Доступність посилання

ТОП новини

Вода для «Газпрому»: кому не загрожує вододефіцит у Криму


Колаж

Підконтрольна Росії влада Криму закликає жителів півострова економити воду, чекаючи рятівних дощів і російських мільярдів на опріснення моря. І поки чиновники шукають ресурси для першої опріснювальної станції в Ялті, над створенням такої установки вже працюють російські компанії. Але призначена вона буде не для кримчан, а для групи людей, пов'язаних з російською владою. Для кого в Криму опріснять першу воду, з'ясовували Крим.Реалії.

Дефіцит прісної води на півострові відчувають як мінімум пів року. На її погодинну подачу переведені майже два десятки регіонів. Людей закликають економити воду, зокрема й для туристів, оскільки скоро курортний сезон.

Скільки доведеться жити в режимі економії, ніхто точно сказати не може. Російські вчені тим часом уже попереджають кримчан про ще більшу посуху через глобальне потепління.

Російська влада та підконтрольні їм кримські чиновники шукають на півострові нові підземні джерела й рекомендують очікувати появи станцій опріснення морської води.

Першу таку станцію обіцяють збудувати в Ялті за три мільярди рублів. Російський глава Криму Сергій Аксенов запевняє, що поява такого опріснювача очікується вже до літа.

Однак, як з'ясували Крим.Реалії, він буде не єдиним на півострові. Російська влада ще з зими працює над створенням опріснювальної установки, яку розмістять у селищі Паркове на Південному березі півострова. Тільки служити вона буде не кримчанам, а закритій групі людей з російської влади.

«Кримський бриз»: опріснення 24 години на добу

За інформацією російського порталу держзакупівель, у лютому були закуплені послуги виготовлення та постачання блочно-модульного обладнання системи водопідготовки та водоочищення для опріснення морської води. Його метою зазначене господарсько-питне водопостачання для потреб селища Паркове в Ялті.

Селище Паркове розташоване на південному узбережжі півострова між селищами Форос та Сімеїз. Всього за декілька кілометрів від нього розташоване селище Олива, де облаштовують резиденції перших осіб Росії.

Замовником закупівлі є Російський хіміко-технологічний університет імені Менделєєва. Ціна закупівлі ‒ 37 мільйонів рублів.

Однак у документації закупівлі уточнюється, що постачання обладнання для опріснювальної установки здійснюється не просто в Паркове, а в резиденцію «Кримський бриз», розташовану в цьому селищі. Вона є одним з найдорожчих готельних комплексів півострова.

Як повідомляли раніше Крим.Реалії, ця резиденція належить структурам російського «Газпрому». У ній відпочивають високопоставлені російські чиновники та представники близького до них бізнесу. Зокрема, в акваторії біля «Кримського бризу» періодично помічають яхту російського бізнесмена, друга Володимира Путіна Аркадія Ротенберга.

У межах вирішення проблеми вододефіциту для «Кримського бризу», згідно з тендерною документацією, розраховують отримувати 500 кубометрів води на добу з двох опріснювальних комплектів, які будуть працювати цілодобово.

Краєвид з моря на «Золотий пляж» у смт Курпати (Велика Ялта)
Краєвид з моря на «Золотий пляж» у смт Курпати (Велика Ялта)

«Установка опріснення морської води необхідна для господарсько-питного водопостачання об'єкта. Середньорічна кількість годин роботи установки опріснення ‒ п'ять тисяч годин. Режим роботи ‒ 24 години на добу. Джерело водопостачання ‒ морська вода з прибережної зони Чорного моря», ‒ йдеться в договорі.

Для економії електроенергії при виробництві прісної води потрібно передбачити «найбільш енергоефективну технологію зворотного осмосу з системою рекуперації енергії концентрату».

«Установка має бути оснащена частотно-регулювальними приводами для забезпечення економії електроенергії, а також для регулювання робочого тиску зворотного осмосу, необхідного при зміні температури вихідної води. До складу поставки додати систему промивання мембран з підігрівом води для миття у зимовий час», ‒ сказано в документації.

Виконавці

Про те, що приватна резиденція вирішила обладнати собі опріснювальну установку, можна було б ніколи не дізнатися, з огляду на те, що за законом вони не мають оприлюднювати свої закупівлі. Однак ця інформація стала доступною, оскільки закупівля проводилася через Російський хіміко-технологічний університет імені Менделєєва. Чому саме цей виш купив обладнання для опріснювальної установки кримської резиденції «Газпрому», є важливим запитанням цієї закупівлі. Однак з'ясувати його ми поки не змогли ‒ учасники цієї закупівлі відмовляються розповідати про неї.

Спроби зв'язатися з ректором університету, який оплатив покупку, Олександром Мажугою виявилися безрезультатними.

Олександр Мажуга, ректор Російського хіміко-технологічного університету імені Менделєєва
Олександр Мажуга, ректор Російського хіміко-технологічного університету імені Менделєєва

У його приймальні нас відмовилися сконтактувати з ним і рекомендували звернутися з інформзапитом, пообіцявши відповісти на нього «відразу ж і оперативно». Ми надіслали його, але поки готувався матеріал, інформацію від вишу так і не отримали.

Устаткування для створення опріснювальної установки «Кримському бризу», згідно з результатами тендеру, постачало московське ТОВ «Група 7». Його визначили за спеціальною процедурою єдиним учасником тендера.

Основним профілем діяльності цієї фірми, за інформацією федеральної податкової служби, є проведення санітарно-технічних робіт, монтаж опалювальних систем і систем кондиціонування повітря. Також вона займається виробництвом обладнання та установок для фільтрування й очищення рідин.

Фірма зі статутним капіталом у мільйон рублів належить двом фізичним особам. Один з них ‒ кримський бізнесмен Олександр Ілляшенко ‒ власник кримського виноробного підприємства «Золоте поле» в Кіровському районі та кількох аграрних компаній.

Ми зв'язалися з ТОВ «Група 7». Там нам спочатку повідомили, що гендиректор Денис Давидов зайнятий і не може з нами поспілкуватися, а потім рекомендували звернутися до них з інформзапитом, «оскільки телефоном такі речі не обговорюються».

Ми надіслали інформзапит у компанію й чекаємо відповіді

Хто перший?

Про те, що для «Кримського бризу» створюється опріснювальна установка, на сайті резиденції не повідомляється.

Про появу першої такої установки в Криму не згадує і російська влада півострова. У своїй публічній заяві вони продовжують говорити, що будівництво першої опріснювальної станції для потреб Ялти тільки планується.

Хоча з цією ідеєю в Криму згодні не всі. У лютому ялтинські активісти збирали підписи проти будівництва в місті установки з опріснення морської води, які збиралися надіслати президенту Росії Володимиру Путіну.

Опріснювальна установка в прибережному місті Хадера. Ізраїль, 16 травня 2010 року. Ілюстративне фото
Опріснювальна установка в прибережному місті Хадера. Ізраїль, 16 травня 2010 року. Ілюстративне фото

У ситуацію довелося втрутитися Сергію Аксенову, який особисто запевнив, що від опріснення води «шкоди точно ніякої немає».

Чи погоджував «Кримський бриз» ідею будівництва опріснювальної станції з місцевою владою, поки теж невідомо. За телефонами самої резиденції нам не відповіли. Голова Сімеїзького територіального органу російської адміністрації Ялти Михайло Антошкін, почувши, що йому телефонує кореспондент Крим.Реалії, відмовився спілкуватися, наголосивши, що ми «помилилися номером».

Ми також намагалися зв'язатися з головою російської адміністрації Ялти Яніною Павленко, яка називає пріоритетним будівництво опріснювальної станції в регіоні. Але вона, поки готувався матеріал, скидала наші дзвінки.

Тим часом у Мінкурортів і туризму підконтрольного Росії уряду Криму повідомили, що готелі півострова теж почали встановлювати власні опріснювальні установки для забезпечення потреб своїх постояльців. За інформацією заступниці міністра курортів і туризму Криму Юлії Мартиненко, більше ніж 80% готелів встановили накопичувальні резервуари, ще близько 10% використовують власні свердловини.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG