В анексованому Криму трвиає оголошена Кремлем «часткова мобілізація» на війну проти України. Це відбувається на тлі придушення будь-яких форм прояву антивоєнних та проукраїнських настроїв. У зв'язку з цим різко зросла кількість кримчан, які хочуть залишити Кримський півострів з міркувань безпеки. При цьому часто у людей виникають труднощі з оформленням документів.
З якими труднощами стикаються кримчани під час перетину кордонів? Чи є можливість виготовити документи українського зразка у третіх країнах? Про це ведуча Крим.Реалії Катерина Некреча говорила з кримською співачкою Юлією Качулою, юристкою правозахисної організації «КримSOS» Анастасією Калініною, координатором Координаційного центру Меджлісу кримськотатарського народу з гуманітарних питань Юсуфом Куркчі.
Серед найбільш традиційних маршрутів виїзду для кримчан спостерігаються такі: з анексованого Криму до Росії, а згодом – до Грузії, Казахстану, Азербайджану. Для тих, хто обрав цей маршрут, МЗС України опублікувало пам'ятки, що містять контакти консульських і дипломатичних служб, перелік документів, необхідних для перетину кордону. Також кримчани виїжджають через територію Росії до Латвії та Естонії.
Однією з тих кримчанок, які нещодавно виїхали з півострова, стала кримська співачка Юлія Качула. Однак вона встигла зробити це до оголошення мобілізації в Росії і визнає, що тому її шлях був легшим, ніж ті умови, з якими стикаються ті, хто виїжджають із Росії зараз.
«Я відчула, що треба їхати з Криму, бо людей без поняття моралі стільки зараз у Криму! Я й так тягла до останнього, – розповіла Качула. – Я просто вскочила у будь-який автобус, щоб виїхати».
Кордон між Росією та Грузією Качула, за її словами, переходила за українським закордонним паспортом.
«У мене нічого особливого не питали. «Куди їдете, навіщо їдете?» – «Їду подивитися Грузію, туристка». У принципі, дівчат менше розпитують», – згадує кримчанка.
Після оголошення російської мобілізації кількість звернень до правозахисної організації «КримSOS» із питань виїзду з Криму помітно зросла. Юристка «КримSOS» Анастасія Калініна розповідає, що разом із питаннями про виїзд з півострова люди запитують фахівців щодо оформлення документів та відновлення втрачених. За її словами, з Криму їде багато батьків із дітьми, які ще не встигли оформити дітям українське свідоцтво про народження чи український паспорт.
Зросла кількість випадків, коли не пропускають сім'ю з українськими документами, в якій дитина без українського свідоцтва про народженняАнастасія Калініна
«Зросла кількість випадків, коли не пропускають сім'ю з українськими документами, в якій дитина без українського свідоцтва про народження, – розповідає Калініна. – Друга категорія – люди, які досягли 18 років і не встигли отримати українські документи. Вони зазвичай намагаються виїжджати за внутрішніми російськими документами до сусідніх з РФ країн. І єдиний вихід для них – намагатися робити посвідчення на повернення в Україну. Але це посвідчення потребує ідентифікації особи».
Кримчан, яким виповнилося 18 років уже в анексованому Криму, але які не встигли отримати український паспорт до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Калініна називає найнезахищенішою категорією.
Багато людей не хочуть їхати в Україну, оскільки вони вважають, що тут їх також мобілізуютьАнастасія Калініна
«Наразі розробляється такий порядок, щоб допомагати таким людям та їх пускати [в Україну]. Але тут ще проблема в тому, що багато людей не хочуть їхати в Україну, оскільки вони вважають, що тут їх також мобілізують. І це проблема, оскільки це посвідчення на повернення дає право на в'їзд в Україну і тут уже потрібно оформлювати паспортні документи. Тобто не можна його отримати та їздити іншими країнами», – зазначає юристка.
Вона розповідає про експериментальний проєкт ДП «Документ», який із серпня працює у Варшаві. Проте, за словами Калініної, допомогти там зможуть людям, які вже мали українські документи.
«Якщо людині більше 18 років і вона ніколи не отримувала український паспорт, там точно відмовлять. Уже практично підтверджено», – стверджує експертка.
Також Анастасія Калініна звертає увагу на те, що посвідчення на повернення в Україну згідно із законом мають виготовляти протягом 30 днів, проте на практиці це може тривати більше часу.
Якщо є можливість повернутися в Україну та оформити пакет документів в Україні – це буде в рази швидшеЮсуф Куркчі
«Терміни оформлення різних документів – різні. І люди мають бути готовими до того, що прискорити їх за бажанням посла чи консула – просто неможливо. Це пов'язано з купою перевірок, документів, які мають прийти з України. Якщо є можливість повернутися в Україну та оформити пакет документів в Україні – це буде в рази швидше», – рекомендує координатор Координаційного центру Меджлісу з гуманітарних питань Юсуф Куркчі.
Він радить усім, хто наважився виїхати з Криму, для визначення оптимального маршруту спершу перевірити, який пакет документів вони мають і переконатися, що цього буде достатньо, щоб потрапити до обраної ними країни. А опинившись у сусідній із Росією державі кримчани вже зможуть звернутися до консульства України та навести необхідний лад у документах.
Також Куркчі нагадав, що для співробітників прикордонної служби інших держав прострочений український паспорт – документ, що вже не діє. Однак він наголошує, що в українських посольствах після проходження певної процедури ставлять штамп щодо продовження цього паспорта.
«Тимчасове свідоцтво для повернення в Україну діє лише 30 днів і дає можливість його власнику побудувати свій маршрут так, щоб упродовж 30 днів доїхати до України. Якщо людина опинилася у транзитній країні і в неї закінчується термін цього документа, їй буде необхідно в країні перебування також проходити процедуру для оформлення та отримання актуальних документів, що підтверджують зв'язок із державою», – пояснює Куркчі.
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив про «завершення мобілізаційних заходів» на території Криму. Однак, за повідомленнями, російська влада проведе ще мінімум дві хвилі мобілізації на підконтрольних їй територіях.
Представництво президента України в Автономній Республіці Крим опублікувало алгоритм дій для кримчан, яких торкнулася російська мобілізація. Українська влада пропонує кримчанам «ховатися, «загубитися», і всіма способами саботувати мобілізацію до військ Росії».
За даними правозахисників, з 21 вересня повістки отримали близько 5000 жителів анексованого Криму. Повідомлялося про відправку мобілізованих у Феодосії, Керчі, Ленінському районі Криму.
За даними української прокуратури, з 2015 року Росія провела у Криму 15 незаконних призовних кампаній до збройних сил РФ. Правозахисники називають призов жителів Криму та Севастополя до армії РФ порушенням міжнародного права.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
