Доступність посилання

ТОП новини

«Один з перших, хто не побоявся». Росія переслідує кримського громадянського журналіста


Наріман Мемедемінов

У Північно-Кавказькому окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону у справі кримськотатарського громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова 16 липня допитали двох оперативних співробітників кримського управління ФСБ Росії. Один з них, Олександр Кожемяков, повідомив, що Мемедемінов нібито «збирав біля судових будівель прихильників організації «Хізб ут-Тахрір» і намагався перешкоджати судовим розглядам».

Російська влада звинувачує громадянського журналіста в участі у забороненій у сусідній з Кримом Росії організації Хізб-ут-Тахрір. Приводом для переслідування стали два ролики на YouTube, зроблені ще до 2014 року. Раніше, виступаючи в суді, Наріман Мемедемінов сказав, що слідство відмовляється визнавати його громадянином України й переслідує за національною, релігійною та професійною ознаками.

Кримський адвокат Едем Семедляєв вважає, що ролики в Інтернеті стали лише формальним приводом для переслідування Нарімана Мемедемінова.

Едем Семедляєв
Едем Семедляєв

‒ Основною причиною, чому відносно Нарімана порушили кримінальну справу, як вважає він сам і захист, є, звичайно ж, його активна громадянська позиція, його діяльність. Він громадянський журналіст, блогер, стример, тобто, він один з перших, хто не побоявся і почав приходити на суди щодо кримських татар, висвітлювати ці події. На той момент ‒ це 2014-2015 роки ‒ для спецслужб це було болюче, тому що стояло завдання зачистити все інформаційне поле в Криму, що вони успішно й робили, коли проводили обшуки у професійних журналістів, які намагалися писати правду про те, що відбувається в Криму. Потім почали з'являтися громадянські журналісти, які також висвітлювали ці події. Так що знайшли зачіпку й сфабрикували кримінальну справу.

Едем Семедляєв зазначає, що в Ростові-на-Дону Нарімана Мемедемінова перевели із загальної камери до спецблока.

‒ Тримають його там, тому що Наріман активно веде свій захист, він не погодився з нав'язаними звинуваченнями ‒ статтею терористичної спрямованості, тобто, публічні заклики до здійснення терористичної діяльності або публічне виправдання тероризму. Тільки з цим пов'язане його переведення до спецблока.

Дружина заарештованого Нарімана Мемедемінова Лемара Мемедемінова згадує, як російські силовики двічі приходили в їхній будинок з обшуками.

Лемара Мемедемінова
Лемара Мемедемінова

Була спроба підкинути книги. Я побачила це й почала кричати ‒ тоді це швиденько все вони врегулювали, ніби нічого не було
Лемара Мемедемінова

‒ Під час обшуку 22 березня 2018 року вони вели себе дуже грубо ‒ перелізли через ворота й відразу почали виламувати двері. Не було ні крику, нічого, тут же через пару секунд після того, як Наріман вийшов, він уже лежав на підлозі. Відразу наділи на нього наручники, два співробітники сиділи на ньому й тримали. Не було змоги ані зателефонувати адвокату, нічого абсолютно. Під час попереднього обшуку 11 лютого 2016 року, співробітники поводили себе дуже культурно, постукали у ворота. Тоді стався такий інцидент ‒ була спроба підкинути книги. Я побачила це й почала кричати ‒ тоді це швиденько все вони врегулювали, ніби нічого не було. Не вийшло... Якщо ти активіст, якщо ти громадянський журналіст у Криму, треба розуміти, що ти постійно перебуваєш у полі зору. Можна вважати обшук у 2016 році офіційним попередженням.

За словами Лемари Мемедемінової, в ув'язненні у її чоловіка почалися проблеми зі здоров'ям, і на 14 березня 2019 року була призначена операція.

Наріману зробили операцію, і він два тижні перебував у лікарні, тому що довго загоювалася рана
Лемара Мемедемінова

‒ Ми дуже сильно на це сподівалися, тому що стан здоров'я постійно погіршувався. Але 14 березня нам сказали, що призначені два судових засідання. Одне він відсидів, а на друге написав клопотання про те, що змушений бути відсутнім, оскільки йому потрібно зробити операцію. Після цього Нарімана відвезли в СІЗО, хоча ми чекали його в лікарні. Спасибі всім людям, які допомогли й зробили все можливе, щоб прискорити цей процес. В результаті Наріману зробили операцію, і він два тижні перебував у лікарні, тому що довго загоювалася рана післяопераційна. Коли його забрали назад у СІЗО, там його навіть не оглянули, і він весь цей час робив перев'язки сам, вживав усі ліки.

Тарас Ібрагімов
Тарас Ібрагімов

Кримський журналіст Тарас Ібрагімов в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів про те, яким йому запам'ятався Наріман Мемедемінов до арешту:

«Це такий інтелігентний чоловік в окулярах, дуже ввічливий. Коли ми з ним перетиналися під судами або проводили робочі зустрічі, він постійно цікавився журналістикою, питав, як писати новини, як правильно вести трансляції, просто технічні питання. Він намагався робити свою роботу краще. Ми звикли називати це громадянською журналістикою, але для мене він журналіст-самоучка, журналіст за покликанням. Наріман ‒ один з перших, хто починав стрім-трансляції з-під судів, зокрема й у «справах Хізб ут-Тахрір». Ще не було «Кримської солідарності» ‒ він був одним з перших, хто запустив, у кого виникла ідея створити цю спільноту у Facebook, яка висвітлювала б ці процеси. У «Кримській солідарності» він відповідав за медійну складову ‒ новини писав, проводив трансляції. Фактично це та робота, за яку його й переслідують».

Олександра Криленкова
Олександра Криленкова

Координатор російського польового правозахисного центру в Криму Олександра Криленкова вважає, що російське слідство не визнає українське громадянство Нарімана Мемедемінова з конкретних причин.

‒ Наявність у людини іноземного громадянства передбачає, що він має право на візити консула, просити про відбування покарання на батьківщині й багато інших речей. Якщо у справі не вказане українське громадянство, людина всіх цих прав не має: і у слідчого, і в суду набагато менше проблем. Інша сторона ‒ політична, оскільки вони намагаються в принципі не визнавати за кримчанами право мати українське громадянство й апріорі вважати їх громадянами Росії.

Заступник начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим Кирило Копійка нагадує, що вже 23 березня 2018 року відомство через обшук і арешт Мемедемінова порушило кримінальну справу за фактами незаконного позбавлення волі та незаконного проникнення в житло.

Сьогодні є більше ніж 20 епізодів незаконного переслідування журналістів у Криму. Всі ці факти досліджуються
Кирило Копійка

‒ Наразі досудове розслідування в цій справі триває, зараз не повідомили про підозру нікому, через те що ці особи встановлюються. Коли будуть встановлені всі особи, причетні до правопорушень проти Нарімана Мемедемінова, кримінальну справу обов'язково надішлють до суду. Що ж до судових процесів над кримськими активістами, ця категорія розглядається у межах справ про порушення права на справедливий суд. Якщо особам незаконно відмовляють у задоволенні їхніх клопотань, якщо порушуються інші їхні права, то ми розглядаємо це саме так. Ми отримуємо всю цю інформацію завдяки копіткій роботі громадських організацій, адвокатів, зв'язку з близькими родичами тощо. Сьогодні є більше ніж 20 епізодів незаконного переслідування журналістів у Криму. Всі ці факти досліджуються.

Сергій Томіленко
Сергій Томіленко

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко вказує на те, що в таких справах українських журналістів підтримують у міжнародних організаціях.

На рівні Європейської федерації журналістів є однозначна підтримка громадянських журналістів, яких у Криму переслідують
Сергій Томіленко

‒ На рівні Європейської федерації журналістів є однозначна підтримка громадянських журналістів, яких у Криму переслідують. Зусилля нашого союзу підтримуються тим, що конгрес цієї федерації, який відбувся у травні в Таллінні, ухвалив офіційну заяву про солідарність з журналістами, які переслідуються в Росії, Росією і на окупованих територіях. Окремо приділили увагу солідарності з нашими колегами, зокрема, з Наріманом Мемедеміновим та іншими громадянськими журналістами, які виступають у Криму єдиним джерелом вільної інформації.

Сергій Томіленко нагадує також про переслідування українського журналіста Миколи Семени, якого в Криму в 2017 році засудили до двох з половиною років умовного терміну, із забороною на публічну діяльність на три роки за статтю про анексований Крим, де суд угледів «заклики до порушення територіальної цілісності Росії».

Помилка сервера

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG