Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

«Хочемо мирного неба»: Крим після вибуху на Керченському мосту


Пожежа на Керченському мосту, 8 жовтня 2022 року
Пожежа на Керченському мосту, 8 жовтня 2022 року

Російська влада оголосила про часткове відновлення руху Керченським мостом, який постраждав після вибуху і пожежі 8 жовтня. Чиновники переконують, що після вибуху на транспортному переході ситуація в Криму під контролем і всі проблеми вирішуються. Чи це так насправді, з'ясовували Крим.Реалії.

Повідомлення про вибух на мосту через Керченську протоку спровокувало на Кримському півострові ажіотаж. Кримчани почали активно скуповувати у магазинах продовольчі товари, які постачаються із сусідньої Росії.

У перші дні після інциденту на півострові фіксували обмеження у магазинах продажу бакалійних товарів та черги на АЗС.

Крим.Реалії з'ясували, що зараз відбувається у Криму та на Керченському мосту.

Влада обіцяє їжу всім

Кореспондент Крим.Реалії 12 жовтня побував у продуктових магазинах Ялти. Візуальних ознак ажіотажу чи дефіциту продуктів на полицях, за його словами, немає.

У супермаркеті «Яблуко» в Ялті немає перебоїв із продуктами після вибуху на Керченському мосту, 12 жовтня 2022 року
У супермаркеті «Яблуко» в Ялті немає перебоїв із продуктами після вибуху на Керченському мосту, 12 жовтня 2022 року

«Черг у продуктових магазинах немає. Продуктів достатньо, за винятком цукру, якого не було у великому ялтинському супермаркеті «Яблуко». Гречки там теж лишилось останні три пакети. Паніка з бензином та продуктами у Криму розпочалася одразу після повідомлення про вибух на мосту вранці 8 жовтня. Вихідний день відіграв свою роль. Але невдовзі ажіотаж припинився», – повідомив він.

Супермаркет «Яблуко» в Ялті, 12 жовтня 2022 року
Супермаркет «Яблуко» в Ялті, 12 жовтня 2022 року

Кримські паблики пишуть, що перебоїв із продуктами немає і в інших регіонах півострова.

Після вибуху на Керченському мосту 8 жовтня російська влада в Криму заявила про обмеження продажу товарів бакалійної групи. У Міністерстві промислової політики російського уряду Криму пояснили це необхідністю «уникнути штучного ажіотажу».

Одразу після вибуху на мосту в кримських магазинах продавали не більше трьох кілограмів цукру, солі та круп в одні руки, повідомляли Крим.Реалії жителі різних регіонів півострова.

Оголошення в магазині в Керчі після вибуху на Керченському мосту, Крим, 8 жовтня 2022 року
Оголошення в магазині в Керчі після вибуху на Керченському мосту, Крим, 8 жовтня 2022 року

Незабаром у Мінпромполітики Криму видалили своє повідомлення про обмеження продажу бакалійних товарів, пишуть російські ЗМІ.

Наразі на офіційних ресурсах цього відомства оголошеннь про обмеження продажу товарів немає. Заступник російського міністра промислової політики Криму Ірина Мезавцова заявила, що кримський продовольчий ринок «насичений у повному обсязі», всі торгові мережі працюють у штатному режимі, а кримські магазини та ринки «мають достатній запас» продуктів харчування першої потреби.

Утім, кримчани продовжують скаржитися чиновникам на високі ціни та «спекулянтів»

«Де гарантія, що далі не підірвуть?»

На деяких кримчан вибух на Керченському мосту справив особливе враження та викликав бурхливу реакцію. Проросійський блогер з Ялти Вадим Екстрімов присвятив цій темі понад дві години свого ефіру, під час якого пив спиртне, бився головою об стіл і критикував російську владу та ФСБ через те, що сталося.

Там і системи ППО стоять, там і водолази бойові, там і якісь сканери, і все. Але мосту нема по факту.
Вадим Екстрімов

«Я не зовсім розумію, що можна говорити, а що – не можна. Те, що в мене в душі накипіло, мабуть, таки не можна. За це вб'ють росіяни. А те, що можна... за це вб'ють українці. І ось така, бл..ть, ситуація. Я зараз маю говорити, щоб кримчани не хвилювалися. Але я не хочу на цю тему висловлюватися. Там (навколо Керченського мосту – КР) і системи ППО стоять, там і водолази бойові, там і якісь сканери, і все. Але мосту нема по факту. Цього транспортного сполучення немає. Відновимо. Але де гарантія, що далі його не висадять? Ось що сумно. Недооцінка супротивника – шлях до поразки», – каже він.

Вибух на Кримському мосту (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:37 0:00

Російський блогер «Капітан Крим», який живе в Севастополі, навпаки, вважає, що «все йде за планом» і «все відмінно». Але зізнається, що досі не вірить у те, що сталося.

«Я, чесно кажучи, був шокований. Для мене ці новини (про вибух та пожежу на Керченському мосту – КР) були певним викликом, щоб зрозуміти, що відбувається. Бо найменше я вірю в те, що Україна реально може підірвати Кримський міст (українська влада не взяла на себе відповідальність за те, що сталося – КР). Я в це й досі не вірю», – заявив він.

Розділилися настрої і серед російських туристів, яких звістка про вибух мосту застала на відпочинку у Криму. Одні зізнаються, що «настрій у них не дуже» і хочеться «мирного неба над головою», інші стверджують, що «все добре», і сподіваються на повернення додому на поромах.

Повернення поромів

Про відновлення поромного сполучення між Кримом і сусідньою Росією підконтрольна Москві кримська влада заявила відразу після вибуху на Керченському мосту. Роботу Керченської поромної переправи, нагадаємо, згорнули після запуску руху мостом через Керченську протоку.

В останні роки в Керченській протоці курсували кілька поромів, які перевозили вантажі, заборонені для транспортування мостом. У «Морській дирекції» (оператор переправи) встигли оголосити про реалізацію майна переправи. Наразі ж змушені оперативно відновлювати роботу.

Керченська поромна переправа, архівне фото
Керченська поромна переправа, архівне фото

Наразі у Керченській протоці, за інформацією Мінтрансу російського уряду Криму, перевезення здійснюють два пороми. Запуск ще двох обіцяють найближчим часом. Послуги поромів безкоштовні, стверджують урядовці.

Зараз Керченською поромною переправою заборонено перевозити металобрухт та великогабаритні вироби з металу, коріандр у мішках та томатну пасту у банках, заявили у Мінтрансі Криму. Їх рекомендують транспортувати до сусідньої Росії та з неї «сухопутним коридором» – через окуповані російськими військами Херсонську, Запорізьку та Донецьку області України, зокрема, через міста Мелітополь та Маріуполь до російського Таганрогу.

Російська пором у Керченській протоці після вибуху на Керченському мосту, Керч, 9 жовтня 2022 року
Російська пором у Керченській протоці після вибуху на Керченському мосту, Керч, 9 жовтня 2022 року

Повноцінній роботі поромної переправи заважають погодні умови. Шторм у Керченській протоці робить небезпечним регулярний рух поромів.

У Кримському главку МНС Росії оголошували штормові попередження з 8 до 11 жовтня. 12 жовтня рятувальники повідомили про зниження вітру та хорошу видимість у Керченській протоці.

Як проїхати на російський берег

У перші дні після вибуху на Керченському мосту біля його під'їздів на виїзд із Криму зібралися сотні автомобілів.

Затор перед Керченським мостом на в'їзді в Керч, Крим, 9 жовтня 2022 року
Затор перед Керченським мостом на в'їзді в Керч, Крим, 9 жовтня 2022 року

Наразі заторів на дорогах у цьому районі Керчі російський ресурс «Яндекс-пробки» не фіксує. Вантажний транспорт накопичився у спеціальних відстійниках у Керчі, де чекає завантаження на пороми. Російська адміністрація Керчі публічно повідомила, що на цих майданчиках перебувають понад 650 вантажівок, і звернулася до керчан із проханням допомогти водіям фур продуктами.

Російський ресурс Яндекс не фіксує заторів на під'їздах до Керченської поромної переправи після вибуху на Керченському мосту, 12 жовтня 2022 року
Російський ресурс Яндекс не фіксує заторів на під'їздах до Керченської поромної переправи після вибуху на Керченському мосту, 12 жовтня 2022 року

Рух на Керченським мостом система «Яндекс-пробки» позначає бордовим кольором. Як пишуть кримські паблики, після інциденту 8 жовтня на Керченському мосту були посилені контрольні заходи та був ускладнений рух.

Після вибуху на Керченському мосту місцева влада оголосила в Керчі та Ленінському районі високий (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Він діятиме до 23 жовтня.

Хто і що спричинив вибух на Керченському мосту, достеменно невідомо. У російських ЗМІ озвучують версію про те, що до цього могли бути причетні російські спецслужби, які нібито конфліктують із російськими військовими через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Жодних підтверджень цієї версії немає.

Пожежа після вибуху на Керченському мосту, Крим, 8 жовтня 2022 року
Пожежа після вибуху на Керченському мосту, Крим, 8 жовтня 2022 року

Президент Росії Володимир Путін звинуватив у події українські спецслужби.

Влада України, яка раніше неодноразово називала Керченський міст легітимною військовою метою, публічно не взяла на себе відповідальність за те, що сталося.

Через два дні після того, що сталося, 10 жовтня Росія здійснила масовану ракетну атаку по Україні. Від регулярного обстрілу упродовж дня постраждали багато об'єктів енергетичної інфраструктури, зв'язку, а також громадські простори та цивільні установи, житлові будинки. Українська влада повідомила про загибель та масові поранення мирних жителів.

12 жовтня у ФСБ Росії звинуватили в організації вибуху на Керченському мосту начальника Головного управління розвідки України Кирила Буданова. Сам він привселюдно на це не відреагував. Представник прес-служби ГУР Міноборони України Андрій Юсов заявив, що у відомстві «не коментуватимуть чергові заяви» російських спецслужб.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG