Нюанси зради. Кого покарають, а кого – ні за колабораціонізм у Криму

У березні минулого року Верховна Рада України ухвалила два закони про колабораціонізм: один – про відповідальність за співпрацю з окупаційною владою, інший – зі змінами до Кримінального кодексу країни – законодавці доповнили його окремою статтею про колабораційну діяльність. Це розширило можливості правоохоронців відкривати провадження проти тих, хто не визнає територіальну цілісність України, не визнає Росію агресором, співпрацює з окупантами, зазначають експерти.

Що Україна вважає злочином, скоєним на тимчасово окупованих територіях, а що – ні, хто та яку відповідальність має нести за співпрацю з окупаційною владою, і як українське законодавство працюватиме вже у деокупованому Криму? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин розмовляв із керівником Прокуратури АРК та Севастополя Ігорем Поночовним та постійною представницею президента України в АРК Тамілою Ташевою.

Кримінальні справи та юридичний інструментарій

– Ігоре, перед тим як перейти до перспектив, давайте поговоримо про кримінальні справи щодо кримських чиновників, які вже є. Скільки таких справ під редакцією Кримінального кодексу до 2022 року, і в якій частині цих справ є обвинувальні вироки?

–Кримінальних справ щодо держзради дуже багато. Це основна стаття, що від початку окупації застосовувалася до кримських чиновників, які перейшли на бік країни-окупанта. Потім почали додаватися кваліфікації за воєнні злочини. На сьогодні нашими прокурорами в судах підтримуються обвинувачення за фактом державної зради у 107 кримінальних провадженнях проти кримських чиновників.

– Як зміни до Кримінального кодексу розшили інструментарій для роботи кримських правоохоронців?

– Вони (зміни до Кримінального кодексу – КР) деталізували кваліфікацію дій підозрюваних у зраді. Сама стаття 111 Кримінального кодексу «Державна зрада» була всеосяжною, не містила чітких вказівок на дії, за якими можна було б кваліфікувати людину як зрадника. Нині у нас різні статті. Основна з них – про колабораційну діяльність. Вона встановлює величезний перелік різних дій, за які можна відповідати саме за колабораційну діяльність.

Про справи проти Аксьонова та Константинова

– У грудні 2021 року Служба безпеки України передала до суду справу, де звинувачуються Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов), Володимир Константинов, Наталія Поклонська, Рустам Теміргалієв – колишні українські політики та чиновники, які першими перейшли на бік Росії під час окупації Криму в 2014 році. Того ж року Прокуратура АР Крим оголосила Аксьонову та Константинову про підозру, але, як я розумію, за іншими статтями, за «широкомасштабне та систематичне привласнення громадського майна на території окупованого півострова». Як багато зараз стосовно них проваджень?

– Служба безпеки України скерувала до суду кримінальне провадження про державну зраду щодо цих осіб. Там була низка статей, основна з них – державна зрада. Ми кваліфікували дії Аксьонова та Константинова за їхні інші дії. Саме за привласнення українського майна. Йдеться про Міжнародний дитячий центр «Артек», про державний концерн «Масандра», про нафтогазовидобувне державне підприємство «Чорноморнафтогаз». Своїми рішеннями націоналізували, як вони говорили, а насправді привласнили майно України. На це вони, як окупаційна адміністрація Російської Федерації Криму, не мали права. На сьогодні кримінальні провадження щодо них призупинені у зв'язку з їх розшуком. Надалі звертатимемося до суду за дозволом на проведення спеціального досудового розслідування та відправлятимемо їх до суду для заочного засудження.

Загалом, якщо ми говоримо про топ-чиновників, у нас є кримінальні провадження щодо колишнього так званого «прокурора Республіки Крим», колишніх депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Севастопольської міської ради та інших місцевих рад, які здамали присгу і перейшли на бік ворога. З 24 лютого 2022 року, коли додалася кваліфікація за колабораціонізм, дії деяких із них були кваліфіковані і за цією статтею, а також за новими статтями, що передбачають пропаганду війни. Такі підозри одержали колишні депутати Верховної Ради Криму, а зараз уже російські сенатори. Тому дії максимально великого кола топ-чиновників та чиновників нижчого рівня, які вчинили злочинні дії щодо України, кваліфіковані та задокументовані.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Від суду не втечеш

– У перші роки окупації Криму йшлося про 200 кримінальних справ проти кримських суддів. На брифінгу 2021 року ви розповіли, що встановлено 473 особи, які залишилися працювати в судах на окупованій території Кримського півострова. Як розслідуються ці справи, скільки вироків?

– Вироків наразі 6 щодо 6 суддів. Ці вироки винесено 2022 року, вже після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. До цього ці справи в судах рухалися досить складно. Наразі досудове розслідування ведеться за 103 кримінальними провадженнями щодо 106 суддів. Стосовно 172-х суддів обвинувальні акти за державну зраду відправлені на розгляд до судів. Судді, які отримали підозру, перебувають на території Криму і на територію, підконтрольну Україні, не приїжджають. У нас був лише один випадок, коли суддя приїхав. Прізвище, я думаю, всім чудово відоме.

Його справа зараз слухається у Печерському районному суді Києва, але переважна більшість суддів продовжує працювати в Криму і на підконтрольну Україні територію не приїжджає. Ми можемо діставати їх шляхом спеціального досудового та спеціального судового розгляду.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Переслідування кримських суддів: «Відплата їх наздожене»

Хто і яку відповідальність має нести

– Таміло, наскільки вже опрацьовані питання відповідальності за злочини на тимчасово окупованих територіях, перехідного правосуддя загалом? Чи готові правоохоронні структури працювати на території Кримського півострова?

– Це одне з найскладніших питань. Питання відповідальності, поновлення публічної влади, поновлення роботи правоохоронних органів і судових органів, якщо говорити відверто, не зовсім готові. Ми зараз працюємо, і дуже активно, з усіма органами державної влади, правоохоронними, судовими органами для того, щоб зараз спланувати, яка кількість персоналу потрібна для відновлення їх роботи, які територіальні підрозділи мають бути створені. Сьогодні дуже активно йде робота у щоденному форматі, у тому числі з питань відповідальності. За тиждень у нас будуть готові документи, які ми називаємо полісі-бриф (угода між готовими до співпраці сторонами – КР). Після цього працюватимемо із законодавцем.

Ми вже працюємо з окремими комітетами (Верховної Ради України – КР), зокрема з Комітетом з питань правоохоронної діяльності, з паном Іонушасом (Сергій Іонушас – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності – КР). Працюємо з Офісом президента. Окремо спеціально під таку роботу на базі Офісу Генерального прокурора було створено робочу групу у складі експертів Офісу Генпрокурора, Представництва Президента, Національного офісу «Кримської платформи». Роботи дуже багато, і ми активно у цьому задіяні. Намагаємося виробити основні критерії щодо цього.

– Чи можна виділити основні проблеми застосування законодавства про відповідальність про колабораціонізм на тих територіях, які було деокуповано у 2022 році?

– Ключове, що слід зазначити, кримінальне законодавство щодо колабораційної діяльності, ті зміни, які були внесені до статей 111-1 та 111-2 Кримінального кодексу України, мають досить широку рамку і не враховують окупацію, що триває. Коли ми говоримо про Крим, який тривалий час перебуває під окупацією, Донецьку та Луганську області, певні підходи потрібно коригувати. Тому ми зараз із різними партнерами – це й державні органи, експерти на базі Офісу «Кримської платформи» – розробляємо критерії. Якщо ми говоримо про притягнення до відповідальності всіх, хто співпрацював з окупаційними адміністраціями, то це можуть бути тисячі осіб або десятки тисяч. Відповідно, нам потрібно продумати критерії, за якими особи точно мають відповідати. Звичайно, це і злочини проти людяності, воєнні злочини, переслідування, порушення прав людини на території півострова, активне сприяння утвердженню окупаційного режиму, підтримка воєнних дій та військових адміністрацій. Це стосується бізнесів, які будували військові бази на території півострова чи забезпечували харчування військових, або освітні установи, які займалися пропагандою війни. За це, звичайно, має бути відповідальність.

Але є певні особи, які працювали на низових ланках, які не ухвалювали жодних управлінських рішень. Їхні дії не впливали надто сильно на те, що відбувається на території півострова. Наприклад, двірники, які офіційно працевлаштовані у міській окупаційній адміністрації того чи іншого населеного пункту в Криму. Звісно, вони забезпечували життєдіяльність. Це стосується й працівників екстрених служб. Якщо вони не чинили воєнні злочини, потім не пішли воювати проти України, а просто гасили пожежі, я умовно кажу, то, звичайно, до них кримінальна відповідальність не повинна застосовуватися. А, наприклад, могли б бути застосовані люстраційні обмеження щодо обіймання посад. Тобто зараз ми перебуваємо на стадії ключових визначень, рамок, а потім це переноситимемо на законодавчий рівень. Тому про деталі не можу говорити. Ми розуміємо та працюємо над усіма викликами, що були на території Криму, інших окупованих територіях. Відповідно, враховуючи це, працюватимемо над тим, щоб ухвалити максимально збалансоване законодавство, особливо на перехідний період після звільнення Криму від окупантів.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Українські адмірали на службі в Росії?

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.