Доступність посилання

ТОП новини

«Товарів не вистачить на всіх»: до чого призведе регулювання цін у Криму


Куйбишевський ринок у Сімферополі, ілюстративне фото
Куйбишевський ринок у Сімферополі, ілюстративне фото

Держдума Росії ухвалила у третьому й остаточному читанні закон про державне регулювання цін на соціально значні товари. Згідно з документом, російський уряд отримає право встановлювати граничні роздрібні ціни. Цей механізм де-факто пошириться і на Крим.

У грудні президент Росії Володимир Путін на нараді з членами російського уряду обурився подорожчанням деяких продуктів. Йшлося, зокрема, про ціни на цукор, які за останній рік зросли на 71%, соняшникову олію ‒ вона подорожчала на 24% ‒ та макарони. Через декілька днів прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін повідомив, що всі «необхідні рішення для боротьби з необґрунтованим зростанням цін готові». Раніше підвищення цін на продукти фіксували і на півострові. Про те, як російський уряд може боротися з подорожчанням товарів і як це вплине на Крим, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Старший науковий співробітник Російської академії народного господарства та державної служби, член Експертної ради при уряді Росії Вадим Новіков висловив Крим.Реалії думку, що заходи уряду з регулювання цін, швидше за все, спричинять дефіцит товарів.

Уряд прагне встановити ціни на рівні нижче за ринкові, і в підсумку товару просто не вистачає на всіх
Вадим Новіков

‒ Особисто я до нового закону ставлюся негативно. Уряд отримав нічим не зумовлене право регулювати ціни. Для споживачів та економіки загалом це погана новина, тому що у першу чергу такі заходи спричиняють дефіцит. Уряд прагне встановити ціни на рівні нижче за ринкові, і в підсумку товару просто не вистачає на всіх ‒ аж до повної його відсутності. Думаю, що Радянський Союз не в останню чергу упав саме через подібні практики ‒ через масовий дефіцит та невдоволення споживачів. Проте в Росії вже регулювали ціни на життєво важливі ліки: у результаті Федеральна антимонопольна служба повідомляла про припинення виробництва сотень дешевих препаратів саме тому, що заходи уряду робили його невигідними. Зараз президент Росії визнав, що проблема є ‒ і для запровадження регулювання цього виявилося достатньо.

Вадим Новіков
Вадим Новіков

Вадим Новіков вважає, що для ефективного впливу на високі ціни на внутрішньому ринку Росії необхідно переглянути зовнішньоторговельну політику.

‒ Країна дуже сильно відгороджується від світових ринків ‒ за допомогою і мита, і так званих антисанкцій 2014 року та інших точкових обмежень. Якби росіяни знову могли безперешкодно отримувати імпортні товари, ціни від цього знизилися б. Друге можливе рішення ‒ замість того, щоб знижувати ціни для всіх, зробити це тільки для малозабезпечених людей.

Експерт ринку продовольчих товарів Андрій Александров вказує на те, що в уряду Росії вже й так були інструменти для регулювання цін.

‒ По суті закон не передбачає чогось кардинально нового. Скоротилися терміни реакції, у держави стало більше маневру: замість того, щоб чекати подорожчання на 30% за місяць, для запровадження заходів достатньо 10%. Тобто закон такий вже був, але він не працював, як і мало бути в нормальній ринковій економіці. Зараз, напевно, його хочуть реанімувати й додати йому гнучкості, оперативності, щоб уряд дійсно міг скористатися цими інструментами. Не виключено, якщо проти роздрібних магазинів почнуть застосовувати істотні санкції, то їм буде простіше не торгувати тим же цукром, ніж підставлятися під удар. Не хочу загадувати, чим це обернеться. Зрозумілим є одне: за питання цін взялися.

Тим часом заступник російського міністра промислової політики Криму Ян Латишев у коментарі телеканалу «Крым 24» сказав, що інформація про магазини, де зафіксують невиправдане підвищення цін, «буде надсилатися у Федеральну антимонопольну службу, прокуратуру, Роспотребадзор для перевірки, на підставі чого формуються ці ціни». Російський бізнесмен, керівний партнер Management Development Group Inc Дмитро Потапенко називає це відкритим державним тиском на торговельні мережі.

Ми бачимо пряме створення картельної змови на рівні держави
Дмитро Потапенко

‒ Мені це не дуже зрозуміло: як хтось буде перевіряти формування цін? В яку секунду воно раптом підвладне чиновникам? Експертизи такої немає. В тому й проблема, що всі подібні заходи ‒ це розмова «за поняттями». Мовляв, або ви робите ціну таку-то, або ми вас «закошмаримо» методами, які ми вважаємо потрібними. Від бандитизму, за великим рахунком, це нічим не відрізняється. Взагалі, у російському кримінальному законодавстві існує стаття 178 ‒ обмеження конкуренції. У цьому випадку ми бачимо пряме створення картельної змови на рівні держави. Коли вона нарешті зрозуміє, що ритейл не торгує товаром? Ритейл ‒ все одно що градусник. Те, що хтось встановлює ціну, як йому захотілося, це фантазія. Насправді закон балансу попиту та пропозиції сильніший за бажання спекулянтів і чиновників.

Дмитро Потапенко
Дмитро Потапенко

Дмитро Потапенко переконаний, що єдиний дієвий спосіб зниження цін ‒ це створення конкуренції, а від втручання держави вони тільки підвищаться.

На наступний рік подорожчання основних продовольчих товарів зі споживчого кошика складе 15-17%
Дмитро Потапенко

‒ Яким має бути це втручання насправді, поясню на прикладі звичайного цукру. Торік був величезний урожай цукрових буряків, і ціни дуже просіли. Звичайно, сільгоспвиробники цього року не стали багато засівати, і утворився дефіцит. Що мала зробити держава ще торік? Сформувати держзамовлення, щоб посіви були такими ж, і тоді ціни приростали б тільки на суму інфляції. Але держава цього не зробила, і в результаті у 2020 році ми отримали зростання цін на цукор галопом. Все примітивно, немає ніяких страшних змовників. Російська державна ідеологія про те, що підприємці ‒ спекулянти, вбиває будь-яку бізнес-ініціативу. За моїми підрахунками, на наступний рік подорожчання основних продовольчих товарів зі споживчого кошика складе 15-17%.

Голова асоціації «Сприяння торгівлі Криму» Сергій Макєєв вказує на те, що рішення російського уряду слабко співвідносяться з реаліями півострова, де через санкції досі не присутні великі торгові мережі.

‒ Для таких мереж заходи з регулювання цін особливого значення не мають: якщо в гіпермаркеті 20 тисяч найменувань і на п'ять з них ціна буде знижена, то нічого страшного не станеться. У Криму, на жаль, мережевий ритейл займає тільки 23% від обсягу продажів продуктів. Для порівняння: у Москві це 80%, у Санкт-Петербурзі 70%. Тому підходи, на мій погляд, мають бути прив'язані до регіону. Здавалося б, у ринковій економіці таких процесів не повинно бути, але в усьому світі продукти мають прямий стосунок до соціальної сфери, і держава завжди втручалася у справи бізнесу. Це нормальний процес.

Сергій Макєєв також зазначив, що у Криму продукти виявляються дорожчими, ніж у Краснодарському краї сусідньої Росії.

Крим ‒ логістичний глухий кут
Сергій Макєєв

‒ І раніше, і зараз Крим ‒ логістичний глухий кут. Він виробляє близько 60% свого, а 40% завозить з материка (з Росії ‒ КР). Зараз уже магістралі нормальні, логістика полегшена, але доставка все одно тягне за собою витрати. Плюс до всього оптова торгівля у Криму не налагоджена, що дозволяє дистриб'юторам робити свою накрутку ‒ тому й відбувається перекошення. На окремі продукти націнка доходить до 200%. Як тільки на півострові створять мережу оптово-логістичних центрів, ці перекоси будуть мінімізовані. Зараз є проєкти мережі «ПУД» ‒ думаю, мине роки півтора-два, перш ніж їх втілять у життя.

Дійсно, на початку 2020 року влада Криму анонсувала створення оптово-логістичного центру в селищі Октябрське Красногвардійського району. За задумом чиновників, нова інфраструктура покликана посилити конкуренцію в оптовій та роздрібній торгівлях і врешті-решт спричинити зниження цін. Російський глава Криму Сергій Аксенов тоді зазначив, що розраховує на постачання продовольства насамперед з Краснодарського та Ставропольського країв, а також Ростовської області Росії.

У жовтні голова російського уряду півострова Юрій Гоцанюк повідомив про підписання меморандуму з торговими мережами Криму про непідвищення цін на продукти. Російські чиновники також не раз закликали кримчан відвідувати сільськогосподарські ярмарки, де ціни, за їхніми запевненнями, мають бути нижчими за ринкові принаймні на 10%.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG