Голова Росспоживнагляду Росії заявила, що у Краснодарському краї РФ пляжі Анапи залишаються небезпечними через високу концентрацію нафтопродуктів у піску. Анексований Крим не згадувався, але на Кримському півострові цими днями зафіксовано викид нафтопродуктів на пляжі Південного узбережжя, загинули птахи, супутники бачать нафтові плями в морі. Волонтери повідомляють, що мазут із пляжів прибрали. Російська влада Криму «мазутну тему» не згадує. Що відбувається з мазутним забрудненням і яких наслідків очікувати, розбиралися Крим.Реалії.
Росспоживнагляд продовжив заборону на використання пляжів Анапи та Темрюцького району Краснодарського краю, де наприкінці 2024 року сталося забруднення мазутом, заявила голова відомства Анна Попова.
За її словами, вміст нафтопродуктів у піску пляжу «настільки високий, що дозволити там відпочинок дітей на цей момент не можна». Результати очищення пляжів є, але вони недостатні, заявила Попова.
«Робиться дуже багато для того, щоб очистити прекрасні білі піщані пляжі в Анапі, поки що результат є, але він недостатній, щоб сьогодні відкривати пляжі. <…> На жаль, вміст нафтопродуктів у піску пляжу настільки високий, що дозволити там відпочинок дітей на цей момент не можна», – сказала Анна Попова.
Про стан пляжів анексованого Криму голова Росспоживнагляду не говорила. Тим часом там днями зафіксовано нові викиди мазуту.
Гинуть птахи, забруднюються пляжі
«На березі моря біля санаторію «Ай-Даніль» виявлено мертву чомгу зі слідами мазуту», – повідомив у суботу, 31 січня, телеграм-канал «Крымский ветер» і опублікував фото загиблого птаха з мазутними плямами на пір'ї.
Моніторингова група телеграм-каналу «Крымский ветер», проаналізувавши супутникові знімки, з’ясувала, що 29 січня поверхня моря біля Південного берега Криму була чистою, а 30 січня великі нафтові плями спостерігалися на ділянці від гори Аю-Даг до Ялтинської затоки.
Трохи згодом телеграм-канал опублікував фото та відео з пляжу ще одного південнобережного санаторію. «29 січня, Ялта, пляж санаторію «Курпати»: калюжі та шматки мазуту на гальці, десятки мертвих птахів», – йдеться у повідомленні телеграм-каналу «Крымский ветер». На кадрах видно, що майже всі загиблі водоплавні птахи – це чомги.
За гіркою іронією, у Криму Союз охорони птахів оголосив символом 2026-го велику пірникозу (Podiceps cristatus), вона ж чомга – водний птах із виразною зовнішністю.
Цей птах масово гинув у період розливу мазуту в Керченській протоці з 15 листопада 2024 рокуСоюз охорони птахів
На відміну від багатьох водоплавних, чомга неохоче літає, але чудово пірнає, добуваючи рибу, земноводних, молюсків та комах.
«Вибір великої пірникози як символу 2026 року зумовлений кількома причинами, які свідчать про її знаковість для Криму. Чомга регулярно зустрічається на водоймах півострова, включаючи прибережні лагуни та прісні озера. Її присутність – індикатор здоров'я водних екосистем. Цей птах масово гинув у період розливу мазуту в Керченській протоці з 15 листопада 2024 року. У 2023 році чомгу обрали птахом століття в Новій Зеландії», – йдеться у повідомленні Союзу охорони птахів.
31 січня у спільноті «Чисті береги Криму» повідомили, що територія пляжу санаторію «Курпати» очищена від мазутного забруднення, мертвих птахів прибрали.
Від російської влади Криму не було жодної реакції щодо нових мазутних забруднень води та берегів.
Голова російської адміністрації Ялти Яніна Павленко на своїх сторінках у соцмережах не прохопилася жодним словом з цього приводу, хоча території, де виявлено мазут, перебувають саме в її підпорядкуванні.
А російський голова Криму Сергій Аксьонов 4 лютого розповів про підготовку пляжів Кримського півострова до сезону, акцентувавши, що «системна підготовка туристичної інфраструктури буде продовжена». Про мазут, що сплив, – теж ні слова.
«Мазутна епопея» поки не закінчена
15 грудня 2024 року танкери «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239» зазнали аварії біля Керченської протоки під час шторму. «Волгонефть-212» отримав пробоїну, після чого його корпус розламався навпіл, і судно почало тонути. Ніс судна «Волгонефть-239» затонув, а корма сіла на мілину біля мису Панагія.
Вранці 17 грудня на пляжі Чорноморського узбережжя Краснодарського краю почало виносити мазут. Після виявлення плям нафтопродуктів у населених пунктах Анапи та Темрюцького району було введено муніципальний режим НС. 25 грудня влада Краснодарського краю ухвалила рішення про введення режиму надзвичайної ситуації крайового масштабу. 26 грудня НС отримала федеральний статус.
21 грудня 2024-го мазут досяг східних берегів Криму. До кінця грудня мазут викидало на пляжі ПБК (Південного берега Криму), до середини січня його фіксували навіть на західному узбережжі півострова.
Викиди мазуту на кримські береги фіксувалися протягом усього 2025 року. Перед нинішнім ялтинським викидом мазут знаходили в Керчі наприкінці листопада – на початку грудня.
У середині грудня 2025 року російська влада Криму відзвітувала про переробку 911 тонн мазутних відходів з узбережжя півострова після аварії нафтових танкерів.
«Загалом на утилізацію було передано близько 911 тонн відходів. Вони пройшли комплексну багатоетапну переробку. Понад 800 тонн відходів знешкоджено біологічним методом із застосуванням сучасних технологій – шляхом біоремедіації. У відходи були внесені нафтоокиснювальні мікроорганізми, що забезпечило розкладання вуглеводнів нафти та нафтопродуктів», – написав підконтрольний РФ голова Криму Сергій Аксьонов на своїх сторінках у соціальних мережах.
Представники екологічної ініціативи «Зелений маршрут» розповіли Крим.Реалії, що повноцінний аналіз негативних наслідків могли б дати лабораторні дослідження ґрунту з кримських пляжів та морської фауни в прилеглій до берегів Кримського півострова акваторії. Однак можливостей для настільки ретельного дослідження у громадських активістів немає, а після переслідування кримською владою російського екоблогера тема мазутного забруднення і поготів стала небезпечною.
Екологи звернули увагу на той факт, що викиди нафтопродуктів фіксувалися вздовж частини південного та всього західного узбережжя Кримського півострова у жовтні 2025 року. На думку експертів «Зеленого маршруту», це стався відкладений ефект процесів апвелінгу (підйом холодних глибинних вод до поверхні – КР) придонної води, якого більшість експертів очікували наприкінці літа.
Кримські екологи констатували, що поєднання двох факторів – прогрівання верхніх шарів морської води до певного рівня, що запускає апвелінг, та штормів – можуть призводити до нових багаторазових виходів нафтопродуктів на поверхню моря та узбережжя Криму.
