З середини січня в різних частинах Криму почалися снігопади, які супроводжувалися хуртовинами та сильними поривами вітру. Під сніговим покривом опинилися й ті райони півострова, які сьогодні відчувають гострий дефіцит прісної води. Російська влада поспішила висловити оптимізм щодо минулих опадів, оголосивши, що вони можуть допомогти стабілізувати ситуацію з водою в Криму. Чи так це, з'ясовував кореспондент Крим.Реалії.
Про рясні снігопади в Криму синоптики попереджали ще в першій половині січня, потім у деяких районах півострова було офіційно оголошене штормове попередження через наближення циклону.
Перший сніг у Кримських горах випав ще наприкінці листопада, але товщина сніжного покриву була незначною, говорили місцеві метеорологи.
Під білим покривалом зими: засніжена краса Криму (фотогалерея)
Обсяги снігу в Кримських горах почали збільшуватися лише в останні кілька днів. Так, на Ай-Петрі товщина снігового покриву зараз складає 25 сантиметрів, на Ангарському перевалі ‒ 12. Це ‒ хороші показники, сказала начальниця кримського гідрометцентру Тетяна Любецька, додавши, що «такого вже не було давно».
За останні дні на півострові випало до 80% місячної норми опадів, і це при тому, що за весь грудень обсяг опадів становив лише 27% від норми.
Перші надії
Саме малосніжна зима кінця 2019 початку 2020 року став однією з причин посухи, що спровокувала різкий дефіцит води в Криму і спричинила суттєве обміління місцевих водосховищ природного стоку.
Наприкінці грудня 2020 року, щонайменше п'ять кримських водосховищ були практично зневоднені: обсяги води в них перебували на межі «мертвої позначки».
Першими надії на те, що нинішні снігопади можуть розв'язати проблему водного балансу в Криму, висловила влада Алушти. Головним джерелом водопостачання міста є Ізобільненське водосховище. Станом на грудень 2020 року його обсяг становив близько 6,5 мільйона кубометрів води, при проєктному обсязі в 13,2 мільйона кубів, а річка Улу-Узень, яка живить водойму, повністю пересохла.
Ізобільненське водосховище. Як спадає вода (фотогалерея)
На початку 2021 року в Ізобільненському водосховищі фіксували мінімальний приплив води. У середині січня він збільшився у зв'язку з таненням снігу, що випав. Це, на думку місцевої влади, допоможе Алушті впоратися з водним дефіцитом.
Все, що зараз говоритимуть кримські та севастопольські чиновники щодо водного балансу, потрібно ретельно перевірятиВолодимир Гарначук
Опитані Крим.Реалії експерти, у свою чергу, закликають ставитися до надій влади з обережністю, оскільки з початком опадів у чиновників може з'явитися «додатковий мотив і можливість для маніпуляції».
«Все, що зараз говоритимуть кримські та севастопольські чиновники щодо водного балансу, потрібно ретельно перевіряти, ‒ говорить російський активіст, голова організації «Чистий берег. Крим» Володимир Гарначук. ‒ Тому що спокуса виставити ситуацію у вигідному для себе світлі з приходом опадів стала вищою. Втім, поки ті заяви, які були зроблені деякими чиновниками, не виглядають як відверта маніпуляція».
«100 тисяч кубів ‒ це ніщо»
Оптимістичні прогнози щодо вирішення водної проблеми півострова зробив також російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв. Він зазначив, що наприкінці осені 2019 ‒ на початку зими 2020 року припливу в Чорноріченське водосховище ‒ єдину водойму, що постачає місто, ‒ не спостерігалося зовсім. Проте 13-го січня 2021 року завдяки рясним опадам у водойму надійшло відразу 100 тисяч кубометрів води.
Засніжений Севастополь: прибирання вулиць, прогулянки по снігу і море, що парує (фотогалерея)
За словами Развожаєва, якщо така динаміка збережеться, це може позбавити Севастополь від необхідності забору води з резервних джерел, якими зараз є декілька озер в Інкермані та Балаклавському районі міста.
«[У такому випадку ми зможемо] спокійно дочекатися завершення робіт на Бельбеку для забору паводкових вод. Січень, лютий ‒ опади прогнозуються», ‒ сказав він.
Де Развожаєв бачить оптимізм у добовому надходженні 100 тисяч кубів? Цього все одно недостатньоВолодимир Гарначук
У свою чергу, Володимир Гарначук не бачить у таких темпах надходження води в водойму приводів для оптимізму. За його словами, обсяги щодобового водоспоживання в Севастополі істотно вищі.
«У нормальних умовах Севастополь споживає близько 140 тисяч кубометрів води на добу. Питання: де Развожаєв бачить оптимізм у добовому надходженні 100 тисяч кубів? Цього все одно недостатньо й сальдо, як і раніше, негативне. 100 тисяч, яким радіє губернатор ‒ це, за великим рахунком, нічого», ‒ сказав він.
Далеко навіть до стабілізації
З активістом солідарний і кліматолог Кримського федерального університету (КФУ) імені Вернадського Володимир Рябов. Він пояснює, що через посушливий осінній та зимовий період ґрунти на півострові перебувають у вкрай зневодненому стані, тому левова частка обсягу опадів залишиться саме в них.
Рябов підкреслив, що навіть нинішні снігопади в різних районах Криму є порівняно невеликими, тому розраховувати на рясні стоки в водосховища не можна.
Спочатку опадами насичується ґрунт, далі вода проникає в карстові шари, після цього наповнюються річки, які згодом дають стік у водосховищаМаргарита Литвиненко
Кліматологи підкреслюють: щоб водосховища Криму почали систематично наповнюватися, за попередніми підрахунками, місячна норма опадів має випадати щодоби упродовж семи днів.
«В екосистемі всьому свій час, ‒ говорить Крим.Реалії кримська еколог Маргарита Литвиненко. ‒ Спочатку опадами, шар за шаром, насичується ґрунт, далі вода проникає в карстові шари, які теж мають наповнитися, після цього наповнюються річки, які згодом дають стік у водосховища».
За словами еколога, півострів сьогодні лише на першому з описаних вище етапів виходу з водної кризи. Тому, каже Литвиненко, навіть рясні снігопади не допоможуть відразу вирішити проблему з посухою.
Еколог зазначає, що поки зарано говорити навіть про стабілізацію кризи. Ситуація продовжує погіршуватися, нехай і повільніше, ніж у попередні періоди, впевнена Литвиненко.
Оптимістичні заяви влади «є елементом політики», але поки що, вважає еколог, політика «занадто далека від реальності».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.