Масований і точковий удар українських ракетників по бойових позиціях розкиданих по всьому Криму штатних підрозділів російської 31-ї дивізії ППО 10 червня серйозно послабив її потенціал. Ця ракетна атака за масштабами та результативністю поки що найсерйозніша з початку 2024 року.
Якою є перспектива продовження цілеспрямованого «відкриття» повітряного простору над анексованим півостровом, а також про інші поточні моменти російсько-української війни, Крим.Реалії запитали у військового експерта, координатора групи «Інформаційний спротив» Олександра Коваленка.
За його словами, наразі робиться акцент насамперед на знищенні комплексів великого радіуса дії С-400 та РЛС.
– Таким чином, здійснюється підготовка повітряного простору над тимчасово окупованими територіями для використання F-16, безумовно. Це один з елементів підготовки. І друге: звільняється повітряний простір для використання іншої номенклатури засобів ураження, наприклад, крилатих ракет, не лише балістичних, а й дозвукових авіаційного базування.
– У квітні ЗСУ уразили чотири пускові установки та три РЛС у районі Джанкойського аеродрому. Виходить, що росіяни знову туди завезли нові ЗРК. Скільки це може тривати, у кого раніше вичерпається технічний ресурс – у росіян зенітні комплекси чи ЗСУ західні ракети, передусім американські ATACMS?
– Все має вичерпний запас. Що в них, нескінченна кількість комплексів С-400 «Тріумф» чи тих же С-300? Це перший момент. Другий момент: Москву комплексами великого радіуса дії не треба прикривати? Чи Санкт-Петербург, Ленінградський військовий округ та інші локації? Росіяни також обмежені ними. Тому наші БПЛА сьогодні літають у глибину території Російської Федерації на тисячу, півтори тисячі кілометрів та більше. І не тільки тому, що у наших безпілотників такі чудові характеристики по дальності, а тому, що їх не збивають на шляху до цілі. Значить, є плями, ділянки, які не охоплюються російськими комплексами малого та середнього радіуса дії. А чому? Тому що за всі два з половиною роки повномасштабної війни сотнями знищувалися на території України. Їх сюди постійно завозили із РФ.
Такого масштабного виробництва, щоб за місяць компенсувати десятки знищених ЗРК, вони не мають. Відновити їх після пошкодження складніше, ніж, скажімо, радянський танк Т-62. Для цього набагато більший енергоресурс потрібний. Тому у росіян і виникають проблеми у ППО. Тимчасово окупованому Криму вони приділяють більшу увагу, аніж іншим локаціям. Звичайно, буде складно вивести з ладу весь потенціал, який там є. Але, в принципі, це можна реалізувати. Ми бачимо, що ATACMS протидіяти своїми засобами вони не можуть. І алгоритм такої протидії за цей час вони також не спромоглися розробити. Якщо раніше здебільшого говорили про прикриття Криму комплексами С-400 «Тріумф», то зараз дедалі частіше з'являються С-300, які після втрат та доукомплектування там розгортаються. І це також свідчить про недостатню кількість «Тріумфів» навіть для такої вузької ділянки, як острів Крим.
– Український Генштаб повідомив, що в останньому випадку уражено С-300 у Сакському та Чорноморському районах. А це зона відповідальності, як відомо, 12-го зрп із Севастополя, який давно перейшов на сучасніші С-400. Після цих ударів на якому рівні може бути боєздатність російської 31-ї дивізії ППО в цілому?
– Я думаю, що ще після попередніх ударів по Джанкою та Бельбеку в 12-му та 18-му зрп дивізії немає як мінімум двох, а то й трьох стаціонарних дивізіонів. Ми бачимо вже за результатами останніх ударів, що росіяни спробували відновити їхню боєготовність. Проте вже немає у поєднанні того функціоналу, який був навіть на початку 2024 року. Цікавіший інший момент – від Джанкоя до Бельбека фактично утворилася така собі «вільна» діагональ. І тепер питання: що тепер закриває повітряний простір над центром Криму?
– У центрі Криму, ймовірно, ще є засоби ППО, які прикривають авіабазу у Гвардійському. Хоча 10 червня там начебто щось палало.
– Цей якраз напрямок у бік Керчі, Керченського мосту. Тому, мені здається, вибивають насамперед усе те, що знаходиться на півночі та півдні півострова.
– Днями на тому напрямку, біля села Мисове – а це практично біля мису Казантип – вразили РЛС, швидше за все, з підрозділу 3-го радіотехнічного полку тієї самої 31-ї дивізії. Чи відомі якісь подробиці?
– Мені вони невідомі. Інформація була, що там сталися вибухи.
– Щодо самого Керченського (Кримського) мосту. Деякі військові експерти вважають, що для повного знищення моста потрібні якщо не тактичний ядерний боєприпас, то принаймні потужні неядерні фугаси на кшталт авіабомб ФАБ-1500, ФАБ-3000. Ні того, ні іншого в Україні немає. Що тоді?
– Все залежить від того, куди потрапити. Щоб порушити росіянам логістику, необхідний високоточний удар по залізничній колії на мосту. Так, її потім можна замінити, але на це піде якийсь час. Знищити саму опору моста дуже складно.
– Ну, а якщо Росія повною мірою запустить залізничну гілку з Ростова-на-Дону через окупований Донбас (території Донецької та Луганської областей України – КР)?
– Вони в принципі мають такі можливості. Як і ми маємо можливості вдарити по цій логістиці тоді, коли вона запрацює.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
