Війна роботів триває. Керівництво призначеної Кремлем російської влади півострова заявляє про складання бойових безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у Криму. Операторів безпілотників готують на кримських військових полігонах й у так званому «Кримському федеральному університеті», створеному росіянами на базі українського Сімферопольського державного університету. Чиновники неодноразово заявляли: дрони – необхідна частина спорядження для мобілізованих.
Які БПЛА використовують у Криму? Як тут організований процес підготовки операторів з урахуванням прихованої мобілізації у Росії? Чи можливе власне виробництво безпілотників на півострові? Чи достатньо навичок та досвіду оператора цивільного квадрокоптера, щоб одразу стати «пілотом» військового дрона? У цих питаннях спробували розібратися Крим.Реалії.
«Беспілотники»: цивільні, спеціальні дрони та військові БПЛА
У Криму та Севастополі можна замовити послугу з межування землі та оформлення кадастрового паспорту. Наданням такого сервісу за допомогою аерофотозйомки займається компанія «Екотехпром». А сімферопольська група компаній «Ставтрек» здійснює продаж та обслуговування російської навігаційної програми ГЛОНАСС, а також безпілотників системи Trimble UX5 виробництва Сінгапур-Німеччина-США.
В електронній системі «РосТендер» з 2016 року зафіксований практичний інтерес російської кримської влади до БПЛА. У 2017 році були вперше закуплені дрони для Керчі, Сімферополя та Севастополя. З 2020 року основні закупівлі – акумуляторні батареї для безпілотників та запасні частини до них. Акумулятори – предмет глобального проекту «Росатому», кінцева мета якого – монополізація виробництва батарей не лише у РФ, а й по всьому світі.
У грудні 2022 року призначений Кремлем російський голова Криму Сергій Аксьонов повідомив, що на півострові почали збирати БПЛА для потреб армії РФ. Тоді ж кримські рятувальники отримали два китайські DJI Mavic для застосування під час проведення аварійно-рятувальних робіт та під час надзвичайних ситуацій. Навчання з управління новими безпілотниками співробітники російського «Крим-Спасу» пройшли на базі Донського державного технічного університету (Ростов-на-Дону, Російська Федерація).
Компанія «Робоавіа» заявила у липні про плани збудувати в Ростовській області сусідньої Росії завод з виробництва БПЛА, повідомив заступник губернатора регіону Ігор Сорокін. Він підписав угоду з гендиректором ТОВ «Робоавіа» Романом Гуровим. Планувалося, що нове підприємство випускатиме 1100 безпілотників на рік, обсяг інвестицій у виробництво становитиме близько 500 млн рублів. Компанія «Робоавіа» вже нібито збудувала схожий завод у Сімферополі, який випускає на місяць 16 БПЛА та квадрокоптерів. Фірма спочатку була зареєстрована у січні 2015 року в Криму, основний вид діяльності – виробництво гелікоптерів, літаків та інших літальних апаратів. Президент РФ Володимир Путін у червні пообіцяв оснастити всю російську армію безпілотниками, які добре зарекомендували себе в бою за умови негайного форсування їх виробництва.
Кримські центри підготовки «пілотів» для дронів
На військових полігонах Криму ведеться цільова підготовка операторів дронів. Але російська влада вирішила активізуватися і відкрила школу операторів FPV-дронів у «Кримському федеральному університеті». Там навчають як цивільних, так і військових, повідомляє Центр журналістських розслідувань (Сімферополь-Київ). Як з'ясували журналісти, у серпні спортивний гурток, у якому займалися студенти, перетворили на майданчик для реалізації проекту «Безпечне місто» від російського МВС Криму. Згодом, як стверджується, проект отримав назву «Центр безпілотних літальних систем». У Сімферополі встановили три пункти з підготовки операторів дронів та ще один – у Ялті.
Очолює проект уродженець Алушти Ігор Бойко, який три роки обіймав посаду «голови учнівської ради КФУ». З 2015 року він балотувався у різних округах до російського парламенту Криму, а 2016-го – до Держдуми РФ. За словами Ігоря Бойка, у ВНЗ ведеться підготовка операторів дронів, які не тільки можуть керувати БПЛА, але також мають певні інженерні знання. Навчання проходить на маленьких дронах, вагою до 150 грамів, які не підлягають ліцензуванню. Тренування проходять у залах, у закритих приміщеннях, після курсу теорії та симуляторів. У тестовому режимі пройшли підготовку близько 300 осіб. Вартість курсу – 50 тис. рублів. Навички можуть стати в нагоді у забезпеченні громадської та транспортної безпеки, у сільському господарстві.
При цьому в анексованому Росією Криму з 31 серпня 2022 року і до зняття режиму базової готовності діє заборона на польоти дронів. Винятки: для БПЛА, використовуваних федеральними органами виконавчої, їх територіальними органами, виконавчими органами.
Оператори «міражів» для прихованої мобілізації
У коментарях на прохання Крим.Реалії співзасновник групи компаній DronUA Февзі Аметов, оцінюючи дії російської кримської влади щодо активізації підготовки пілотів БПЛА, вказав на наявність в них ознак «прихованої мобілізації».
«Звичайно це – мобілізація. Якщо влада залучає до цієї діяльності центри навчання, то у будь-якому разі туди йде молодь для формування певної основи. На навчання до цих шкіл йдуть не обов'язково лише військові. Туди може піти будь-яка людина з власної ініціативи, усвідомлюючи можливість призову на військову службу, а також отримання спеціалізації по
роботі з дронами. Я впевнений, що так відбувається і в них – вони залучають молодь для того, щоби формувати у неї відповідні навички. А от цивільного економічного забезпечення потреб у Криму за допомогою підготовки пілотів БПЛА я не можу уявити. Там і до окупації нічого не було, а тим більше зараз. В умовах повномасштабної війни та закритого повітряного простору ніхто не інвестуватиме в нові технології цивільного застосування», – наголосив співрозмовник Крим.Реалії.
З практиком Февзі Аметовим погоджується й експерт із числа українських вчених та конструкторів техніки, який побажав залишитися невідомим.
«Щодо прихованої мобілізації молоді через залучення на курси операторів БПЛА. У цьому є сенс, оскільки в окупованому Криму ті, хто підтримує Росію, не є настільки фанатиками, щоб одразу йти воювати на фронті. Припускаю, що така підготовка відбувається не зовсім у добровільному порядку. Більше того, їх можуть нібито готувати як «операторів дронів», а насправді надалі будуть використовувати як «гарматне м'ясо», адже ніхто їм заздалегідь не повідомляє, чи задіятимуть їх у реальному бою та як», – заявив анонімно експерт у коментарі для Крим.Реалії.
У контексті дій російської влади Криму Февзі Аметов вважає, що досвіду оператора цивільного БПЛА може бути достатньо для подальшого напрацювання практики управління військовим дроном.
«По-перше, я впевнений, що навчання операторів цивільних БПЛА – можливе прикриття, а, фактично, процес буде спрямовано на здобуття якихось базових навичок. У цьому сенсі «цивільний» від «військового» БПЛА мало чим відрізняється. Якщо оператори отримають базові навички управління, тоді далі їм потрібно буде набути досвід з тактичного застосування цих дронів. Після цього вони стануть універсальними фахівцями. Тому, мабуть, цих знань буде достатньо для того, щоб виконувати завдання із дронами на фронті», – каже Февзі Аметов.
При цьому в режимі «закритого неба» для дронів, що діє з початку повномасштабної агресії Росії в Україні, і забороні на польоти повітряних суден над Кримським півостровом співрозмовник Крим.Реалії не побачив перешкод для практичного набуття досвіду управління БПЛА.
«Те, що там (у Криму – КР) «небо закрите», не означає, що вони не можуть організовувати навчальні центри. Практичне придбання досвіду може здійснюватися у закритих приміщеннях, а й просто неба поза межами міста. Якщо такі дії відбуватимуться під патронатом міської влади та військової, це можливо на всі 100%. Їхнє небо закрите лише для цивільних повітряних суден. Якщо там готуватимуть операторів, і це матиме форму прихованої мобілізації, то таке навчання стане можливим у будь-якій частині Криму, за винятком певних військових полігонів та частин», – зазначив він. Неназваний експерт погодився з висновками та доповнив аналіз поясненням принципів управління іранськими БПЛА Shahed.
«Якщо ж ми говоримо про іранські Shahed, то для їхнього управління досвід може бути мінімальним, тому що вони керуються повністю автопілотом. Для них достатньо визначити точки за маршрутом та крайню точку – об'єкт ураження. Це може зробити людина, яка ніколи не літала на БПЛА, але розуміє основні засади польоту. План польоту в Shahed можна просто завантажити віддалено, це може зробити інженер. І, якщо ми говоримо про підготовку пілотів для фронту в Криму, то ми маємо на увазі пілотів мультикоптерів, розвідувальний дрон або дрон-камікадзе. Оскільки в сучасному Криму немає можливостей для розвитку промисловості, то, відповідно, там немає можливостей для налагодження масового виробництва профільних БПЛА», – заявив він.
Февзі Аметов висловив думку, що рівень цивільних технологій та виробництва загалом на анексованому сусідньою Росією півострові не дозволяє здійснювати там повний цикл складання БПЛА не лише для цивільних, а й для військових потреб агресора.
«Якщо ми говоримо про високоінтелектуальні пристрої, які вже зайняли певну нішу на ринку, наприклад, дрони – там дійсно необхідні професійні R&D центри (Research and Development Center – команда фахівців, яка розробляє програмне забезпечення чи продукт для конкретної компанії, і є її складовою – КР) з урахуванням підприємств чи групи людей. Але, на мою думку, в даному конкретному випадку заяви кримської окупаційної влади стосуються саме «гаражного виробництва», коли «патріотично налаштовані групи людей» можуть організовуватися та збирати FPV дрони (від First Person View – квадрокоптери або мультироторні БПЛА, оснащені камерою для передачі відеосигналу у часі – КР). Такі «дрони» можна робити з китайських компонентів будь-де. Це не так складно. У появу високотехнологічного виробництва дронів у Криму я не вірю, оскільки реальної бази, яка б забезпечувала це, немає. Таке виробництво потенційно можливе в регіонах Московської області та Санкт-Петербурга, оскільки там є історично закладені кластери», – сказав Февзі Аметов.
Експерт з числа українських вчених і конструкторів техніки, навпаки, вказав на можливість отримання бойових дронів у Криму шляхом доукомплектування простих цивільних FPV.
«Здебільшого військові дрони – цивільні апарати, доповнені відповідним обладнанням – системою скидання чи вибуховою частиною. Деталі цивільних апаратів можуть бути використані у військових цілях. Більше того, цивільні апарати, укомплектовані системою скидання, можна використовувати у військових цілях. Тому створення у Криму підприємств чи організацій для збирання цивільних дронів є замаскованою спробою виробляти військові дрони та відправляти такі саморобки на фронт, оскільки фронт розташований у безпосередній близькості від Криму. Для Росії – це спосіб збирати дрони на території з «не до кінця зрозумілим юридичним статусом». І в результаті, коли Крим буде повернуто Україні, а до Росії буде застосовано ще більше санкцій, і виникне ще більше питань, можливо, тоді російська влада наважиться на відмовку, що «ми, мовляв, взагалі не знали, що в тому Криму коїться» ...Збирати військові безпілотники з цивільних комплектувальних у Криму, з точки зору організаторів цього процесу, виходить поки що набагато безпечніше», – наголосив експерт.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
