донецьку, має проблеми зі здоров’ям. Але публічно в ОРДО жодного разу не публікували інформацію про Атаманчука, не було і відео з його «допитом».
Владислав Пазушко, Максим Солодовников, Богдан Ковальчук, Денис Хмеленко та Ярослав Миронов
Цивільні заручники угруповання «ДНР», школярі
Владислава і його друзів затримали в Ясинуватій на Донеччині 12 вересня 2016 року. На момент незаконного затримання підліткам було від 15 до 17 років.
Угруповання «ДНР» назвало школярів «ясинуватськими підривниками», звинуватило в тероризмі і диверсійній діяльності, а потім «засудило» на термін від 10 до 15 років. Про місце перебування хлопців наразі офіційних даних немає, їхні рідні та друзі не спілкуються з пресою.
Андрій Кочмурадов і Олена Лазарєва
Цивільні заручники угруповання «ДНР», подружжя
Донеччани Андрій Кочмурадов і Олена Лазарєва зникли 16 жовтня 2017 року. Олена їздила на поминки в Покровск (підконтрольна Україні територія – ред.) і, повертаючись до Донецька, зникла вже після перетину блокпостів. Подзвонила чоловікові, попросила під’їхати – чоловік поїхав і теж зник.
Олена працювала лікарем нейрохірургічної реанімації Донецької обласної лікарні з 1990 року. Андрій був начальником відділу реклами «Московського комсомольця» на Донбасі, потім працював у бізнесі, пов’язаному з наданням інтернету.
За версією слідства, Лазарєва нібито фотографувала історії хвороби у своєму відділенні для СБУ, а її чоловік нібито «злив» туди ж базу клієнтів своєї комерційної фірми (яка насправді належить його братові).
Обох угруповання «ДНР» «засудило» до 15 років ув'язнення в колонії суворого режиму.
Олена Сорокіна
Цивільна заручниця угруповання «ЛНР», власниця зоомагазину в Первомайську на Луганщині
Про її зникнення стало відомо 31 жовтня 2018 року. Пізніше через місію ООН вдалося з’ясувати, що Сорокіну затримали місцеві «силовики».
Зараз про долю Олени Сорокіної нічого не відомо. Її подруга розповіла проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії», що бойовики розпускали чутку, ніби Сорокіну розстріляли за рішенням «суду», але цю інформацію жінка вважає неправдивою.
Сергій Русинов
Цивільний заручник угруповання «ЛНР», студент Луганського коледжу культури та мистецтв
22-річного луганського студента Сергія Русинова незаконно утримують на території Слов’яносербської виправної колонії №60, що у селі Лозовське Луганської області.
23 жовтня 2018 року так званий «суд» на окупованій частині Луганщини дав йому шість років ув’язнення за коментарі та лайки у російській соцмережі «ВКонтакте». У «вироку» сказано, що хлопець був надто активним у російській соцмережі «ВКонтакте»: нібито «розпалював ворожнечу», а також підтримував українські патріотичні групи.
Радіо Донбас. Реалії розшукали ту саму сторінку Сергія Русинова «ВКонтакте», через користування якою так званий «суд» дав хлопцю шість років ув’язнення. Останній допис студент зробив за декілька днів до арешту – 22 квітня 2018-го Сергій змінив аватарку на картинку з котиком. В інформації про себе студент вказав: «Люблю маму, хардкор та Україну». Хлопець підписаний на патріотичні пабліки, проте публічних постів про його ставлення до російсько-української війни на сторінках у соцмережах немає.
Вадим Дреєв
Цивільний заручник угруповання «ЛНР»
50-річний луганчанин Вадим Дреєв зник у квітні 2019-го, а через 4 місяці угруповання «ЛНР» оприлюднило відео, на якому його звинувачують у підриві чотирьох пам’ятників на підконтрольній російським гібридним силам території.
Є інформація, що чоловік має інвалідність 2-ї групи. У російських медіа після його затримання з’явились матеріали, де в образливій формі вказувалось, начебто Дреєв має психічні порушення і працює на СБУ.
Роман Сагайдак
Цивільний заручник угруповання «ЛНР», підприємець
Підприємця Романа Сагайдака викрали у Луганську в червні 2017-го, протягом місяця про нього не було жодної інформації, і тільки потім, коли серед медіа і правозахисників пройшла інформаційна хвиля про це викрадення, на родичів вийшли представники тамтешнього так званого «МГБ» угруповання «ЛНР» і викликали на допит його матір.
Друзі Сагайдака кажуть, що в його родини кілька разів вимагали викуп, але навіть отримавши гроші, не відпускали чоловіка.
За даними Харківської правозахисної групи, 26 листопада 2018 року йому винесли «вирок» – 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна за обвинуваченнями у «розбої, що завдав непоправних збитків республіці», а перед тим намагалися звинуватити у шпигунстві на користь СБУ та у підготовці теракту, на момент гіпотетичного скоєння його Роман Сагайдак уже перебував «на підвалі».
Правозахисники вказують, що Сагайдак може потребувати медичної допомоги, оскільки є інформація, що його катували.
Це далеко не повний перелік людей, які зараз утримуються на непідконтрольних територіях. Про тих людей, які утримуються у Росії та підконтрольній їй територіях України, читайте також у першій частині серії матеріалів: «В’язні Кремля: кого можуть обміняти цього разу?»
