За результатами опитування громадської думки на материковій Україні, проведеного Українським фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 69% українців продовжують вважати, що Крим має і далі залишатися частиною країни. Згідно з інформацією фонду, цей відсоток залишається незмінним, починаючи з травня 2016 року. При цьому приналежність півострова Росії у 2018-му підтримали 4% опитаних (два роки тому їх було 7%).
Серед 48% респондентів, які вважають за можливе «повернення Криму під контроль України», 39% називають як основну умову зміну влади в Росії. Ще 32% вважає, що деокупації Криму сприятиме значне посилення санкцій і тиску на Росію, а 31% ‒ зростання рівня життя в Україні. Більшість населення країни ‒ 66% ‒ називають неприйнятною ідею «обміняти» Крим на Донбас.
Аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов звертає увагу на характерні зміни в громадській думці материкової України щодо анексованого Криму.
Зараз лише 5% громадян вірять, що Крим можна повернути в найближчі рокиСергій Шаповалов
‒ Ми проводили опитування спільно із соціологічною службою Центру Разумкова в серпні 2018 року. Залучили 2019 громадян України за репрезентативною вибіркою, похибка становить 2,3%. Окрім 69% громадян, які продовжують вважати Крим частиною України, з 2016 року не змінилася й інша категорія ‒ 12,5% бачать Крим незалежним. Що стосується перспектив повернення півострова, тут ми маємо дещо негативну тенденцію: 48% у 2018-му вірять в це повернення проти 54% у 2016-му. Одночасно серйозно збільшилася частка людей, які вірять у повернення Криму в довготривалій перспективі. Зараз лише 5% громадян вірять, що Крим можна повернути в найближчі роки. Також є відмінності за регіонами: найбільше відповідей про українську приналежність півострова було в Західному та Центральному регіонах, закономірно менше ‒ у Південному та Східному.
Сергій Шаповалов зазначає, що тих, хто хоче відновити дотації для Криму ‒ 34%, значно менше, ніж тих, хто хоче його повернути, а разом з тим оцінка громадянами економічної ситуації в Україні змінилася в гіршу сторону.
Там, де більше людей висловлюють альтернативні думки про Крим, більшість при цьому говорить про єдність країниСергій Шаповалов
‒ Незважаючи на регіональні відмінності, думка про єдність України все-таки переважає. Там, де більше людей висловлюють альтернативні думки про Крим, більшість при цьому говорить про єдність країни. Чим це можна пояснити? Історично так склалося, що на Заході та в Центрі України більше проукраїнських, прозахідних настроїв, на Півдні та Сході поширеніші проросійські позиції. Ми бачимо, що українській інформаційній політиці є куди розвиватися.
Український політолог Юрій Романенко розмірковує про обізнаність респондентів, які в тому ж опитуванні схвалюють ідею створення в Криму кримськотатарської національної автономії.
Питання Криму буде вирішуватися, швидше, в загальносвітовому контексті й залежатиме від того, що відбуватиметься в самій Росії, а не від України
‒ У населення немає взагалі ніякого розуміння цієї ситуації, тому, коли вони відповідають на питання про кримськотатарську автономію, то майже 50% погодилися, що вона потрібна в тій чи іншій мірі. А взагалі, про що думають ці люди, коли відповідають, враховуючи, що у нас є проблема з угорцями, румунами, російськомовним населенням? Якщо завтра Петро Порошенко виступить з ініціативою кримськотатарської автономії ‒ чи усвідомлюють українці, які дали позитивні відповіді, які будуть наслідки для них персонально, коли у нас почнеться парад автономій? Сьогодні Україна щодо Криму веде безглузду, не надто системну, без будь-якого стратегічного порядку денного політику. Питання Криму буде вирішуватися, швидше, в загальносвітовому контексті й залежатиме від того, що відбуватиметься в самій Росії, а не від України.
Радник міністра інформаційної політики, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Каздобіна вважає основні результати опитування щодо Криму цілком зрозумілими.
Найважливіше ‒ те, що люди продовжують вважати Крим українською територією та підтримують політику держави щодо відновлення суверенітету над неюЮлія Каздобіна
‒ Я думаю, що ставлення до кримських татар в суспільстві позитивне, тому й до їхньої автономії ставляться так само. Що стосується регіональних відмінностей загалом, це питання інформаційного впливу Росії. Захід завжди був більш антиросійським, націоналістичним, і до того, що в нас забрали шматок території, там ставляться дуже негативно. Водночас на Півдні більше проросійськи налаштованих людей, що й пояснює різницю. Я б звернула увагу на зростання частки тих, хто вважає повернення Криму довготривалим проектом, а з приводу меншої кількості людей, готових платити ‒ є відчуття, що зараз у людей стало менше грошей. Це динамічний процес, я думаю, що найважливіше ‒ те, що люди продовжують вважати Крим українською територією та підтримують політику держави щодо відновлення суверенітету над нею.
Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін називає основні проблеми на шляху до деокупації Криму.
Сьогодні, в умовах російської економіки та мілітаризації, дотаційність півострова становить навіть 80%Борис Бабін
‒ Надії на швидке повернення Криму від самого початку були утопічними. До того ж, є недоліки державної політики, які не прискорюють деокупацію, ‒ це й нестача координації правоохоронних органів, досить фейковий характер державних утворень з питань Криму, а також діє закон про вільну економічну зону «Крим», з яким лічильник деокупації не так швидко цокає. Щодо фінансів, я думаю, акцент поставлений невірно: люди не готові витрачатися не на відновлення Криму, а на постійні дотації в регіон ‒ це різні питання. Крим до війни був дотаційним регіоном, а сьогодні, в умовах російської економіки та мілітаризації, дотаційність півострова становить навіть 80%. Одним із викликів деокупації буде розбудова самодостатньої економіки півострова. Будь-який дотаційний варіант ‒ проблема для всієї України.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
