Доступність посилання

ТОП новини

Сергій Лавров: Санкції заважають, але Крим не відпустимо. Монолог Кремля з європейським бізнесом


До санкцій Євросоюзу Кремль пристосувався, кажуть експерти. Чи зуміє Євросоюз пристосуватися до відновленої Кремлем «газової війни»?

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на зустрічі з представниками Асоціації європейського бізнесу (АЄБ) в Росії говорив про підрив довіри у відносинах між ЄС та Росією.

«Деградація набуває хронічного характеру, останні сім років виявилися, якщо брати в цілому відносини між Росією та Євросоюзом, семирічкою втрачених можливостей», ‒ сказав Лавров. При цьому в погіршенні відносин голова російського МЗС звинуватив саме Європейський Союз. За словами Лаврова, ЄС «покарав» Росію за те, що її влада «заступилася за права жителів Криму». При цьому міністр закордонних справ зазначив, що Росія дійсно зазнає збитків через санкції Європейського Союзу, але, тим не менше, російське керівництво не змінюватиме свою політику.

Наскільки санкції США та ЄС впливають на ситуацію в російській економіці? Чи є зустріч Сергія Лаврова з представниками Асоціації європейського бізнесу спробою вплинути на скасування санкцій ЄС? Які ще інструменти застосовує Росія для впливу на Європейський Союз?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорив ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: російський економіст, радник із макроекономіки гендиректора компанії «Відкриття-брокер» («Открытие-брокер») Сергій Хестанов; литовський політолог, ексголова Комітету закордонних справ парламенту Литви Альвідас Медалінскас; директор програм безпеки ради зовнішньої політики «Українська призма» Анна Шелест; член українського Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин; російський політичний аналітик, головний редактор порталу «After empire» Ольга Курносова.

Зустріч із представниками Асоціації європейського бізнесу перетворилася по суті на монолог Сергія Лаврова, з якого стає зрозуміло: в Росії розуміють, що ЄС запровадив санкції через окупацію та анексію Криму. Щоправда, окупацію Лавров називає «захистом прав жителів Криму», на яких, за його твердженням «було оголошене полювання, проти яких були спрямовані загони бойовиків-неонацистів, які стали штурмувати будівлю Верховної Ради Криму».

Також Сергій Лавров говорив, що Росія в економічних питаннях не може покладатися на Євросоюз, адже він може в будь-який момент запровадити проти неї санкції.

Сергій Лавров
Сергій Лавров

«Ми зрозуміли, що для такої держави як Російська Федерація покладатися, особливо в стратегічних галузях нашої економіки, військово-промислового комплексу, сектора безпеки на постачання технологій і компонентів із країн, які можуть запровадити проти нас санкції відразу, ‒ не дозволено. До цього в нас було спільне виробництво, зокрема й військової техніки з Україною, з багатьма країнами Євросоюзу. Була така виробнича кооперація. Зараз усе це йде в історію. Ми були б готові повернутися, але в нас немає жодних гарантій, що на черговому етапі, коли русофобам у Євросоюзі захочеться нас покарати, вони через євросоюзівський принцип солідарності, консенсусу знову не зажадають нових санкцій. Навіть зараз, коли нічого вже не відбувається, почали запроваджувати санкції за те, що ми не віддаємо Крим», ‒ згадав Лавров.

І, тим не менше, під час зустрічі з членами Асоціації європейського бізнесу в Росії Сергій Лавров неодноразово говорив, що ЄС залишається дуже важливим економічним партнером для Росії.

Європейський союз залишається найважливішим російським торговим партнером, і навряд чи ситуація швидко зміниться. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорить і російський економіст, радник із макроекономіки гендиректора компанії «Відкриття-брокер» Сергій Хестанов.

Радянський Союз також був під санкціями, але, коли потрібна була якась конкретна мікросхема, вона заходила через треті країни й це ніхто не контролював
Сергій Хестанов

– Одразу перелаштувати систему подачі нафти й газу не вдасться, Європейський союз також залежить від подачі енергоносіїв із Росії. Ця взаємна залежність збережеться, напевно, ще років десять.

До 2013 року для Росії стало зрозуміло, що вже вичерпані темпи економічного зростання і з того часу зростання економіки склало 2% на рік. Ось приблизно з таким темпом, при відсутності санкцій і можливе було зростання. Такий рівень зростання для країн на кшталт Росії дуже мале. Але запроваджені санкції й частина проєктів зовсім стоїть. При цьому в Росії складається складний бізнес-клімат, що робить багато проєктів не цікавими. Плюс ризики санкцій не сприяють інвестиційній активності.

Сергій Хестанов
Сергій Хестанов

Російська економіка загалом не орієнтована на високі технології, тому в окремих підприємств труднощі під санкціями є, але це не показово для всіх. Радянський Союз також був під санкціями, але, коли потрібна була якась конкретна мікросхема, вона заходила через треті країни й це ніхто не контролював. Тому й зараз велика частина санкцій сприймається нейтрально.

Міністр закордонних справ Росії сказав, що за останні сім років керівництво країни нібито декілька разів намагалося налагодити відносини з Європейським союзом. Але щоразу ‒ безрезультатно.

«Ми, як я вже сказав, висунули приблизно 30 пропозицій. Практично всі вони залишилися без відповіді, а якщо й було декілька відповідей, ‒ це швидше було схоже на «відписку». У відповідь Євросоюз нам пропонує змінити свою поведінку, покаятися, «виконати» Мінські домовленості, припинити «анексію» Криму. Якщо це серйозні політики, то їм потрібно отримати додаткову освіту з історії Росії та загалом із міжнародного права, виявити політичний досвід. Розумію, що в Єврокомісії специфічний процес підбору кандидатів, але усі у свій час були в політиці. Виключаю, що вони не розуміють абсурдність того, що відбувається. У лютому тут був Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Боррель. Він чесно сказав, що в ЄС є позиція щодо Навального, Криму, Донбасу, яку він не може змінити. Я сказав, що у нас теж є позиція з усіх цих питань. Якщо він зобов'язаний це висловити, то я теж буду зобов'язаний відповісти. Хоча це безглуздий обмін», ‒ зазначає Лавров.

Росія використовує бізнес, щоб довести свою точку зору до керівників Європейських країн, про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорить литовський політолог, ексголова Комітету закордонних справ парламенту Литви Альвідас Медалінскас.

‒ З політичною елітою на Заході Росії дуже важко розмовляти, усі на Заході розуміють, що анексія території іншої держави ‒ це дуже серйозне порушення. І тоді Росії залишається апелювати безпосередньо до бізнесу або використовувати колишніх приятелів, щоб вони мали вплив на керівників різних країн.

Альвідас Медалінскас
Альвідас Медалінскас
Вважала б Росія країну, яка анексувала частину Росії, своїм партнером?
Альвідас Медалінскас

Тут питання в тому, чи зможе по-іншому діяти Захід? Досить поставити два запитання: чим анексія Криму відрізняється від анексії Судет та аншлюсу Австрії з точки зору міжнародного права, і вважала б Росія країну, яка анексувала частину Росії, своїм партнером? Ці запитання могли б поставити політики, дипломати, журналісти, громадські діячі. Таким чином можна поставити в глухий кут керівництво Росії.

Зараз Росія сподівається зламати Україну й щодо газу, і щодо Донбасу, а ті країни, які розуміють, що так Україну можна зламати, намагаються протистояти цим фактам. Стійкість ЄС, НАТО і партнерів є важливим питанням безпеки.

Саміти Росія ‒ ЄС не проходять уже декілька років, а ось у Києві такий захід проходить регулярно. 12 жовтня відбувся 23-й саміт Україна ‒ ЄС. Від Євросоюзу на ньому були присутні президент Європейської Ради Шарль Мішель та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, представником України був президент Володимир Зеленський. Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель ще перед самітом оголосив, що лідери ЄС підтвердять «повну підтримку» Брюсселем територіальної цілісності та суверенітету України, а також наголосять на підтримці прогресу реформ. На саміті обговорили розвиток ситуації на Донбасі та в анексованому Криму.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що санкційний тиск Європейського союзу на Росію та застосування обмежувальних заходів проти всіх, хто брав участь в організації виборів до Державної думи в анексованому Криму, необхідно посилювати. Він зазначив, що до санкційного списку мають потрапити всі особи, причетні до російських виборів у Криму.

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський

«У санкційні списки мають потрапити всі, хто брав участь в організації та проведенні виборів до Державної Думи Російської Федерації в окупованому Криму, місті Севастополі та тимчасово окупованих територіях України на Донбасі», ‒ сказав Зеленський.

Він вказав на те, що поза увагою не повинні залишитися й «системні порушення прав людини» в Криму.

Загалом санкції Росії заважають, і про це на зустрічі з членами Асоціації європейського бізнесу в Росії говорив Сергій Лавров. Він неодноразово апелював до бізнесу, що є багато цікавих бізнес-проєктів, але санкції їх гальмують.

Санкції, дійсно, заважають Росії, говорить в ефірі Радіо Крим.Реалії директор програм безпеки ради зовнішньої політики «Українська призма» Анна Шелест.

‒ Росіяни починають відчувати, що їм не вистачає європейських контактів, європейських грошей, європейських технологій. Але, з іншого боку, росіяни не готові змінювати щось у себе, а намагаються тиснути на європейських партнерів, щоб змусити їх відчувати провину й змусити тиснути на політичне керівництво. Іноді це спрацьовує з окремими компаніями, країнами, але в загальній Європейській політиці це не мало ще результату.

Анна Шелест
Анна Шелест

Російська сторона продовжить таку політику, там вважають, що час грає на їхньому боці й про санкції забувають, не бачать результату. Тобто, в довготривалій перспективі така тактика Росії працює. Нам же потрібно показувати на міжнародному рівні, що конфлікт не заморожений, наголошувати на доказах провини Росії і показувати приклади, що санкції працюють, пропонувати альтернативи. Якщо Україна зможе запропонувати європейському бізнесу альтернативні російським проєкти, процеси можна буде переорієнтувати, запропонувати кращі умови.

Лавров же наголошує, що анексію Криму в Кремлі припиняти на збираються й загалом вважають свою позицію правильною.

«Треба бути абсолютно «порожнім» політиком, щоб такі речі навіть проголошувати: «припинити анексію Криму». Вже пояснював нашим колегам, і президент Росії говорив на цю тему багато разів. Якщо це була анексія, то навіщо ЄС покарав жителів Криму? Коли відбувається «анексія», їх ніхто не запитує. Заходять війська, беруть під контроль територію. А ЄС покарав жителів Криму: їм не дають шенгенські візи. Якщо ж ми мали рацію (а ми в цьому впевнені, це була ніяка не анексія, а вільне волевиявлення жителів Криму), то це ще гірше, тому що тоді їх карають (не даючи їм шенгенські візи) за їхні політичні переконання. Це заборонено всіма конвенціями, під якими «кров'ю» розписалися члени ЄС і багато інших країн», ‒ вважає Лавров.

Але зустрічі в Росії з європейськими підприємцями й такі висловлювання Лаврова не призведуть до зміни політичного контексту та санкційної політики, впевнений член українського Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Про це він говорив в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Олег Пендзин
Олег Пендзин
Навіть ще не почавши активно функціонувати, Північний потік-2 продемонстрував наскільки він, із політичної точки зору, є зброєю на газовому ринку
Олег Пендзин

– Ми чітко попереджали європейських партнерів про те, що серйозна присутність Росії на європейському газовому ринку зіграє злий жарт із Європою. Сьогодні ми маємо тому підтвердження: ціна на газ у Європі позамежна, європейці не виконали своїх завдань із наповнення газових сховищ, Європу чекає серйозна зима. Ми розуміємо те, що зараз відбувається на європейському ринку з газом ‒ це геополітика Росії, газове питання для Росії вже давно вийшло поза площину економічну. Тобто, європейці відчувають газовий монополізм на ринку. Навіть ще не почавши активно функціонувати, Північний потік-2 продемонстрував наскільки він, із політичної точки зору, є зброєю на газовому ринку. І ця газова модель може повторюватися на будь-якому ринку, де буде присутня Росія.

Санкції запроваджувалися з надією змінити політичну позицію Росії, але надія не виправдалася, тепер, можливо, прийшов час змінювати важелі впливу, говорить в ефірі Радіо Крим.Реалії російський політичний аналітик, головний редактор порталу «After empire» Ольга Курносова.

Ольга Курносова
Ольга Курносова

– Санкції тепер є певним фактором, який об'єднує народ навколо Кремля, політичну роль санкції не зіграли. Можливо, тепер тут допоможе політика пряника ‒ взаємодіяти з Росією доведеться. Я не здивуюся, якщо політика Європейського союзу почне пом'якшуватися, хоча б тому, що довга семирічка санкцій результату не дала. Ми знаємо президента Путіна й те, що він на жорстку політику не ведеться, може, м'якою вдасться щось змінити.

(Текст підготувала Інна Аннітова)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG