Перша заступниця міністра закордонних справ України, кримчанка, у минулому – журналістка Крим.Реалії Еміне Джеппар, яку 6 грудня російський суд заочно заарештував і оголосив у розшук за статтею про «порушення територіальної цілісності РФ», написала на своїй сторінці у фейсбуці, що сприймає це як «визнання ефективності своєї роботи». В ексклюзивному інтерв’ю Крим.Реалії Еміне Джеппар розповіла про те, як вона реагує на рішення суду в Росії, а також про діяльність українського МЗС, спрямовану на посилення міжнародної підтримки деокупації Криму, в тому числі – про «Кримську платформу».
– Ви протягом багатьох років послідовно та системно працюєте над формуванням «кримського порядку денного» в міжнародній політиці. Чому, на вашу думку, повідомлення про ваш «заочний арешт» у Росії з'явилося саме зараз?
Клопотання ФСБ РФ про мій арешт до Лефортівського суду – це діагноз російської диктатури, яка, схоже, вже перебуває в передінфарктному стані
– Клопотання ФСБ РФ про мій арешт до Лефортівського суду – це діагноз російської диктатури, яка, схоже, вже перебуває в передінфарктному стані. Впевнена, російські кадебешники роблять останні спроби врятувати себе, виправдати свої злочини перед власним народом. Втім, кожен їхній крок – це падіння в прірву дедалі глибше. Тому що в той час, коли нам є, за що боротися, їм уже нема чого втрачати. Недарма ж минулого тижня пропагандистка Маргарита Симоньян залякувала росіян, що на них чекає Гаага. Вони починають розуміти: покарання за злочини обов'язково настане.
Я стала однією з тисяч представників кримськотатарського народу, проти яких Росія розгорнула весь арсенал своєї репресивної машини. Зокрема, вони ніяк не можуть змиритися з тим, що завдяки створенню міжнародної «Кримської платформи» ми мобілізували світ навколо нашого національного інтересу – деокупації півострова. Також російські окупанти не могли вибачити Наріману Джелялу, моєму другові та заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу, його участь в інавгураційному саміті «Кримської платформи» у 2021 році. Як і той факт, що він просто вільна людина та патріот.
– Чи могла ваша діяльність у рамках міжнародної «Кримської платформи» стати однією з причин такого переслідування? Ми бачили досить нервову публічну реакцію Росії на проведення «Кримської платформи» та інших міжнародних заходів у рамках цього саміту.
– Росія зробила все можливе, щоб зірвати проведення інавгураційного саміту «Кримської платформи». Їхні дипломати оббивали пороги міністерств закордонних справ у всьому світі, використовуючи свої традиційні методи – погрози, «заохочення» та залякування. Проте ми рухалися вперед і переконували наших партнерів у важливості цієї ініціативи.
І нам повірили. Завдяки лідерству президента України Володимира Зеленського та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби нам вдалося розширити кількість учасників саміту «Кримської платформи» – від 47 держав-учасниць у 2021 році до 60 у 2022-му. Ми залучили більше країн Глобального Півдня. Широке предстатвлення Африки та Латинської Америки – це підтвердження того, що питання деокупації Криму має глобальний характер. Того, що багато хто розплющив очі на російську пропаганду, бачать її і розуміють. На сьогодні «Кримська платформа» функціонує у всіх своїх вимірах: урядовому, парламентському та експертному.
Політична підтримка світу конвертується в реальні дії з боку партнерів: у зброю для українських захисників, гроші для військової економіки, нові санкції проти російської тиранії, генератори для протидії наслідкам російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Саме на це дуже чекали жителі Криму, які чекають на звільнення Криму якнайшвидше. Адже кожен день для них – це ще один день без права на свободу слова, самовираження, свободу віросповідання.
Голос кримських вулиць. Як у Криму показують любов до України (фотогалерея)
– Увага світових ЗМІ прикута до України через російську агресію, масовані обстріли українських міст, загибель мирних жителів, руйнування інфраструктури. У цей час у Криму переслідують людей за проукраїнську позицію, і наша редакція отримує багато повідомлень від кримчан про подібні репресії. Що відомо МЗС України про те, що відбувається на Кримському півострові?
Триває ментальна окупація півострова, а тих, хто намагається чинити спротив, саджають у в'язниці
– Повномасштабне вторгнення РФ ще більше загострило ситуацію з правами людини на півострові. Порушуючи норми міжнародного права, окупанти спрямували так звану часткову мобілізацію диспропорційно саме проти кримських татар, маючи на меті одне – знищити корінний народ півострова. Триває ментальна окупація півострова, а тих, хто намагається чинити спротив, саджають у в'язниці. Лише два тижні тому російські окупанти засудили громадянських журналістів Османа Аріфмеметова, Руслана Сулейманова та Рустема Шейхалієва до 14 років колонії суворого режиму.
Це обов'язково буде відображено в щорічній резолюції «Ситуація з правами людини у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна», яку Генеральна Асамблея ООН розгляне вже найближчим часом. Цей документ є синергією зусиль держави та громадянського суспільства, з яким МЗС України тісно співпрацює задля досягнення єдиної мети.
– Чи змінилася ситуація на «дипломатичному фронті»?
Після звільнення великої частини Херсонської області та Харківської області російські керівники зрозуміли, що наступними будуть Крим і Донбас
– Цього року нам вдалося досягти того, що ключові міжнародні організації почали називати речі своїми іменами. Абсолютною перемогою стало виключення Росії зі складу Ради з прав людини в Женеві та з Ради Європи. Наші аргументи були прості та зрозумілі. Росія порушує міжнародне право і Статут ООН, вона зруйнувала глобальну систему безпеки, деструктивно впливає на світову економічну стабільність, торгівлю, навколишнє середовище, продовольчу безпеку. Зусилля України з міжнародної ізоляції РФ мають посилюватися і посилюватимуться.
Репресії на окупованих територіях, брехня з високих трибун ООН і спроби терору свідчать про те, що в Росії залишається дедалі менше ресурсів. Росія, я впевнена, стала слабкою та ізольованою. Після звільнення великої частини Херсонської області та Харківської області російські керівники зрозуміли, що наступними будуть Крим і Донбас. Для них це найбільший страх, тому що вони розуміють, що після звільнення півострова Росія може просто розпастися, припинити своє існування.
Вони розуміють, що після звільнення півострова Росія може просто розпастися, припинити своє існування
Українці обов'язково звільнять усі наші території, і вже зараз ми працюємо над механізмами їх реінтеграції. За всю свою історію Росія так і не змогла жодного разу безповоротно колонізувати Крим, підкорити вільний кримськотатарський народ. Вірю, що вже незабаром усі кримські татари та українці, які змушені були виїхати з півострова, зможуть відчути радість повернення додому. Так само, як це було після трагедії 1944 року.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
