Доступність посилання

ТОП новини

«Поки Росія залишається у Криму, там завжди будуть політв'язні». Справи Джеляла та Данілович


Наріман Джелял, фотоколаж

Цього тижня в Криму відбулись одразу два резонансні судові засідання. Кримськотатарський активіст, політик і журналіст Наріман Джелял, а також брати Азіз та Асан Ахтемови, яких судять у Криму у справі про диверсію на газопроводі в Перевальному, виступили з останнім словом. А ФСБ озвучила звинувачення щодо медсестри, громадянської журналістки та активістки Ірини Данілович. В обвинувальному висновку йдеться про нібито виготовлення та зберігання вибухового пристрою із вибухової речовини та медичних голок.

Якого рішення суду чекати щодо Нарімана Джеляла та братів Ахтемових? Чому затриманих у Криму активістів катують? На що сподіватися заарештованим активістам далі? Про це журналістка Катерина Некреча говорила в ефірі Крим.Реалії з народним депутатом України, заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтемом Чийгозом, керівником Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник та заступником гендиректора Українського інституту Алімом Алієвим.

«До кінця року ми побачимо його на сободі»

Вирок Наріману Джелялу мають оголосити 21 вересня. Раніше російське обвинувачення вимагало для Джеляла та братів Ахтемових 15 років колонії.

Можливо, до кінця року ми Нарімана побачимо на свободі
Ахтем Чийгоз

«Буде так званий термін і буде він немаленький. Але, знаєте, у цьому випадку чомусь я твердо переконаний, що, можливо, до кінця року ми Нарімана побачимо на свободі, – каже заступник голови Меджлісу Ахтем Чійгоз.

Водночас він наголошує, що не налаштований так само оптимістично щодо звільнення Асана та Азіза Ахтемових.

«Чи буде це колективне рішення звільнити, обміняти або домовитися – у цьому питанні мені важко щось сказати. Звичайно, ми всі дуже хочемо, щоб якщо списком посадили, то списком і звільнили. Однак щодо Нарімана у мене є переконання, яке ґрунтується на тому, що надто ситуація змінилася з минулого року. Обставини змінилися, і вони на користь Нарімана», – вважає Чийгоз.

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу
Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу

Він розповідає, що напередодні телефонував у Сімферопольське СІЗО, де перебуває Джелял, та обмінявся з ним вітаннями.

Наріман знає ціну цієї боротьби за народ, Крим, Україну. Це допоможе йому витримати і пройти цей складний шлях
Ахтем Чийгоз

Нарімана Джеляла було заарештовано торік невдовзі після того, як він взяв участь у першому саміті «Кримської платформи».

«Мені дуже імпонує романтизм у листах Нарімана. Але він став дорослим. Тобто він говорить про речі, які підтверджують, що він знає, на що йшов, знає ціну його рішення приїхати торік на «Кримську платформу» і знає ціну цієї боротьби за народ, Крим, Україну. Це допоможе йому витримати і пройти цей складний шлях», – упевнений Чийгоз.

Справи, що ґрунтуються на тортурах

Наприкінці липня громадянська журналістка Ірина Данілович передала Крим.Реалії письмове звернення, в якому заявила про агресивні та протиправні дії щодо неї з боку співробітників ФСБ.

Там немає жодних доказів. Уся ця справа будується на тортурах
Ольга Скрипник

«Катування – це абсолютно типова практика. Чому вона настільки поширена у Криму, особливо в політичних справах Нарімана Джеляла, Іри Данілович, так званих шпигунів тощо? Це пов'язано з тим, що це справи сфабриковані. Там немає жодних доказів. Уся ця справа будується на тортурах, щоб вибити з людини свідчення, і це використовується в матеріалах справи як єдиний, по суті, доказ», – зазначає керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Ольга Скрипник, керівниця Кримської правозахисної групи
Ольга Скрипник, керівниця Кримської правозахисної групи

Вона звертає увагу, що відео із зізнаннями, які були отримані під тортурами, часто використовуються в російській пропаганді.

«Справа Ірини Данілович – взагалі абсурдна. Виготовлення вибухової речовини та ще й з голками – зрозуміло, що це було сфабриковано», – вважає Скрипник.

Ірина Данілович, кримська активістка
Ірина Данілович, кримська активістка

Водночас єдиною умовою, яка може звільнити кримських політв'язнів, правозахисниця називає деокупацію Криму. На її думку, доти, поки півострів залишатиметься під контролем Росії, там завжди будуть політично вмотивовані справи.

Херсонщина та Крим. Дежа вю

Репресивна машина в Криму кидає під каток насамперед кримчан з активною громадянською позицією, які не бояться її висловлювати, наголошує заступник гендиректора Українського інституту Алім Алієв.

Лише на дев'ятий рік війни міжнародне співтовариство стало вважати, що ця війна почалася з Криму
Алім Алієв

Він не сумнівається, що найближчим часом репресованих кримчан буде звільнено. Однак Алієв наголошує, що дуже важливо, щоб їхні справи та їхні долі постійно перебували під увагою громадськості.

«Нині рівень абсурду та кількість трагедій, які Росія несе на українську землю, абсолютно зашкалює. Коли ми говоримо про Крим, то лише на дев'ятий рік війни міжнародне співтовариство стало вважати, що ця війна почалася з Криму», – зазначає Алієв.

Алім Алієв, заступник гендиректора Українського інституту
Алім Алієв, заступник гендиректора Українського інституту

Ситуація на окупованій російськими військами частині Херсонської області викликає в Алієва дежа вю – він згадує про те, як у 2014 році Росія зміцнювала свою владу на окупованих нею територіях України.

«Почалося з викрадень активістів і журналістів, залякувань, витіснення активних людей, потім був перехід із гривні на рублі, і потім – підготовка псевдореферендуму. Все це ми сьогодні, на жаль, бачимо на новоокупованих територіях», – каже Алієв.

ДОВІДКА: Наріман Джелял (Джелялов), колишній журналіст газети «Авдет» («Повернення» – кримськотатарською), ведучий телеканалу ATR, політолог, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу (заборонений у Росії). Був затриманий російськими силовиками у вересні 2021 року та звинувачений разом із братами Азізом та Асаном Ахтемовим у підготовці диверсії (підрив локального газопроводу в с. Перевальному під Сімферополем).

Російський прокурор вимагає в суді призначити Джелялу 15 років в'язниці та штраф 600 тис. рублів. Джелял звинувачення не визнав і заявив про тиск на нього та інших обвинувачених із боку російських силовиків. Правозахисні організації визнали Джеляла політв'язнем. Сам Джелял, його адвокати та правозахисники вважають причиною його переслідування активну публічну позицію проти анексії Росією Криму та участь у 1-й «Кримській платформі» в серпні 2021 року.

З вимогою звільнити Джеляла виступали президент України, Парламентська асамблея Ради Європи, НАТО, ЄС, США, учасники 2-го саміту «Кримської платформи». Володимир Зеленський призначив Наріману Джелялу державну стипендію імені Левка Лук'яненка.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне

3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.

7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».

При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».

Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».

Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.

Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.

Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.

Обшуки у кримських активістів і журналістів

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

  • 16x9 Image

    Рустем Халілов

    Співпрацюю з Крим.Реалії з 2016 року. У журналістиці – з 2002 року. Починав у кримських виданнях, 2010 року переїхав до Києва для роботи в тижневику «Коментарі».

    До появи в команді Крим.Реалії працював у газетах, інформагентствах та на телебаченні. Писав новини та лонгріди, готував телесюжети. Їздив країною у пошуках хороших репортажів, займався журналістськими розслідуваннями, був парламентським кореспондентом, робив авторську програму, записував підкасти та керував роботою редакції.

XS
SM
MD
LG