Після того, як Росія оголосила про формування «військово-цивільних адміністрацій» в окупованих районах Херсонської та Запорізької областей, кримчани могли виявити у нових кадрових списках давно знайомі їм прізвища. Як Росія використовує кримські кадри в спробі встановити власні адміністрації на українських територіях і чим цінні ці люди, ведучий Сергій Мокрушин обговорював в ефірі Радіо Крим.Реалії з журналісткою з Криму Анною Андрієвською та головним редактором херсонського видання «Мост» Сергієм Нікітенком.
Одним із керівників захоплених регіонів Запорізької області оголосили Андрія Козенка. Ще минулого року він був депутатом Держдуми Росії від Криму, а тепер його представляють заступником з економічних питань голови призначеної Москвою окупаційної адміністрації у Запорізькій області Євгена Балицького.
Козенко займався активною політичною діяльністю в Криму вже упродовж двох десятиліть, був депутатом кримського парламенту, заступником міністра у кримському Радміні та навіть кримським віце-прем'єром. Після початку анексії Криму Росією Козенко став депутатом Держдуми від «Єдиної Росії» по одному з кримських округів.
«Кримчанин має економічну освіту, а в Держдумі був членом комітету з фінансових ринків, – написало після появи Козенка у Запоріжжі видання «Аргументы недели – Крым». – Чому він як фахівець-економіст виявився не затребуваним у Криму в команді Сергія Аксьонова, інформації немає».
Журналістка Анна Андрієвська зазначає, що під час перебування у Держдумі Козенко засвітився у кількох скандалах. За її інформацією, у політичних колах Криму кажуть, що саме ці скандали не дозволили йому знову бути обраним до Держдуми Росії. Тому, робить висновок Андрієвська, коли закінчилися депутатські повноваження Козенка, він залишився без посади незважаючи на зв'язки з російським главою Криму Сергієм Аксьоновим.
У захопленому армією Росії Генічеську Херсонської області облаштуванням «влади» зайнявся інший відомий кримчанам політик та активіст – Олег Слюсаренко.
«Після анексії Криму Слюсаренко виявився одним із тих, хто не отримав «гідних його» нагород: він не увійшов до владиАнна Андрієвська
У місцевих ЗМІ зазначали, що він називав себе «представником мерії» Геніческа і в цій якості давав інтерв'ю. Українські правоохоронці підозрюють його у держзраді.
«Після анексії Криму Слюсаренко виявився одним із тих, хто не отримав «гідних його» нагород: він не увійшов до влади, не отримав якоїсь посади і загалом залишився не при справах. Його поява в Генічеську дивна, тому що його кар'єра мало чим може бути показовою. У його публічній біографії не можна виділити якихось успіхів», – вважає Андрієвська.
Вона нагадує, що Слюсаренко був відомий у Криму як один із найактивніших проросійських діячів і відповідав за організацію масових заходів, учасники яких активно відзначились у 2014 році під час окупації Криму, коли вони протистояли проукраїнським акціям.
Попри те, що вони багато років служили Росії в Криму, зараз у них немає якихось виразних посад, вони залишилися без подякАнна Андрієвська
«Це так звані «професійні росіяни», які за гроші Москви відпрацьовували проросійську повістку у Криму, потім сприяли російській окупації Криму та отримали свої дивіденди. Але з того, хто прийшов зараз на південь України, я розумію, що це люди, які не знайшли застосування. Тобто попри те, що вони багато років служили Росії в Криму, зараз у них немає якихось виразних посад, вони залишилися без подяк і, мабуть, щоб заробити грошей, вони вирушають на південь України. Але мені не дуже зрозуміло, про які плани щодо економічного відродження цих регіонів може йтися, якщо там тривають бойові дії, якщо українська армія говорить про те, що ці регіони будуть звільнені найближчим часом?» – запитує Андрієвська.
Водночас, в окупованій Херсонській області помітили колишніх українських політиків та чиновників, які раніше ховалися від українського правосуддя в Криму. Головний редактор «Мосту» Сергій Нікітенко розповідає, що в області відзначили появу колишнього голови Генічеської райдержадміністрації Сейтумера Німетуллаєва та колишнього українського нардепа Олексія Журавка.
Німетуллаєв після російської анексії Криму переїхав із Херсонської області на півострів. Усі ці роки його ім'я пов'язували з організацією проросійських рухів на Херсонщині.
Німетуллаєв зараз займається збиром урожаю на цих землях, наводить порядок у справах, що похитнулисяСергій Нікітенко
СБУ оголосила його у розшук за підозрою у зазіханні на територіальну цілісність України.
«Німетуллаєв продовжує у Генічеську свою діяльність: я так розумію, він зараз сконцентрований на поверненні «віджатих» у нього земель. Він мав серйозний земельний банк, конфлікт з колишнім бізнес-партнером. Я так розумію, він зараз займається збиром урожаю на цих землях, наводить порядок у справах, що похитнулися», – каже Сергій Нікітенко.
А ось нардеп двох скликань від Партії регіонів Олексій Журавко, якого розшукує СБУ за підозрою щодо участі у створенні терористичної організації, хоч і з'явився на Херсонщині, але, за інформацією Нікітенка, ненадовго.
«Журавко приїжджав напередодні 9 травня, покрутився кілька тижнів і зник, – повідомляє головний редактор «Мосту». – Його дядька поставили «гауляйтером» Олешек – рідного міста Журавка. А сам він не отримав жодних посад. Ми маємо інформацію, що його не хотіли тут бачити місцеві колаборанти».
Крим.Реалії готові надати згаданим у матеріалі особам можливість прокоментувати заяви, які пролунали на їхню адресу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
