Доступність посилання

ТОП новини

Вода, мілітаризація, коронавірус: кримські теми на майбутній сесії Генасамблеї ООН


Ілюстраційне фото

На ювілейній 75-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй Україна подасть не менше двох проєктів резолюцій, що стосуватимуться анексованого Росією Криму, про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України. Сесія стартує 23 вересня під головуванням представника Туреччини Волкана Бозкира.

За словами першого заступника міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, у нових резолюціях офіційний Київ має намір відобразити, зокрема, проблеми «системного переслідування кримських татар, колонізації півострова Росією, обмеження мовних прав, згортання свободи слова» в тимчасово окупованому Криму, а також мілітаризацію Росією Чорного та Азовського морів. Водночас, очікується, що на сесії Генасамблеї дистанційно виступить з доповіддю президент Росії Володимир Путін, проте тема його виступу поки невідома.

Про кримський аспект у роботі 75-ї сесії Генасамблеї ООН в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин розмовляв з головою Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник і політологом-міжнародником з Туреччини Орханом Гафарли.

‒ Ольго, яка ще кримська проблематика розглядатиметься на Генасамблеї ООН? Чи є щось нове, наприклад, у зв'язку з пандемією COVID-19?

З нашої точки зору, Російська Федерація не забезпечила необхідні заходи для захисту цивільного населення від пандемії і порушує Женевську конвенцію
Ольга Скрипник

Скрипник: Проблематика визначена двома резолюціями: щодо прав людини і про мілітаризацію Криму. Водночас, Кримська правозахисна група та наші колеги щороку пропонують своє бачення того, які нові пункти можна внести в них у зв'язку з подіями на півострові. Цього року ми передали все це в МЗС України, і перші дві правки саме стосуються COVID-19. З нашої точки зору, Російська Федерація не забезпечила необхідні заходи для захисту цивільного населення від пандемії і порушує Женевську конвенцію. Інший момент пов'язаний з в'язницями: Російська Федерація проігнорувала всі рекомендації для місць несвободи для захисту людей від COVID-19. Ми вважаємо, що ці аспекти необхідно внести в резолюцію, і сподіваємося, що їх обговорюватимуть.

‒ Водночас, член Ради з прав людини при президенті Росії Олександр Брод опублікував на сайті організації заяву із закликом до ООН «запобігти гуманітарній катастрофі» в Криму через нестачу питної води:

«В умовах посушливого літа забезпечити питною водою півострів могла б вода з найбільшого транскордонного водотоку ‒ річки Дніпро, але українська влада повністю припинила подачу прісної води Північно-Кримським каналом на півострів. Дніпро, який протікає територією трьох держав Східної Європи ‒ Російської Федерації, Республіки Білорусь та України, є одним з найбільших транскордонних водотоків Європи. Північно-Кримський канал, прокладений з України до Криму, забезпечував до 85% потреб Криму в прісній воді, що йде з річки Дніпро. Канал був перекритий українською владою в порушення міжнародних правових актів і абсолютно з політичних мотивів як реакція на проведення загальнокримського референдуму і рішення кримчан про возз'єднання Криму з Росією у 2014 році... Дії української влади щодо припинення подачі води Північно-Кримським каналом на півострів вважаємо неправовими, антигуманними та політично мотивованими».

‒ Олександр Брод також стверджує, що це є порушенням міжнародного права з української сторони. Як ви оцінюєте цю аргументацію, Ольго?

З точки зору міжнародного гуманітарного права, відповідальність за забезпечення Криму всім необхідним лежить на Російській Федерації як на державі-окупанті
Ольга Скрипник

Скрипник: З точки зору міжнародного гуманітарного права, відповідальність за забезпечення Криму всім необхідним лежить на Російській Федерації як на державі-окупанті. Дійсно, передбачено, що в разі якихось проблем вона може звертатися за допомогою до третіх держав. Однак сьогодні говорити про те, що у Криму виникла гуманітарна криза, яка загрожує життю і здоров'ю людей, не можна: є перебої з водою, але вони не дійшли до критичного рівня. Звичайно, Російська Федерація буде використовувати цей момент, щоб порушити тему Криму саме у зручному їй ракурсі, тому я не виключаю, що вона подаватиме якісь пропозиції на Генасамблею. Але все це виглядатиме досить дивно, тому що в такому випадку Російська Федерація має визнати себе окупантом. Ми, як правозахисники, не вносили пункт про воду у свій порядок денний, оскільки, повторюся, у Криму немає гуманітарної катастрофи, про яку говорить Росія.

‒ Наскільки взагалі, на вашу думку, ефективний інструментарій ООН у вирішенні проблеми анексованого Криму?

Росія так і не виконала більшість пунктів з резолюцій ООН, і прямих механізмів, щоб змусити її зробити це, на жаль, немає
Ольга Скрипник

Скрипник: Звичайно, Росія так і не виконала більшість пунктів з резолюцій ООН, і прямих механізмів, щоб змусити її зробити це, на жаль, немає. Але навіть незважаючи на це, рівень Генасамблеї ‒ найвищий для обговорення Криму в ООН, тому в будь-якому випадку ефект від цього є. Перш за все, це міжнародно-правова позиція, на яку ми посилаємося при просуванні інших документів, при захисті своєї позиції в міжнародних інстанціях і для продовження та розширення санкцій. Тому значення резолюцій велике. Хай не прямо, а опосередковано, але вони також допомагають у справі звільнення політв'язнів. Зараз ми наполягаємо на внесенні до резолюції Сервера Мустафаєва, якому мають ухвалити вирок у російському суді, як представника кримськотатарського активізму. (16 вересня Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Серверу Мустафаєву присудили 14 років колонії суворого режиму – КР). Так, ми говоримо не тільки про його справу, але й про справи тих, хто зараз позбавлений волі за терористичними статтями, нібито за участь у «Хізб ут-Тахрір». На жаль, зараз процес звільнення кримських політв'язнів заморожений, і, можливо, Генасамблея ООН допоможе хоча б відновити переговори в цій сфері.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

‒ Дякую. Головувати на майбутній сесії Генасамблеї буде Туреччина. Орхане, як ви думаєте, чи може це якось вплинути на те, як обговорюватиметься проблематика Криму?

Проблема Криму ‒ це питання всього Чорноморського регіону та його безпеки
Орхан Гафарли

Гафарли: Позиція Туреччини однозначна: вона підтримує територіальну цілісність України. Я думаю, що головування дозволить Туреччині та Україні разом працювати в цьому напрямку. Адже проблема Криму ‒ це питання всього Чорноморського регіону та його безпеки. І в Туреччині, і в інших країнах це обговорюється, проте Росія, як ми знаємо, не йде на переговори і продовжує мілітаризацію Криму. На жаль, поки що налагодити діалог саме з Росією не виходить. Мені здається, Туреччина, Україна, Грузія, Болгарія, Румунія мають працювати в цьому напрямку та об'єднати свої сили для того, щоб посадити Москву за стіл переговорів заради демілітаризації Кримського півострова.

‒ За ці шість з гаком років Росія всіляко намагалася схилити на свою сторону у питаннях Криму інші країни. Чи дало це якісь плоди, по-вашому?

Гафарли: Росія намагається проводити таку політику і щодо Туреччини, через деякі бізнес-групи, однак не змогла досягти своїх цілей у цьому напрямку. Різних бізнесменів, політиків запрошували до Криму, але загалом безрезультатно. Півострів продовжують розглядати як тимчасово окуповану частину України, і Росія нічого не змогла з цим зробити.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG