«Державний контроль сили»: як Росія використовує казаків у Криму

У 2021 році в Чорноморському районі Криму відкриється казачий кадетський корпус ‒ спеціалізована школа інтернатного типу, повідомляє телеканал «Крым 24». Отаман «Чорноморського казачого війська» Антон Сироткін повідомив, що в цьому навчальному закладі викладатимуть історію казацтва, основи православної віри, верхову їзду та володіння холодною зброєю.

Окрім того, кримська влада анонсувала створення в Сакському районі військово-патріотичного центру, де до навчання дітей залучать, зокрема, казаків. Заступниця голови російського уряду Криму Олена Романовська уточнила, що вони викладатимуть військову стратегію й тактику, а також проводитимуть культурні заходи. Зараз, за повідомленнями влади Криму, на півострові у лавах казаків перебуває близько п'яти тисяч осіб. У жовтні була заснована державна казенна установа «Казаки Криму». Про те, як ці організації співвідносяться з історичним козацтвом та міжнародним правом, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Член Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова розповіла Крим.Реалії, чому українські правозахисники вважають навчання кримських дітей у казачих класах порушенням міжнародного права.

‒ В останні декілька років ми говоримо про те, що в Криму відбуваються військові злочини, і ми повідомляємо про них до Міжнародного кримінального суду. Злочин полягає в тому, що на окупованій території пропагують службу в лавах армії держави-окупанта. Російська влада використовує казацтво, щоб воно допомагало їм здійснювати ці військові злочини: казаки активно спонсоруються з бюджету. Підкреслюю, що на власній території держава може виховувати дітей так, як вона вважає за потрібне, відповідно до своїх освітніх програм, але на окупованій не має жодного права схиляти дітей до служби в армії. Мало того, казаки змішують мілітаристську пропаганду з релігійною складовою, й у свідомості дітей все це змішується: службу в армії вони сприймають як якийсь священний обов'язок. Це дуже серйозно.

За словами Ірини Сєдової, українські правозахисники також засвідчили, як навесні 2014 року люди в казачій формі сприяли збройному захопленню Криму, а потім вирушили воювати на Донбас на стороні угруповань «ДНР» та «ЛНР».

‒ Є казаки, які не захотіли підкорятися російському законодавству про державну службу, й залишилися вільними. На них зараз чиниться всілякий тиск, зокрема і з елементами політичного переслідування ‒ за критику влади, за акції протесту. А є казаки, які отримують з бюджету гроші й прекрасно себе почувають.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Казаки в Криму: «Помітна роль у мілітаризації»

Голова громадської організації «Кримське казацтво» Сергій Акімов ‒ якраз один з активістів, яких на півострові з різних приводів не раз затримували російські поліцейські. Він вважає, що мілітаризація казацтва російською владою протиприродна і що цей рух у Криму занепадає.

‒ Споконвіку було так, що в той час, коли батьківщині не загрожує якась небезпека й немає війни, казак не має брати участі в жодних військових формуваннях. Він займається землею: оре, сіє, збирає врожай. Якщо починаються військові дії, він одягає кубанку, папаху ‒ і в бій. Зараз же нам кажуть, що в Чорноморському казачому війську перебуває п'ять тисяч осіб. За статутом кількість має бути саме такою, але, якщо подивитися їхні заходи, у залах навряд чи збиралося більше ніж тисяча учасників. На Кубані й на Дону кількість більша, але в реєстр ідуть на 99% через те, що там платять гроші: не буде грошей ‒ не буде нічого. Те саме відбувається у нас: виділяють мало грошей, і казацтво розпадається. За України було 42 організації, а зараз їх більше ніж 120, але це зростання лише на папері. Для однієї організації достатньо трьох-п'яти учасників.

Сергій Акімов переконаний, що це казацтво в Криму розвиватися не буде, оскільки в його лави не приходить молодь.

‒ Нехай створюють ці казачі класи ‒ але це діти, які просто носять форму і нічого не розуміють. Кадетські корпуси були ще за України в Сімферополі та в Алушті, але обидва зникли з приходом Росії. Зараз на ці цілі виділяють сотні мільйонів, і тим, хто їх використовує, треба просто на щось списати ці суми.

У січні 2020 року, коли казацькі війська Криму та Севастополя об'єдналися в «Чорноморське казаче військо», російський глава Криму Сергій Аксенов визнав, що казацтво на півострові допомагає російським органам внутрішніх справ, тому що їх «штатної кількості, буває, не вистачає для участі в масових заходах». У червні 2019 року, коли влада Криму розглядала питання про створення кадетського корпусу, Аксенов сказав, що казачі дружини можуть залучити для допомоги правоохоронним органам, МНС, пожежній охороні та Прикордонному управлінню ФСБ. Російський журналіст Євген Титов вказує на те, що казацтво на службі у держави ‒ це нонсенс з історичної точки зору.

‒ Від початку казаки ‒ це люди, які тікали від держави. У їхньому середовищі склалися певні демократичні традиції. У Краснодарі в 1990-і роки казацтво являло собою певну силу: якщо людина не могла знайти захисту у правоохоронних органів, то зверталася до казаків, і вони допомагали. З одного боку, упродовж останніх років відбувається встановлення державного контролю над цією силою, з іншого боку розмивається казача ідентичність. Казак ‒ це людина, яка народилася в цих традиціях, його предки були казаками. А тут усе влаштували на державний лад: одягаєш форму ‒ і все, ти казак. Подібні структури створюються в багатьох російських регіонах, гроші виділяються великі. На програму розвитку казацтва у Краснодарському краї, починаючи з 2019-го, виділяють більше ніж мільярд рублів на рік.

• Крим. Реалії

Посадження на коня в центрі Сімферополя

Євген Титов вважає, що таким чином російська влада знайшла заняття для працівників розформованих підприємств і людей без спеціальних навичок.

‒ У казацтві дуже часто опиняються люди без професії, без освіти, незрозуміло хто. З одного боку, їх контролюють, з іншого, це якийсь відстійник для правоохоронних еліт: туди також ідуть колишні працівники поліції тощо. Особливо нічого робити не треба, а зарплата прекрасна. Що стосується шкільної освіти, у Краснодарі була маса казачих класів, але це все нав'язується: муштра, вояччина, марші. А те, що нав'язується, не може стати внутрішнім змістом людини. У Криму йде схожий процес. Треба дивитися, хто сидить на казачих бюджетах та отримує гроші.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Нас не існує»: у Криму скаржаться Путіну на казаків Аксенова

За інформацією російського Міністерства культури Криму, у 2020 році тільки на заходи з популяризації казачої культури з бюджету півострова було виділено близько 1,4 мільйона рублів. Раніше повідомлялося, що у 2020 році Всеросійське казаче товариство отримало з федерального бюджету 62,8 мільйона рублів субсидій. На 2021 рік їм планують видати вже 69,7 мільйона рублів, у 2022 році ‒ 71,4 мільйона рублів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)