Продовження інтерв'ю з представником президента України у Криму Тамілою Ташевою (першу частину читайте тут). Крим.Реалії говорили з Ташевою про те, які настрої фіксуються в Криму після повномасштабного вторгнення Росії в Україну (Москва війну проти України називає «спеціальною військовою операцією» – ред.), чого чекати від нового саміту «Кримської платформи» та яким шляхом Україна звільнятиме Крим.
«Протестні настрої зростають»
– Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми спостерігали десятки випадків, коли люди у Криму виходили на антивоєнні пікети. Реакція російської поліції також була швидкою. Які настрої фіксуєте у Криму зараз?
– Ми бачимо, що протестні настрої зростають. Ми намагаємося спілкуватися з кримськими активістами. На превеликий жаль, часто багато хто з них виїжджає після початку їх переслідування. Після звірств на Київщині, після Маріуполя люди перестали мовчати й у певних формах чинять спротив. Але не слід від людей чекати на той спротив, який ми бачили на початку повномасштабного вторгнення в Херсоні. Це дві абсолютно різні ситуації: Крим зразка 2014 року – відсутність влади як такої, відсутність армії, і 2022 рік – сильна армія, сильна влада, громадянське суспільство тощо.
Якби люди на той момент знали, що за ними стоїть армія та влада, ми побачили б тривалий спротив
У мене часто запитують, чому в 2014 році в Криму не чинили спротив? По-перше, чинили спротив. Були й численні акції протесту. Але якби люди на той момент знали, що за ними стоїть армія та влада, ми побачили б тривалий спротив, який спостерігали в Херсонській області.
Тому те, що ми бачимо зараз – розписані лавки у Севастополі з назвами міст Буча, Ірпінь, Маріуполь, облиту жовтою та блакитною фарбою будівлю євпаторійської міськадміністрації – на мою думку, це зародження певного спротиву. Люди чекають і спостерігають, як триватиме контрнаступ (української арміі – КР) у Херсонській області.
Хтось дуже боїться. Насамперед, це росіяни, які розуміють, що їм необхідно буде їхати з Криму.
– Тобто розмови про те, що в Криму може існувати партизанський рух, небезпідставні?
– Звісно. Ми бачимо більше сотні справ, переважно адміністративних, проти українських громадян, які ведуть активістську діяльність на півострові. І це лише те, що ми бачимо.
– Наскільки часто трапляється неприйняття кримчанами Z-символіки?
– Я не бачу, що підтримка так званої спеціальної операції у Криму – тотальна. А навпаки, ми бачимо масу випадків, коли б'ють шибки або проколюють шини в машинах із Z-символікою. Просто це нав'язана згори історія, яка тиражується в садках, навчальних закладах, але я не бачу великого відгуку людей на це.
Полювання на адвокатів
– Поговоримо про політично мотивовані процеси у Криму. На яких справах сьогодні сфокусовано увагу представництва президента?
Фактично це помста Наріману за всю його діяльність упродовж семи з половиною років, і, зокрема, за «Кримську платформу»
– Ми намагаємося відстежувати всі процеси. Звичайно ж, нам важливий кожен із політв'язнів. Коли ми говоримо про справу Нарімана Джелялова та братів Асана й Азіза Ахтемових, то ми розуміємо, що їх затримали одразу після саміту «Кримської платформи». Фактично це помста Наріману за всю його діяльність упродовж семи з половиною років, і, зокрема, за «Кримську платформу». Вона ж згадується у матеріалах справи. Ми як представництво президента, що ініціювало «Кримську платформу», не можемо про цю справу не говорити та не приділяти їй уваги.
Звичайно, ми стежимо за справами кримських громадянських журналістів. Коли затримують адвокатів, позбавляють їх ліцензії, ми робимо заяви…
– Я про це скажу. Адвокатська палата російської Чечні позбавила адвокатів Лілю Гемеджі, Рустема Камілєва та Назіма Шейхмамбетова професійного статусу. Це кримські адвокати, які зараз працюють у «справах Хізб ут-Тахрір». Наскільки серйозною проблемою є переслідування адвокатів.
– Найсерйозніша проблема. Кримських адвокатів переслідують тривалий час – упродовж кількох років. Почалося це з переслідування адвоката Еміля Курбедінова, коли його затримали на десять діб адмінарешту за надуманим звинуваченням. Це не нова історія. Були й проникнення до офісів адвокатів, спроби якимось чином обмежити їхню діяльність тощо.
Російські силовики закручуватимуть гайки ще більше щодо кримських татар, українців
Після повномасштабного вторгнення вже бачимо, наприклад, історії, коли одного дня затримують трьох адвокатів, які захищають іншого адвоката. Ми бачимо посилення цієї тенденції. Вони (російські силовики – КР) не хочуть, щоб у Криму були люди, які захищатимуть не лише групу, яку переслідують протягом восьми років (у «справах Хізб ут-Тахрір» – КР), а в тому числі й антивоєнних активістів.
Я припускаю, що силовики закручуватимуть гайки зараз ще більше щодо кримських татар, українців – усіх людей, які ведуть антивоєнну риторику. Відповідно, потрібні будуть адвокати для захисту цих людей. І коли адвокати не мають такої можливості, ми опинимося в дуже поганій ситуації.
– Позбавленими свободи на анексованій території опиняється дедалі більша кількість людей. Крим.Реалії розповідають про них. Напередодні повномасштабного вторгнення отримав термін наш колега Владислав Єсипенко, вже під час повномасштабної війни було викрадено співробітниками ФСБ громадянську журналістку Ірину Данілович... Чи працюють ті небагато механізмів, що дозволяли звільняти людей?
– На жаль, ні – жодні механізми зараз не працюють. Ключова проблема полягає в тому, що Російська Федерація не хоче їх звільняти. Багатьох із них вона називає своїми російськими громадянами. Звичайно, цей напрямок роботи є постійно. На всіх міжнародних майданчиках ми продовжуємо говорити про політв'язнів.
«Під час контрнаступу буде багато жертв»
– Який шлях деокупації Криму, на вашу думку, найімовірніший: військовий чи дипломатичний?
– Думаю, буде комплекс заходів, і військовий, і політичний, і гуманітарний складник там буде. 2021 року ми ухвалили «Стратегію реінтеграції та деокупації Криму», де ключовим інструментом для реінтеграції Кримського півострова було визнано політико-дипломатичний шлях. Але в преамбулі цієї стратегії було сказано, що Україна використовуватиме комплекс заходів для деокупації. Звісно ж, після 24 лютого ситуація багато в чому змінилася. І ми розуміємо, що нам треба дивитися на театр бойових дій.
Ми розуміємо, що під час контрнаступу буде досить велика кількість жертв
Усі ми розуміємо, що перемогою для України буде повернення всіх територій. І зараз ми боремося за всю територію. Чи маємо ми право на військовий шлях? Звісно, маємо. Чи ми зараз його використовуватимемо? Зовсім не факт. Тому що ми розуміємо, що територія, на якій вестимуться бойові дії, сильно розшириться. Ми розуміємо, що під час контрнаступу буде досить велика кількість жертв – ми ж не можемо з території, яку не контролюємо, якось евакуювати громадян. Відповідно, будуть жертви серед цивільного населення. Президент України неодноразово заявляв, що пріоритетним шляхом, звичайно ж, буде політико-дипломатичний, але певні військові елементи, звичайно ж, не виключаються.
– Концепція «Кримської платформи» є такою, що це інструмент дипломатичного повернення Криму. 2022 року вона відбудеться онлайн. Чи змінюється її концепція та роль у процесі повернення Криму?
Онлайн-саміт відбудеться 23 серпня, а наприкінці жовтня плануємо провести парламентський саміт «Кримської платформи»
– «Кримська платформа» – це платформа для комунікації, поєднання зусиль міжнародних партнерів для того, щоб повернути територію Криму під контроль української держави.
Варто сказати, що кілька самітів відбуватимуться цього року. Онлайн-саміт відбудеться 23 серпня, а наприкінці жовтня плануємо провести парламентський саміт «Кримської платформи». Ми продовжуємо системно щодо неї працювати.
Ми сподіваємося, що більша (ніж на саміті 2021 року – КР) кількість країн приєднається до серпневого саміту.
– Тобто їх не злякає російська агресія?
– Ні, ми впевнені, що учасників буде більше, ніж торік. І рівень представників буде вищим. Можливо, розшириться її географія. Нам під час війни необхідно максимально говорити про тему Криму, повернення території, про те, що безпеку всього регіону ми зможемо забезпечити лише після того, як Україна поверне собі контроль над територією, коли в кримських портах не буде російського флоту. І всі партнери це добре розуміють.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
