Доступність посилання

ТОП новини

«Змінити якісний підхід до війни». Нова стратегія морської безпеки України


Військовослужбовець берегової охорони України на патрульному катері під час проходу вантажного судна в Чорному морі. 7 лютого 2024 року
Військовослужбовець берегової охорони України на патрульному катері під час проходу вантажного судна в Чорному морі. 7 лютого 2024 року

«Безпечне Чорне море» – Україна ініціює створення міжнародної платформи в межах Стратегії морської безпеки. Вона була запроваджена указом президента України 17 липня. Стратегія передбачає укладання з державами Чорноморського регіону, крім Російської Федерації, угод про безпеку, нарощування можливостей ЗСУ для стримування та відсічі збройної агресії проти України з морських та річкових напрямків, забезпечення протиповітряного і протиракетного прикриття морських портів та торговельного судноплавства, оснащення сил безпеки морськими безекіпажними апаратами та створення кораблебудівних підприємств.

Як це вплине на театр воєнних дій на півдні та визволення Криму? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Андрій Гевко поговорив із військово-морським експертом інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Володимиром Заблоцьким та Андрієм Риженком, заступником начальника штабу ВМС України (2004-2020), стратегічним експертом компанії «Соната».

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, який вводить у дію рішення РНБО про нову «Стратегію морської безпеки України». За словами Зеленського війна змінила розстановку сил у всьому Чорноморському регіоні, і російський флот ніколи не домінуватиме в акваторії Чорного моря.

«Ми закріплюємо наші інтереси, враховуємо нові технологічні можливості України та нові відносини з партнерами. Україна завжди тепер буде такою державою, яка здатна захищати власні інтереси на морі, транспортні артерії та інтереси наших союзників і партнерів», – заявив Зеленський.

Олексій Неїжпапа
Олексій Неїжпапа

Пізніше з'явилася реакція командувача Військово-морських сил Збройних сил України, віце-адмірала Олексія Неїжпапи на офіційній сторінці ВМС у Facebook. За його словами, Стратегія спрямована на розвиток і підтримку морських галузей економіки держав та включає заходи щодо забезпечення морської безпеки.

«Початковий варіант Стратегії морської безпеки завадило утвердити широкомасштабне вторгнення Росії в Україну. Але досвід, набутий під час відсічі збройному вторгненню, дозволив внести до цього документа необхідні зміни, покликані забезпечити сталий розвиток України як морської держави навіть за умов війни», – написав Неїжпапа.

Документ проголошує, що відновлення контролю України над тимчасово окупованими територіями, морським узбережжям, власними морськими просторами, а також забезпечення безпеки морських шляхів є життєво важливим для існування, забезпечення військово-політичної та економічної стабільності й розвитку держави, зазначив Олексій Неїжпапа.

Володимир Заблоцький
Володимир Заблоцький

Стратегія передбачає синергію зусиль для забезпечення морської безпеки усієї державної структури, розповів військово-морський експерт інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Володимир Заблоцький.

«Стратегія змінює якісний підхід до цієї війни на етапі, коли вже йдеться про підготовку до звільнення Кримського півострова, до повного витіснення супротивника з акваторії Чорного, а згодом, я сподіваюся, і Азовського морів, що спричинить зовсім інше співвідношення сил та вимагатиме конкретних кроків щодо закріплення нової реальності і, звичайно ж, отримання Україною на тлі військових успіхів, політичних та економічних успіхів», – зазначив Заблоцький.

Нова стратегія – це планування війни на морі, пояснює експерт, для того, щоб забезпечити у тому числі й безпеку судноплавства, морських комунікацій та господарську діяльність у межах 200-мильної економічної зони.

«Йдеться про недопущення атак узбережжя своєї власної країни, забезпечення морської торгівлі та знищення флоту противника або утримання його в портах чи блокування тощо, що ми спостерігаємо зараз у Чорному морі. Першої та другої мети можна досягти шляхом успішного досягнення третьої складової, тобто знищення або паралічу ворожого флоту. Нині ми спостерігаємо саме цей момент. Тобто ворожий флот залишив Крим, бо не може там перебувати, для нього небезпечно. Він зазнав значних втрат – до 30% знищених чи пошкоджених кораблів», – розповів Заблоцький.

Атаки на російські ППО, РЛС, склади та аеродроми в анексованому Криму – все це покращує позиції у Чорному морі, вважає експерт.

«Ми також бачимо евакуацію супротивника. Він активно вивозить майно технічного управління Чорноморського флоту із Севастополя, і це почалося ще торік у жовтні й триває досі. І виводить кораблі. Бойовий склад він уже вивів, і не лише у Новоросійськ, а й у Каспійське море. Це свідчить багато про що. Як про заходи, скажімо так, забезпечення безпеки свого флоту, так і про можливий стратегічний намір виведення найбільш цінних кораблів, якнайдалі від зони небезпеки, тобто зони, де вони можуть бути уражені нашими ракетними, безпілотними засобами», – розповів Заблоцький.

Клуби диму над будівлею штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі після ракетної атаки ЗСУ. Крим, 22 вересня 2023 року
Клуби диму над будівлею штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі після ракетної атаки ЗСУ. Крим, 22 вересня 2023 року

Україна зазнала значних втрат через захоплення та блокування російською армією морських портів, зазначає експерт. Але після звільнення острова Зміїний ситуація змінилася.

Обсяги морських перевезень збільшилися, а перевезення зерна повернулося до показників, які були до повномасштабного вторгнення, заявив Заблоцький.

«Флот, що забезпечує свободу своїх комунікацій від нападу супротивника, володіє морем. Це така істина. Ми самі до неї дійшли, але це класика військово-морського жанру, з якою ми зіткнулися, на жаль, під час цієї неспровокованої російської агресії», – каже Володимир Заблоцький.

Ситуацію ускладнює позиція західних партнерів України, які проводять політику стримування, допомагаючи «аптечними дозами», вважає Заблоцький.

«У нас немає дозволу стріляти по стратегічних об'єктах на території Росії. У тому ж Новоросійську є об'єкти, якими західні компанії транспортують нафту. Це не російська нафта, це нафта, яку вони видобувають у Казахстані, але трубопровід консорціуму КТК (Каспійський трубопровідний консорціум), він виходить у бік Новоросійська, а це територія Росії. Тому удари по Новоросійську можуть завдати шкоди економічним інтересам тих самих Сполучених Штатів, Франції, Італії, інших країн, які користуються цим трубопроводом», – розповів Заблоцький.

Андрій Риженко
Андрій Риженко

На момент 24 лютого 2024 року Росія щодня мала в Чорному морі до 50 кораблів, розповідає заступник начальника штабу ВМС України у 2004-2020 рр., стратегічний експерт компанії «Соната» Андрій Риженко.

ЧФ РФ готувався до десанта на українське узбережжя, щодня обстрілював ракетами із зовнішнього рейду в Севастополі та повністю заблокував судноплавство в північно-західній частині Чорного моря, нагадав експерт. Відтоді ситуація динамічно змінюється, зазначив він. Завдяки асиметричному методу боротьби з російським флотом, поєднуючи морські дрони, БПЛА та крилаті ракети, Україна вивела з ладу третину бойового ядра російського флоту.

Кораблі ВМФ Росії під час військово-морських навчань у Чорному морі. 14 квітня 2021 року
Кораблі ВМФ Росії під час військово-морських навчань у Чорному морі. 14 квітня 2021 року

«По кораблях постачання ми не били, за винятком «Василия Беха». Він перевозив багато зброї на острів Зміїний. Саме були знищені бойові кораблі. Крім того, вони [росіяни] були змушені спочатку перевезти всі свої нові кораблі до Новоросійська, а потім уже і не зовсім нові кораблі, якраз теж туди, в Новоросійський район. Хоча останні кілька місяців уже й у Новоросійську вони цілком безпечно не почуваються. Доказом цього є те, що вони вивели частину нових кораблів ракетних, типу «Буян М», в Азовське море», – розповів Андрій Риженко.

Сама ж Морська стратегія України охоплює не лише військовий аспект, розповідає Риженко. Це комплексний документ про морську політику країни.

«Розділи, які наводяться для реалізації, є досить широкими. Там і оборонний розділ, і розділ економічний, і розділ законодавчий, і соціальний, і регіонально-дипломатичний тощо», – зазначив Андрій Риженко.

Передбачає стратегія і розвиток коаліції з іншими країнами Чорноморського басейну. Про це говорив у своєму зверненні президент України Володимир Зеленський.

«Цей документ враховує зміни та новації безпеки, які ми забезпечили, зокрема в Чорному морі, в розвитку наших сил. Це сучасна стратегія і реалізуємо її разом з нашими партнерами. Найближчим часом я маю намір обговорити з ними деталі цієї стратегії. З тими, хто, як і ми, бажає стабільної безпеки для своїх регіонів та всього світу», – заявив Володимир Зеленський.

Раніше Україна покладалася на регіональні ініціативи, як-от Чорноморська військово-морська група BLACKSEAFOR. До неї входили всі шість держав, які мають вихід до Чорного моря.

Спільні навчання Болгарії та НАТО в Чорному морі, 2014 рік
Спільні навчання Болгарії та НАТО в Чорному морі, 2014 рік

Група працювала з 2001 року, але після російсько-грузинської війни 2008 року та анексії Криму Росією у 2014 році вона нічого не змогла зробити для збереження суверенітету країн-учасниць цього об'єднання, стверджує Андрій Риженко. Ключову роль у новій коаліції, вважає експерт, може відігравати Туреччина.

«Тут можуть бути виклики… Вони [турки] хочуть контролювати вхід у Чорне море. Вони багато над цим працювали. Зараз є конвенція Монтре 36 роке, і вони її захищатимуть. Також важливою є позиція інших країн. Зараз адвокатом НАТО є Румунія, і Румунія дуже активно підтримує, ну і Болгарія. Але тут в авангарді таки йде Румунія. Щодо Грузії, Грузія також може брати участь, але ми знаємо, що вектори політичні, вони зараз швидше схиляються на бік РФ знову», – вважає Андрій Риженко.

Туреччина вже збудувала один корвет для українського флоту, другий зараз будується. Це два кораблі з назвами «Гетьман Іван Мазепа» та «Гетьман Іван Виговський».

Український корвет «Гетьман Іван Мазепа» класу Ada у день спуску його на воду. Стамбул, Туреччина, 2 жовтня 2022 року
Український корвет «Гетьман Іван Мазепа» класу Ada у день спуску його на воду. Стамбул, Туреччина, 2 жовтня 2022 року

Вони, як зазначається, малопомітні. Їх важко виявити, оскільки зроблені вони за стелс-технологією. Але розраховувати на ці корвети Україні під час повномасштабної війни не варто, вважає Риженко. По-перше, на його думку, Туреччина їх не передасть, поки йде конфлікт. По-друге, незважаючи на заяви про їхню малу помітність, вони вразливі.

«Їх можна виявити дуже легко. Завдяки тій же супутниковій розвідці, і в Росії дуже багато засобів повітряного нападу, ракет на Кримському півострові для того, щоб уразити цей корабель. Для такого корабля потрібна окрема нова база. Ті бази, які зараз є, вони не підходять», – упевнений Риженко.

У пріоритеті мають бути катери, у тому числі й ракетні, впевнений військовий експерт.

«І це проєкт Mark VI – амфібійні багатоцільові катери США. І ракетний катер P50U, який будує нам Британія», – пояснив Риженко.

Патрульний катер Mark VI. Ілюстративне фото
Патрульний катер Mark VI. Ілюстративне фото

Дуже важливо, зазначає Андрій Риженко, поновити суднобудування в Україні. Він вважає, що не потрібно будувати великі кораблі – крейсери та авіаносці. Вони не потрібні для виконання поточних завдань.

Риженко зазначає, що Україна має давні суднобудівні традиції, і їх необхідно відродити в тому ж Миколаєві. Створення Національного флоту, впевнений він, дозволить Україні відродити корабельно-будівельну галузь.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .

  • 16x9 Image

    Андрій Гевко

    Випусковий редактор та ведучий етерів Радіо Крим.Реалії. Закінчив Київський університет ім. Бориса Грінченка за спеціальністю «Журналістика». Почав кар'єру у виданні «Україна молода», згодом працював на телеканалі ICTV. На Радіо Свобода прийшов у 2017 році.  Починав журналістом і диктором новин. Захоплюється кінорежисурою та гітарою.

  • 16x9 Image

    Роман Спірідонов

    Кримський журналіст

XS
SM
MD
LG