Понад два десятки українських журналістів перебувають у російському ув’язненні, за даними українських правозахисних організацій. 13 із них – кримськотатарські громадянські журналісти, які замінили собою професійні медіа, витіснені з Кримського півострова російською репресивною машиною, починаючи з 2014 року. Громадянські журналісти роками висвітлюють те, що замовчують підконтрольні РФ кримські ЗМІ, стають іноді єдиним джерелом інформації про те, що відбувається. У результаті самі опиняються в російських застінках. Крим.Реалії нагадують їхні імена в День кримськотатарської журналістики.
Завдяки роботі громадянських журналістів у Криму суспільство дізналося про масові переслідування кримчан спецслужбами РФ. Вони публічно називають імена постраждалих від російських репресій, не дозволяючи їм просто зникнути після затримань російськими силовиками. І самі стають жертвами російської силової системи.
Документували обшуки та арешти, ходили до судів
Саме їхні відео та повідомлення ставали єдиним джерелом інформації про події в кримськотатарських спільнотахКримський правозахисник
«В умовах різкого скорочення незалежних ЗМІ в Криму сформувалося середовище, в якому люди без профільної освіти опановували журналістські навички на практиці. Навколо громадянської ініціативи «Кримська солідарність» склалася спільнота громадянських журналістів, де новачки вчилися у більш досвідчених учасників: як вести зйомку, перевіряти інформацію, працювати з джерелами, висвітлювати судові процеси та взаємодіяти з аудиторією. Передача знань відбувалася горизонтально – через спільні виїзди на обшуки та судові засідання, обговорення публікацій, обмін досвідом і взаємну підтримку. Поступово сформувалися власні стандарти роботи, етика і навіть спеціалізація. Вони документували обшуки, затримання та арешти, знімали дії силових структур, вели зйомку судових засідань і публікували матеріали в інтернеті. Часто саме їхні відео та повідомлення ставали єдиним джерелом інформації про події в кримськотатарських спільнотах», – так розповів Крим.Реалії кримський правозахисник, причетний до формування громадянської журналістики в Криму, на умовах анонімності.
Згодом частина цих громадянських журналістів здобула досвід і навички, що дозволили співпрацювати з незалежними медіа – фактично вони стали професійними журналістами. Рустем Османов до участі у «Кримській солідарності» працював режисером монтажу на кримськотатарському телеканалі ATR у Сімферополі (у 2015 році цей телеканал був закритий через політику російської влади). Ремзі Бекіров, будучи громадянським журналістом, співпрацював із російським незалежним виданням «Грани.ру», а Осман Аріфмеметов був автором колонки в українському виданні «Ґрати». На основі його судових репортажів вийшла книжка «Моя депортація».
Громадянські журналісти працюють із правозахисною тематикою: розповідають про російські переслідування кримчан за національною та релігійною ознаками, інші порушення прав людини в Криму, які потім звучать у правозахисних звітах на міжнародних майданчиках.
Вони координують підтримку родин заарештованих кримчан, чиї справи правозахисники кваліфікують як політичні, організовують збір коштів для них та надають іншу допомогу. Таким чином, громадянські журналісти в Криму фактично поєднують функції репортерів, правозахисників і громадських активістів, стаючи ключовими свідками подій у Криму та джерелами інформації про них.
Громадянські журналісти фактично поєднують функції репортерів, правозахисників і громадських активістів
Багато кримських громадянських журналістів самі згодом опинилися в російському ув’язненні. Їх звинуватили переважно за статтею 205.5 Кримінального кодексу РФ (участь у терористичній організації) та засудили до значних термінів позбавлення волі. Українські та російські правозахисники називають їхні справи політично мотивованими. Крим.Реалії вирішили нагадати імена кримськотатарських громадянських журналістів, яких сьогодні Росія утримує в ув'язненні.
З 11 жовтня 2017 року в Криму заарештований громадянський журналіст Ернес Аметов.
До затримання він активно висвітлював події, пов’язані з порушенням російськими силовиками прав людини в Криму. Був заарештований за звинуваченням в участі в мусульманській організації «Хізб ут-Тахрір», визнаній у Росії «терористичною». Українські та російські правозахисники вважають переслідування кримчан за цією статтею політично мотивованими.
Ернес Аметов був засуджений до 11 років позбавлення волі
16 вересня 2020 року Ернес Аметов був виправданий судом і звільнений у залі суду через відсутність доказів. Але апеляційний суд потім скасував виправдувальний вирок. Кримчанина засудили до 11 років позбавлення волі. Його етапували до колонії у Вологодській області РФ – за дві тисячі кілометрів від Криму.
Того ж дня – 11 жовтня 2017 року в Криму був заарештований Марлен (Сулейман) Асанов – громадянський журналіст, фотограф.
Суд у Ростові-на-Дону засудив Марлена Асанова до 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму
До арешту він популяризував кримськотатарську культуру, активно висвітлював російські обшуки та судові процеси над співвітчизниками у межах справ, кваліфікованих правозахисниками як політичні.
Російські силовики звинуватили Марлена Асанова у створенні осередку мусульманської організації «Хізб ут-Тахрір». Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив його до 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Його утримують у колонії Мордовії – за 1,7 тисячі кілометрів від Криму.
Від 11 жовтня 2017 року перебуває в російському ув’язненні за звинуваченням у зв’язках із «Хізб ут-Тахрір» кримський громадянський журналіст Тимур Ібрагімов.
Тимур Ібрагімов засуджений до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму
До арешту висвітлював порушення прав людини в Криму російською владою. Засуджений до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Має третю групу інвалідності – йому встановлено імплант ока. Тимур Ібрагімов перебуває в ув’язненні в Рязанській області – за 1,6 тисячі кілометрів від Криму.
До 16 років позбавлення волі за звинуваченням в участі у «Хізб ут-Тахрір» засуджений російським судом кримський громадянський журналіст Сейран Салієв.
Сейран Салієв засуджений до 16 років позбавлення волі
Апеляційний суд зменшив покарання на рік – до 15 років позбавлення волі. Але касаційна інстанція залишила попередній вирок без змін. Перебуває під арештом із 11 жовтня 2017 року. Відбуває покарання в Тульській області – за 1,5 тисячі кілометрів від Криму.
До арешту Сейран Салієв активно висвітлював російські обшуки в Криму та судові процеси над співвітчизниками.
21 травня 2018 року в Криму був заарештований російськими силовиками за звинуваченням у зв’язках із «Хізб ут-Тахрір» правозахисник, один з організаторів і координаторів громадянського руху «Кримська солідарність» Сервер Мустафаєв.
До арешту він був громадянським журналістом, проводив системний моніторинг ситуації в Криму та висвітлював у медіа політично мотивовані судові процеси РФ щодо кримчан.
Сервер Мустафаєв був засуджений російським судом до 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму
Сервер Мустафаєв був засуджений російським судом до 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Він оскаржував свій вирок і заявляв про вилучення у нього в ув’язненні Корану та особистих речей, а також про відсутність адекватної медичної допомоги та інші порушення з боку керівництва виправних установ. Сервера Мустафаєва утримують у колонії Тамбова за 1,4 тисячі кілометрів від Криму.
Із 27 березня 2019 року перебуває в російському ув’язненні кримський громадянський журналіст Руслан Сулейманов.
Руслан Сулейманов засуджений до 14 років позбавлення волі
До арешту він висвітлював порушення прав людини в Криму російською владою, відвідував суди над співвітчизниками. У результаті сам був засуджений російським судом за звинуваченням в участі у «Хізб ут-Тахрір» і засуджений до 14 років позбавлення волі. Його утримують у Мурманській колонії за 3,5 тисячі кілометрів від Криму.
27 березня 2019 року був затриманий російськими силовиками за звинуваченням у зв’язках із «Хізб ут-Тахрір» кримський громадянський журналіст Рустем Шейхалієв.
Рустем Шейхалієв засуджений російським судом до 14 років позбавлення волі
Попри наявність тяжких хвороб, засуджений російським судом до 14 років позбавлення волі. Етапований до колонії російського Єнісейська – за 5,5 тисячі кілометрів від Криму.
До арешту висвітлював порушення прав людини в Криму російською владою. Зокрема, висвітлював судові процеси над співвітчизниками.
Резонансні російські справи проти кримчан висвітлював громадянський журналіст Ремзі Бекіров.
Ремзі Бекіров асуджений до 19 років позбавлення волі
Його репортажі публікувало російське видання «Грани.ру». Кримчанин був затриманий російськими силовиками 28 березня 2019 року за звинуваченням в організації осередку «Хізб ут-Тахрір». Засуджений до 19 років позбавлення волі. Його утримують у колонії російської Республіки Хакасія – за п’ять тисяч кілометрів від Криму.
Із 28 березня 2019 року перебуває в російському ув’язненні за звинуваченням в участі у «Хізб ут-Тахрір» громадянський журналіст Осман Аріфмеметов.
Осман Аріфмеметов засуджений російським судом до 14 років позбавлення волі
У Криму він відомий як письменник, переможець літературних конкурсів. Він активно висвітлював обшуки та судові процеси, допомагав передавати передачі в СІЗО кримчанам – фігурантам кримінальних справ, які правозахисники називають політично мотивованими.
Осман Аріфмеметов засуджений російським судом до 14 років позбавлення волі. Його утримують у Новотроїцьку Оренбурзької області РФ – за 2,6 тисячі кілометрів від Криму.
Висвітлював порушення прав людини в Криму громадянський журналіст Амет Сулейманов.
Суд засудив Амета Сулейманова до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму
Його затримали російські силовики за звинуваченням у зв’язках із «Хізб ут-Тахрір» 12 березня 2020 року. Російський суд засудив його до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму попри наявність тяжкої хвороби серця. Спочатку Амет Сулейманов був під домашнім арештом, а з 5 квітня 2023 року (після набрання вироком законної сили) перебуває в ув’язненні в тюрмі «Володимирський централ» – майже за дві тисячі кілометрів від Криму.
Кримський журналіст Асан Ахтемов, кореспондент і помічник редактора кримськотатарської газети «Авдет», був затриманий 3 вересня 2021 року. Російські силовики звинуватили його в підриві ділянки газопроводу поблизу Сімферополя. Про «механічне пошкодження газової труби» в Сімферопольському районі російські силовики заявили 23 серпня 2021 року, припустивши, що це сталося внаслідок «протиправних дій невстановлених осіб». Згодом у цій справі були затримані Асан Ахтемов, його брат Азіз, а також перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.
Правозахисники кваліфікували цю справу як політично мотивовану.
Асан Ахтемов засуджений російським судом до 15 років позбавлення волі
Асан Ахтемов заявляв про катування та психологічний тиск із боку співробітників ФСБ. Засуджений російським судом до 15 років позбавлення волі. Його утримують в Архангельській області РФ – за 2,8 тисячі кілометрів від Криму.
Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну російські силовики продовжили переслідувати кримчан за звинуваченнями у зв’язках із «Хізб ут-Тахрір». 11 серпня 2022 року в Криму був затриманий громадянський журналіст Вілен Темер’янов.
Суд у Ростові-на-Дону засудив Вілена Темер’янова до 14 років позбавлення волі
Він висвітлював порушення прав людини російськими силовиками. Зокрема, писав репортажі для російського видання «Грани.ру».
Під час ув’язнення його піддавали примусовій психіатричній експертизі. Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Вілена Темер’янова до 14 років позбавлення волі. Його утримують у СІЗО Ростова-на-Дону – за 700 кілометрів від Криму. У нього суттєво погіршилося здоров’я.
Із 5 березня 2024 року перебуває в російському ув’язненні кримський громадянський журналіст Рустем Османов.
Російський суд обрав Рустему Османову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
Він висвітлював порушення прав людини в Криму російською владою. Заарештований за звинуваченням в участі у «Хізб ут-Тахрір». Російський суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Рустема Османова утримують у СІЗО Сімферополя.
«Територія з мінімальною свободою слова»
Українські правозахисники та влада роками домагаються в міжнародних організаціях звільнення українських журналістів, серед яких і кримські громадянські журналісти. У жовтні 2025 року Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій закликала Росію негайно звільнити 26 українських журналістів, яких та утримує.
Уперше в резолюції ПАРЄ використала термін «громадянські журналісти». У ній наголошується, що ці люди в Криму «щодня ризикують, аби висвітлювати події окупації».
У документі зазначено, що громадянські журналісти в Криму – це переважно кримськотатарські активісти та родичі політв’язнів, багато з яких змушені працювати анонімно та часто стають жертвами переслідувань.
Влада РФ на це публічно не відреагувала.
«Крим перетворений на територію з мінімальним рівнем свободи слова, а після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року репресії проти незалежної журналістики лише посилилися», – заявляють у Кримськотатарському ресурсному центрі. Організація закликає міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, щоб українські журналісти могли безпечно здійснювати свою діяльність, а винні в переслідуваннях були притягнуті до відповідальності.
