Анексований Росією Крим дев'ятий рік поспіль залишається територією із санкційним режимом. На тлі заяв підконтрольної Москві влади Кримського півострова, що «санкції – це корисно», навіть прихильники Росії визнають: міжнародна ізоляція позбавляє кримчан багато чого з того, що доступне людям за межами санкційної зони, – від McDonald's до банків та якісного зв'язку. Чого немає на Кримському півострові через санкції, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Міжнародні санкції у зв'язку з російською анексією Криму в 2014 році вдарили по цілих секторах економіки – промислових, енергетичних та продовольчих підприємствах півострова, портах. Ці обмеження зачепили різні сервіси, транспортне і медичне обслуговування. І вони можуть розширюватися через нові санкції, пов'язані з повномасштабним військовим вторгненням Росії в Україну.
Їх наслідки, що обернулися стрибком цін на продукти, товари та послуги, вже відчули навіть ті, хто раніше заперечував їхню ефективність.
Крим.Реалії розповідають про санкційні обмеження в Криму, які діяли від 2014 року і з'явилися у зв'язку з війною Росії проти України.
Без McDonald's та Соса-Cola
Поява в Росії ресторанів McDonald's на початку 90-х років минулого століття стала одним із сигналів завершення холодної війни між колишнім Радянським союзом і США. Тепер McDonald's став однією з перших компаній, які оголосили про ухід із Росії у зв'язку з її повномасштабним вторгненням в Україну.
Кримський півострів ця мережа ресторанів залишила після його російської анексії в 2014 році, продавши своє приміщення в Сімферополі. McDonald's на півострові намагалися замінити ресторанами «Світ Бургер» та «Рус Бургер». Але не завжди вдало. 2019 року «Світ Бургер» теж закрився, а замість нього кримчанам запропонували «Авто Кафе».
Про припинення роботи в Росії через її війну в Україні заявили в компаніях Соса-Cola та PepsiCo.
Ці напої поки що є в магазинах Криму. Але до їхнього можливого зникнення на півострові вже підготувалися.
Пивобезалкогольний комбінат «Крим» ще з 2017 року почав випускати свою «Крим-Колу», яка навіть встигла отримати «Зірку якості Росії» у номінації «За збереження найкращих російських традицій якості».
Без імпортних ліків
Одна зі сфер, на якій позначилися нові міжнародні економічні обмеження у Криму – фармацевтична. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну кримчани утворили ажіотаж в аптеках, скуповуючи ліки першої необхідності, які на той момент подорожчали через падіння курсу рубля до іноземних валют і розрив логістичних ланцюжків доставки препаратів.
Потім російська влада Криму попередила, що з аптек можуть зникнути ліки іноземного виробництва. Препарати, постачання яких до Росії припинено, пообіцяли замінити російськими аналогами. У переліку дефіцитних медичних препаратів у Росії станом на квітень було 38 позицій.
Без валюти та банків
Санкційні обмеження щодо Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну призвели до рекордного падіння курсу російського рубля до іноземних валют, а США заборонили постачання доларів до цієї країни.
Тепер купити іноземну валюту в російських банках стало складно, оскільки її часто просто нема. Проте повернулася практика купівлі валюти на чорному ринку. Міняли, у яких можна купити валюту за неофіційним курсом з рук, працюють і в Криму.
Усі звикли користуватися послугами великих банків. Але ми їх не знаємо, в нас їх немаАльона Андрєєва
«Найголовніше, що для всіх було проблемою – банки. Тому що всі звикли користуватися послугами великих банків. Але ми їх не знаємо, в нас їх нема. В нас є лише РНКБ (російський банк, який перебуває під міжнародними санкціями через роботу в Криму – КР). Тепер в умовах того, що під санкціями банки вже всієї Росії, скоріш за все, «Сбєрбанк» сюди (до Криму – КР) зайде», – зазначає блогер із Криму Альона Андрєєва.
Надії на прихід «Сбєрбанку» та інших великих російських банків у Крим лунають не вперше. Але поки що вони не справдилися. У самому «Сбєрбанку» про плани приходу на півостів теж поки не повідомляють.
Без Visa, MasterCard та SWIFT
Але навіть якщо російські банки і прийдуть до Криму, це навряд чи допоможе інтегрувати півострів у зовнішній світ. Від березня Євросоюз відключив сім російських банків від SWIFT – міжнародної системи передачі фінансових повідомлень між банками, яка дозволяє зокрема перераховувати кошти по всьому світу.
Шостий пакет санкцій Євросоюзу проти Росії передбачає відключення від SWIFT ще низки російських банків, зокрема «Сбєрбанк».
Заблоковані у Криму також міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard. Розрахуватися ними за товари чи послуги можна, а от отримати таку картку у відділенні банку – ні. Така ситуація створювала незручності кримчанам і туристам із Росії у перші роки російської анексії півострова, оскільки доводилося носити із собою готівку.
Тепер ситуація вже не така проблематична. Вирішувати проблему із безготівковими розрахунками кримчанам запропонували за допомогою російської системи «Мир».
«Якби питання, які банківські картки брати (під час поїздки в Крим – КР) або везти готівку, ви мені задали чотири роки тому, я б сказала: везіть готівку. Банкомати через раз працювали, не скрізь їх у достатній кількості. Зараз із цим проблем немає, навіть на ринку можна розрахуватися карткою. Єдине – у транспорті приймають карти «Мир» (російська платіжна система – КР)», – пояснює своїм підписникам найпопулярніша в Криму блогер із Росії Альона Бардовська.
Проте розрахуватися цими картами за межами Росії можна лише у дружніх до неї країнах.
Без пошти та доставки
Не працюють із Кримом з 2014 року міжнародні поштові сервіси та доставка. Мешканці півострова не можуть замовити товар з відомих міжнародних торгових майданчиків AliExpress або Amazon.
Обходять ці обмеження обманним шляхом – кримчани замовляють товари через VPN чи фейкові поштові індекси.
У березні Amazon оголосив, що припиняє відправку товарів до Росії та Білорусі через російську війну в Україні.
Не дійшла до Криму майже за дев'ять років і російська поштова служба «Пошта Росії». Для кримчан після анексії півострова створили свою «Пошту Криму». Але відправлення через неї на материкову частину України чи інші країни неможливе.
Без Booking, BlaBlaCar та РЗ
Міжнародний сервіс Booking.com, що допомагає мільйонам людей у різних країнах світу безпечно бронювати житло під час подорожей, обмежив свій функціонал у Криму.
Забронювати за допомогою цього сервісу місця в кримських готелях, пансіонах та хостелах можливо лише за умови, що подорож необхідна для бізнесу.
На початку року підконтрольна Москві влада Криму закликала місцевих готельєрів відмовитися від послуг Booking.
Замість нього рекомендують користуватися російським сервісом «Яндекс-подорожі», який має більш вузький функціонал і розрахований для внутрішньої аудиторії Росії.
У зв'язку з обмежувальними заходами Євросоюзу, у Криму з лютого перестав працювати і сервіс перевезень BlaBlaCar.
Недоступні кримчанам повною мірою російські залізничні перевезення. Попри наявність мосту через Керченську протоку, російський державний перевізник РЗ на півострів не зайшов. Пасажирів через міст возить приватна компанія «Гранд Сервіс Експрес», яка також опинилася під міжнародними санкціями через поїздки на півострів.
Без якісного зв'язку
На дорожнечу та погану якість мобільного зв'язку в Криму регулярно скаржаться місцеві жителі. На півострів майже за дев'ять років так офіційно і не зайшли мобільні оператори з великої четвірки Росії: МТС, «Білайн», «Мегафон» і Tele2. Власники їхніх сім-карт мобільних операторів Росії при в'їзді на півострова потрапляють у роумінг.
«Багато з тих, хто вперше їде до Криму, уявити собі не можуть, що у нас тут немає «Білайну», «Мегафону» (російські мобільні оператори – КР). Немає тут такого. Якщо ви приїдете з цими операторами, ви потрапите у найжорстокіший роумінг. Ви тільки проїдете міст (через Керченську протоку – КР), увійдете в інтернет, щоб перевірити маршрут у навігаторі, у вас спишуться кошти», – каже блогер Альона Бардовська.
Щоб уникнути цього, необхідно замовити спеціальну послугу мобільного оператора МТС. Ця компанія заперечує роботу на півострові. Але її сім-карти продаються на півострові.
Перелік санкційних обмежень у Криму набагато ширший за наш. Ми перерахували лише найбільш глобальні, які відчутні масово. Незабаром їх можна буде доповнити, оскільки на півострові почнуть проявлятися наслідки нових санкцій, запроваджених після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну.
Влада України заявляє, що веде переговори з міжнародним співтовариством про подальше посилення санкційних обмежень щодо Росії, якщо вона не припинить війну.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
