Російське видання «Новая газета» повідомляє, що з 2016 року кримських активістів, чиновників, депутатів і навіть суддів прослуховували з ініціативи помічника російського глави Криму Сергія Аксенова ‒ колишнього мера Ялти Олексія Челпанова. Видання пов'язує це з невдоволенням так званою «націоналізацією» в Криму.
У жовтні 2018 року відділ з особливо важливих справ управління Слідчого комітету Росії у Криму за матеріалами ФСБ порушив кримінальну справу, фігурантами якої, окрім Челпанова, стали колишній начальник управління з питань міграції МВС Росії у Криму Олександр Чекунов, а також співробітник відділу безпеки підприємства ТОВ «К-Телеком» Андрій Рогачов. Як стверджується в обвинувальному висновку, у 2016-2017 роках вони організували збір особистих відомостей, змісту телефонних переговорів, відстежували трафік та білінг окремих осіб ‒ усе це без санкції суду. Однак навесні 2020 року справу перекваліфікували й закрили.
Про те, як могло бути організоване таке «приватне стеження», в ефірі Радіо Крим.Реалії з ведучим Сергієм Мокрушиним розмірковують журналіст-розслідувач, експерт громадського проєкту «Роскомсвобода» Андрій Каганських та автор матеріалу в «Новой газете», журналістка із Севастополя Надія Ісаєва.
‒ Отже, що потрібно, щоб організувати прослуховування в Криму? Ось як про це сказано у статті «Новой газеты» під назвою «Були заслухані товариші»:
«Усі відомості про з'єднання абонентів півострова зберігаються на обладнанні регіонального відділення ФСБ, розташованjuj в офісі «К-Телеком». Воно називається СОРМ (Система технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-пошукових заходів). Доступ до цих відомостей забезпечують три ключі на підприємстві. Ключ являє собою флеш-карту, що вставляється в комп'ютер. Окрім цього, щоб отримати доступ, потрібний ще пароль для входження в систему через програмне забезпечення «Янтар-П», яке є тільки на комп'ютерах, встановлених у приміщенні ТОВ «К-Телеком». Для того, щоб почати прослуховування конкретних абонентів, навіть силовикам необхідна санкція суду. У матеріалах справи зазначається, що жодних запитів від правоохоронців і судових рішень, що дозволяють вести легальне прослуховування номерів, які слухали кримські чиновники, у «К-Телеком» не було виявлено».
‒ Андрію, чи можливо в нинішніх російських реаліях організувати приватне прослуховування навіть без відома силовиків?
Це показовий приклад, як системи, які мають рятувати СОРМ від зловживань, не працюютьАндрій Каганських
Каганських: Дійсно, силовики втрачають монополію: «Новая газета» подарувала нам, напевно, найпоказовіший приклад, як системи, які мають рятувати СОРМ від зловживань, не працюють. Фактично санкцію суду, як ми бачимо, отримувати зовсім не обов'язково. На жаль, ми не можемо сказати, наскільки часто зловживають, оскільки ця система закрита і немає жодних механізмів громадського контролю. Пригадується прецедент у 2017 році у Владивостоці, коли влада намагалася перешкодити відкриттю місцевого штабу Олексія Навального. За повідомленням місцевих активістів, СОРМ використовували для того, щоб подивитися інтернет-розсилку штабу з кодами реєстрації і потім розіслати цим абонентам фейкову адресу для зустрічі.
‒ Окрім високопоставлених чиновників, хто ще може скористатися інформацією СОРМ? І що це за відомості?
Існує цілий чорний ринок, де всім цим торгують відкритоАндрій Каганських
Каганських: Хто завгодно. Існує цілий чорний ринок, де всім цим торгують відкрито. Роскомнадзор не надто впорався з блокуванням цих сайтів. Ціни ‒ від тисяч до десятків тисяч рублів, залежно від характеру інформації. Можна купити відомості білінгу й тріангуляції, які покажуть, де людина ходила з увімкненим телефоном. Можна, як розслідувачі Bellingcat, які шукали передбачуваних труїтелів Навального, купити відомості системи бронювання квитків «Сирена» ‒ дізнатися, куди людина літала та їздила. Це перше, що спадає на думку, і найпростіше.
‒ Тобто цю інформацію збирає держава, а потім просто не може вберегти її від витоку?
Каганських: Переважно ці відомості збираються для стеження самими провайдерами в межах законів так званого пакету Ярової. Що стосується «Сирени», це допотопна система бронювання, до якої є доступ у силовиків, а вони й раді ділитися з чорним ринком. Можливо, якби чиновники та силовики сумлінніше дотримувалися своїх обов'язків, такого б не було. Але мені здається, що це неминучий наслідок розгортання будь-яких масштабних систем стеження.
‒ Далі «Новая газета» наводить версію співробітника «К-Телекому» про те, як його нібито вмовили надавати конфіденційні відомості третім особам:
«У свідченнях Андрія Рогачова йдеться, що з 2016 до 2018 року Олександр Чекунов нібито неодноразово звертався до нього з проханнями надати «деталізацію телефонних з'єднань». Чекунов, за словами Рогачова, пояснював, що здійснені якісь тяжкі та особливо тяжкі злочини, а прослуховування деяких абонентів допоможе їх розкрити, причому за цією інформацією він приходив особисто на роботу до Рогачова. Сам Олександр Чекунов у свідченнях силовикам говорив, що у 2016 році Олексій Челпанов звернувся до нього з проханням дістати деталізацію розмов і пояснював, що ці відомості йому були потрібні для організації безпеки співробітників Радміну Криму. У результаті Чекунов, згідно з текстом допиту, їхав на роботу до Рогачова, забирав записи і передавав їх Челпанову, який сам так і не дав свідчення слідству».
‒ Надіє, за ким саме, за вашою інформацією, стежили в Криму і чому?
Усі, за ким стежили, були так чи інакше пов'язані з громадською діяльністю або обіймали посади у федеральних арбітражних судахНадія Ісаєва
Ісаєва: Усі, за ким стежили, були так чи інакше пов'язані з громадською діяльністю або обіймали посади у федеральних арбітражних судах. Частина ‒ це чиновники, депутати та блогери, які так чи інакше поводили себе досить незалежно від «лінії партії». ЗМІ у Криму давно зачистили ‒ залишилися тільки провладні ‒ тому альтернативну точку зору зараз можуть висловлювати тільки блогери, які проводять власні розслідування, порушують проблемні питання. Переділ власності після 2014 року був одним із таких питань. Тоді «націоналізували» зокрема й майно приватних осіб, і це, м'яко кажучи, не всім сподобалося.
‒ Наскільки великим було охоплення цим передбачуваним несанкціонованим прослуховуванням?
Ісаєва: Прослуховували більше ніж десять осіб, причому збирали також і білінги, і трафік, і СМС. Потерпілі, з якими я поспілкувалася, говорили, що зібрану інформацію передали на вищий рівень Республіки Крим, щоб там вибудовували контратаку в публічному полі. Вважаю, не тільки щодо «націоналізації», а щодо ширшого кола питань. Щоправда, у матеріалах справи збирання компромату не згадувалося, тому це вже з області припущень. Основну частину доказів здобула ФСБ ‒ вона вела справу до кінця.
‒ Чи відомо, чому саме справа про прослуховування не дійшла до суду?
Ісаєва: Тут ми знову ступаємо на хиткий ґрунт припущень. Можливо, хтось когось попросив. У постанові про закриття справи було написано, оскільки вже минуло два роки з моменту скоєння злочину, можна закрити кримінальне провадження за терміном давності. Силовики для спілкування з пресою досить закриті, спілкуються переважно мовою пресрелізів. Відповідно, складно поговорити з кимось, окрім власних джерел. На офіційні запити я досі не отримала відповіді.
‒ Журналісти Крим.Реалії також надіслали запити до Слідчого комітету Росії, в управління Слідкому в Криму, а також у пресслужбу Сергія Аксенова з проханням прокоментувати це закриття кримінальної справи, проте відповідей так і не отримали. Окрім того, редакція звернулася за коментарями до керівника Кримспоживспілки Владислава Степанова, якого, за версією «Новой газеты», прослуховували через конфлікт з Аксеновим. На момент публікації матеріалу відповіді ми не отримали. Крим.Реалії готові надати можливість висловити свою думку всім згаданим у матеріалі особам. Андрію, чи є, на вашу думку, спосіб змусити тих, хто зливає інформацію з СОРМ, не робити цього?
Каганських: Щоб силовики не займалися цим, їх потрібно залякати до такої міри, щоб вони підозрювали в кожній покупці відомостей контрольну закупівлю служби безпеки. Якби існувала якась ефективна контрольна інстанція, можливо, подібних історій не було б. Силовикам довелося б отримувати дозвіл через суд, і, принаймні, прослуховування вважалося б легальним.
‒ Чи можна якось убезпечити себе від такого стеження?
Каганських: Криптоактивісти вже давно все придумали: можна вимикати свій телефон або використовувати інший телефон, коли ви йдете у своїх приватних справах. Можна не користуватися сайтами у російськомовному інтернеті, які передають інформацію силовикам, і перевести свої комунікації в месенджери. Але від якихось речей, на жаль, неможливо убезпечитись: навряд чи хтось готовий завжди їздити з вимкненим телефоном і не бронювати квитки. Напевно, найпростіша відповідь ‒ не жити в Росії.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
