«Освоєння російського бюджету»: навіщо група з Болгарії приїхала до Криму

Російські ЗМІ 25 червня повідомили про візит до Криму 13-ти громадян Болгарії, яких у публікаціях називають «делегацією», яка нібито визнала «російський статус Криму». За інформацією «РИА Новости», до складу групи «увійшли два мери та один віцемер болгарських міст». Їх головою називають Пламена Мілеткова.

Ця людина має довгий список титулів і посад: голова виконавчої ради Асамблеї народів Болгарії, голова Міжнародного руху меморіального співробітництва та збереження пам'яті про жертв воєн, голова правління Євразійського інституту геополітики та економіки «Святий Кіпріян». Втім, як пише видання The Insider, про діяльність усіх цих організацій не відомо практично нічого, у них навіть немає сайтів. Раніше повідомлялося про візити до Криму німецької та китайської «делегацій». Про те, чого Росія намагається домогтися подібною «народною дипломатією» та що за нею стоїть, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кореспондент кримського Центру журналістських розслідувань Євген Лешан розповів Крим.Реалії, що насправді до складу групи з Болгарії мало увійти набагато більше людей.

‒ Пламен Мілетков ‒ записний візитер до Криму, він бував там ще у 2016 році на фестивалі «Болгарські зустрічі» і вже тоді активно висловлювався проти міжнародних санкцій за приєднання Криму до Росії. Словом, звичайний набір пропагандистських штампів. Мілетков був учасником «Форуму друзів Криму» в 2017 році, який заснувала «Міжнародна асоціація друзів Криму». До неї входять агенти впливу Росії. Коли Мілетков збирав нинішню делегацію, то планував привезти більше ніж 40 осіб і подавав списки у Міністерство закордонних справ. Його викликали туди, і поруч із болгарським чиновником опинився український посол, який про це й розповів. Мілеткова ткнули носом у те, що він не має права робити заяви від імені Болгарії й посилати людей на окуповану територію. У підсумку він повіз лише декілька осіб на свій страх і ризик.

Пламен Мілетков в ефірі радіо «Спутник в Крыму» ще 29 листопада 2016 року пообіцяв відновити транспортне сполучення між Болгарією та Кримом:

«Я сподіваюся, скоро відновити морський шлях між Варною, Бургасом і Кримом. Є інтерес болгарських компаній до такого маршруту ‒ і до повітряних трас, і до морських трас. Це буде життєво важливо через наших болгар у Криму».

Євген Лешан вказує на те, що подібні заяви та візити європейських громадян до Криму ‒ не більше ніж частина інформаційної кампанії.

‒ У першу чергу, це, звичайно, інформаційний шум ‒ створення певної думки на внутрішньому російському інформаційному ринку. Людям розповідають, ніби ось-ось ситуацію виправлять, ось-ось санкції знімуть, ось-ось буде якийсь дипломатичний прорив. Мовляв, подивіться, якийсь чоловік з Болгарії розповідає, що у нас з'явиться пароплавне сполучення. Звичайно, ніяке сполучення не відновлене. Ймовірно, зараз Георгій Мурадов, який відповідає за всю цю систему народної дипломатії, отримав чергове фінансування з бюджету на те, щоб спрямувати думку кримчан у позитивну сторону на тлі нестачі води, природних лих, економічних невдач. Їм треба показувати хоча б видимість зовнішньополітичних досягнень, але це навряд чи добре працює.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Кримська «народна дипломатія» за казенний рахунок

У свою чергу, кримський політолог Євгенія Горюнова вважає, що за сім років анексії Росії все рідше вдається привозити до Криму скільки-небудь впливових європейців.

‒ До Криму їдуть певного типу люди, при цьому вони порушують законодавство України, тому що не користуються офіційними пунктами пропуску на півострів. Це вже далеко не перший подібний візит, проте результатів жодних немає. Навіть більше, видно, що зараз рівень цих вояжів знижується: у 2014-2016 роках ще приїжджали більш-менш високопоставлені особи ‒ колишні або дійсні політики, депутати, чиновники тощо. Нехай опозиційні, проте сьогодні й таких немає. Це свідчить про те, що ефективності від таких візитів теж немає, але Росія продовжує цілеспрямовано наполягати на легітимізації Криму в Європі ‒ хоча б залучаючи туди ось цих іноземних туристів, які видають себе за представників політичного істеблішменту. Безумовно, коштує це дуже дорого, а сьогодні Росія вже не має таких коштів через санкції, пандемію тощо.

Російський журналіст-розслідувач Сергій Канєв проаналізував роботу Кремля в напрямку «народної дипломатії» і стверджує, що загалом вона схожа на звичайне освоєння бюджету.

‒ Всю роботу координують два управління президента Росії: із зовнішніх зв'язків та зв'язків із країнами СНД. Останнє очолюють кадрові співробітники Служби зовнішньої розвідки. У цій структурі є куратори для кожної країни ‒ Молдови, України, Грузії тощо. Є Росспівробітництво, яке займається примітивною пропагандою. Я дивився їхні кошториси, план робіт ‒ немає хорошого порядку денного, вони нічого не можуть запропонувати. Це лише 9 травня, Гагарін ‒ усе це називається балалаєчною дипломатією. Люди сидять і витрачають багатомільйонні бюджети, а загалом ‒ багатомільярдні. Що стосується членів цих «делегацій», вони зручні для Кремля ‒ за зарплату ведуть потрібну пропаганду.

Сергій Канев зазначає, що російська влада всіляко намагається знайти прихильників за кордоном, особливо серед молоді, однак при цьому часто не враховує місцеву специфіку.

‒ Ця установка знаходити друзів до 35 років, заходити через російську мову, знову ж через «9 травня, перемогу, Гагаріна». У мене хороший знайомий розповів, що в Камбоджі провели збори місцевої молоді в російському посольстві, їм розповіли про Сталінградську битву. Мій знайомий здивувався: навіщо в Камбоджі говорити про Сталінградську битву? Адже у них у самих страшна історія була, полпотівці вирізали пів країни. Який сенс проводити все це? Ну, попили хлопці кави на халяву, поїли бутербродів, усміхнулися й розійшлися. А в Москву йде донесення: «У Камбоджі відбулася важлива подія, ми розповіли про Сталінградську битву». Насправді тут просто витрачання бюджету, але дехто ведеться на це. Запропонувати практично нічого, немає у Росії хорошого порядку денного для світу. Загалом ці структури займаються пропагандою та шпигунством.

Журналісти Крим.Реалії неодноразово намагалися зв'язатися з представниками груп іноземців, які відвідували півострів на запрошення Росії, проте всякий раз безрезультатно. Редакція залишає право за всіма згаданими особами оприлюднити свою позицію в цьому або наступних матеріалах.

(Текст підготував Владислав Ленцев)