СІМФЕРОПОЛЬ – «часткова мобілізація», яку проводить російська влада в анексованому Криму, викликала масову критику і невдоволення в суспільстві. Як показала практика, російські військкомати в Криму виявилися не готовими до виконання поставленого перед ними завдання. Докладніше про це – у матеріалі Крим.Реалії.
Незважаючи на заяви російського керівництва Криму про нібито «виконання плану щодо призову», мобілізація кримчан до російської армії триває досі.
Численні помилки під час проведення «часткової мобілізації» визнав і спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
«Обов'язково на всіх рівнях потрібно зробити висновки з цієї мобілізаційної кампанії. Її помилки всім добре відомі», – наголосив Константинов.
Про неготовність російських військкоматів до проведення «часткової мобілізації» у Криму розповів голова Громадської ради при російській міськадміністрації Сімферополя Олександр Юр'єв.
Військкомати не володіють інформацією про чоловіків, які підлягають мобілізаціїОлександр Юр'єв
«Давайте відверто говорити, що військкомати не володіють інформацією про чоловіків, які підлягають мобілізації. Тому часткова мобілізація відбулась не зовсім гладко, як мала бути. Коли чоловіче населення було у військкоматах востаннє? У Криму в 2014 році, коли потрібно було стати на облік. Більшість після цього не викликалия», – наголосив проросійський громадський діяч.
За словами кримського активіста Павла Степанченка, кримські військкомати підійшли формально та без належної підготовки до проведення «часткової мобілізації».
Вся суть мобілізації полягала – набрати потрібну кількість та відрапортувати нагоруПавло Степанченко
«21-го вересня було оголошено мобілізацію, а 25-го числа пан Аксьонов заявив про її завершення. За такий стислий термін зірвати людей з робочих місць, перевірити списки тих, хто живе не за пропискою, перевірити стан здоров'я новобранців або отримати відповіді на запити просто неможливо. Включили паличну систему – від кожного регіону певну кількість мобілізованих. Про незадовільну роботу військкоматів свідчать не лише прорахунки з кадрами, а й відсутність списків призовників на прикордонних пунктах, у зв'язку з чим десятки тисяч призовників, які підлягають мобілізації, встигли виїхати за межі своєї країни. Вся суть мобілізації полягала – набрати потрібну кількість та відрапортувати нагору. Забирали будь-кого, в різному стані, про що й стали кримчани писати в соцмережах», – розповів Крим.Реалії активіст.
Павло Степанченко зазначає, що більшість мобілізованих кримчан проходили службу у ЗСУ, тому не хочуть йти воювати проти своїх колишніх товаришів по службі й порушувати присягу, дану українському народу.
Кримчани служили у ЗСУ – це дає їм додатковий мотив для відмови йти воюватиПавло Степанченко
«З іншого боку, якщо подивитися на те, що відбувається, коли зеків вербують на війну, забираючи з в'язниць, як ноу-хау за мовчазною згодою генпрокуратури та інших наглядових органів, дивуватися п'яному новобранцю чи багатодітному батькові вже не доводиться. Особливість мобілізації у Криму полягає в тому, що кримчани служили у Збройних силах України – це дає їм додатковий мотив для відмови йти воювати, вбивати чи бути вбитим тим, з ким служили разом. Статистика говорить про десятки тисяч загиблих, бути гарматним м'ясом на користь «великого керманича» бажання у більшості кримчан немає», – зазначив активіст.
Неготовими до прийому мобілізованих виявилися й російські військові структури у Криму.
Хлопці всю ніч сиділи на вулиці, казарм не вистачає на всіх, приїхали до Севастополя, їх навіть не зустрів ніхтоЄлизавета Недоступ
«Хлопці всю ніч сиділи на вулиці, казарм не вистачає на всіх, приїхали до Севастополя, їх навіть не зустрів ніхто, не дав жодних роз'яснень, що робити, що далі. Прибули в частину о першій ночі, просиділи навпочіпки, погодували їх лише об 11 годині дня! Форму видали не всім. Який може бути у них настрій? Бойовий? (Уже не кажу про те, що призвали 47-річних чоловіків, які ніколи не служили). Дуже не хочеться, щоб подібна неорганізованість змушувала наших громадян виходити на мітинги, піднімати паніку на радість українським та західним ЗМІ», – коментує ситуацію під постом російського глави Криму жителька Керчі Єлизавета Недоступ.
Кримський активіст Олексій Єфремов розповів Крим.Реалії, що оголошення «часткової мобілізації» стало шоком і для російських військкоматів, і для кримчан.
Останніми днями всі навколо дуже збуджені, тільки й розмов, що про «могилізацію»Олексій Єфремов
«Останніми днями всі навколо дуже збуджені, тільки й розмов, що про «могилізацію». Передають з вуст в уста кричущі факти призову інвалідів із протезами, п'ятидітних татусів, які не служили, та інших «негідників», аж до померлих. Злиденна зарплата співробітників військкоматів у 15 тисяч рублів, неповний штат, дике перевантаження, божевільний тиск від начальства, що вимагає показники, та родичів «мобіків». Будь-хто помилився б на їхньому місці. Але коли у твоїх руках доля, а часто й життя людей, то відповідальність зашкалює. Я б багато зараз віддав, щоб не було цих сліз, щоб війна, горе, жах і страх не приходили в наші домівки, щоб ніхто не помирав за чужі палаци та яхти й інше «наддержавство» та імперськість», – зазначив Єфремов.
За інформацією російської влади Криму, грошове утримання військовослужбовця, який бере участь у «СВО» (так у Росії називають повномасштабне військове вторгнення в Україну - КР) становить не менше 195 000 руб. на місяць.
«Підсумкова сума залежить від військового звання, обійманої військової посади та додаткових стимулюючих надбавок. Указ президента РФ «Про оголошення часткової мобілізації в Російській Федерації» надає мобілізованим статус військовослужбовців, які проходять військову службу в Збройних силах Російської Федерації за контрактом. У разі смерті громадянина, призваного за мобілізацією, відповідні виплати здійснюються членам його сім'ї. Військовослужбовці забезпечуються всіма видами забезпечення, включаючи обмундирування та екіпірування».
Але насправді все виявляється набагато гірше.
Каску видали 1947 року! Бронежилети протикаються звичайним ножем! Взуття розвалюється прямо на полігоніМаргарита Волкова
«Сина мобілізували 25 вересня, жодних виплат ми не отримували! Обіцяли 3-4 тижні навчання та підготовки – через 5 днів уже відвезли на передову! Каску видали 1947 року! Бронежилети протикаються звичайним ножем! Взуття розвалюється прямо на полігоні! Мені не потрібні посмертні виплати за мого єдиного сина, забезпечте нормальним екіпіруванням наших дітей, солдатів, захисників нашої батьківщини, щоб вони повернулися живими героями та гідними синами своїх батьків і своєї батьківщини!!!» – пише кримчанка Маргарита Волкова.
Кримська поетеса та активістка Анфіса Третьякова у коментарі Крим.Реалії повідомила, що проведення «часткової мобілізації» змусило переглянути своє ставлення до «спецоперації» (так у Росії називають повномасштабну військову агресію проти України – КР) навіть проросійськи налаштованих кримчан.
«Нещодавно у Ксенії Собчак вийшло інтерв'ю із засновником «Гулагу.нет» Володимиром Осєчкіним, який дав зрозуміти, що російські військкомати та подібні держструктури мають неякісні бази даних, з якими вони не вміють працювати, тому повістки можуть приходити людям з інвалідністю, чоловікам, у яких чотири та більше дитини тощо. Нарешті, хоча б патріотично налаштовані матері стали розуміти, що їм не потрібна «спецоперація», в якій можуть загинути їхні діти. За неявку за повісткою – адміністративний штраф 3000 рублів, далі – до двох років позбавлення волі (яке можна оскаржувати в суді), а якщо твого сина мобілізували, то два варіанти: повернеться він додому (можливо, калікою) або ні. Ось і думайте. Поки що у людей вистачає сміливості хоч у соцмережах висловлювати своє обурення», – повідомила активістка.
Численні обурення «частковою мобілізацією», що проводиться російськими військкоматами, змусили російську владу відкрити нову опцію на порталі «Держпослуги», де можна подати заявку на оскарження рішення на призов у рамках «часткової мобілізації».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
