«Зручно бути росіянином»: якої допомоги потребують українці в Криму

«Українство живе і нікуди не дінеться з Криму», – упевнений колишній політичний в'язень, кримчанин Володимир Балух. Водночас українці в Криму потребують підтримки, кажуть як громадські діячі, так і чиновники України. У вересні 2020 року в Києві було відновлено діяльність Крайової ради українців Криму (КРУК). В основі своєї роботи організація декларує захист прав, свобод та інтересів українців Криму, зміцнення їх національної ідентичності, сприяння відновленню територіальної цілісності України і багато іншого.

Кого об'єднує і чим займається Крайова рада українців Криму? Як вона може допомогти зберегти зв'язок українців півострова з материковою Україною? Як державі підтримати українців на тимчасово окупованих територіях?

У студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» на запитання ведучого Олександра Янковського відповідали: представник Крайової ради українців Криму Сергій Мокренюк; представник Крайової ради українців Криму Андрій Щекун; колишній політичний в'язень, кримчанин Володимир Балух.

– Що таке Крайова рада українців Криму, Сергію?

Мокренюк: Ми – інститут самоорганізації українців Криму. Ми об'єдналися для захисту прав та інтересів, насамперед, тих українців, які залишилися в Криму. Ми маємо можливість на материковій Україні говорити те, що вважаємо за потрібне, в Криму українці такої можливості не мають.

– Хто такі кримські українці, Андрію?

Щекун: Це ті люди, які ідентифікують себе з Україною, це ті українці, які захотіли приєднатися до КРУК. Якщо до нас прийде росіянин чи кримський татарин і захоче бути частиною організації, виконувати нашу програму, то чом би й ні.

– А якою є програма дій КРУК?

Щекун: Ми чекаємо на перший з'їзду КРУК (через карантинні обмеження його доводиться переносити), щоб закріпити наші повноваження і пропрацювати програму дій в юридичному аспекті.

Крайова рада українців Криму була створена в 1918 році при УНР. У 1990-х роках була боротьба проти «мєшковщини» (хвиля проросійських настроїв у Криму під егідою першого президента Криму Юрія Мєшкова – КР), тоді українці організовувалися і створили комітет «Крим за Україну». Організація провела два конгреси, де учасники протистояли спробам окупації Криму Росією вже в той період. Ми говоримо, що сьогоднішня КРУК приймає спадщину тієї боротьби українців за український Крим і продовжує цю місію.

– Якщо поглянути на статистику, видно, що до 2014 року українців у Криму стало менше, згідно з уже російськими даними. Чому так виходить? Люди їдуть чи інакше стали себе ідентифікувати?

– Мокренюк: Для цього є кілька причин. У Криму знищено українську освіту: було 12 тисяч дітей, які навчалися українською мовою, тепер такої можливості немає. Переслідування церкви: Українська Православна Церква в Криму знищується системно. Знищення історії: політика Росії спрямована на те, щоб витіснити всі спогади про Україну. Наприклад, Росія сьогодні стверджує, що стародавня церква Іоанна Предтечі в Керчі (один з найдавніших християнських храмів України і всієї Східної Європи, вважається пам'ятником візантійського зодчества VI століття – КР) – це споконвічно російська храм.

У таких умовах, без можливості освіти, без своєї церкви і зі знищенням історії дуже складно жити. Люди ухвалюють рішення переїжджати, в тому числі через загрозу життю. Хтось вирішує «записатися в росіяни», оскільки так легше досягати вершин у кар'єрі. На прикладі моєї родини: був такий наратив, що ми – росіяни. Я досліджував історію роду і з'ясував, що мої діди й бабусі – українці, один дід – поляк. Але батьки працювали в державних органах за Радянського Союзу, їм просто було зручно бути росіянами.

– Наскільки церква є елементом самоідентифікації кримських українців у Криму?

Щекун: Українська православна церква – єдина структура в Криму, що ідентифікує себе як українська. Богослужіння тут відбуваються українською мовою, молитви проходять за Україну, за український народ, позиція церкви – неприйняття окупації, вона не зареєструвала свою діяльність за російським законодавством. Парафіяни церкви – в основному українці, які шукають спілкування і підтримки. Фактично митрополит Кримської єпархії Православної церкви України Климент – не тільки релігійний пастир, а й лідер українців Криму.

Зараз не вистачає комунікації між українською владою з материка та організаціями українців у Криму щодо захисту церкви, відновлення освіти, підтримки Українського культурного центру. Ми зробили моніторинг переслідування української церкви в Криму, виявили прокурорів, виконавців, суддів, усіх, хто займався знищенням українських храмів. Ми це зробили за державні органи України і передали пакет документів до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Ми очікуємо, що це буде розглянуто на РНБО, буде указ президента і будуть запроваджені санкції проти конкретних осіб.

Державна політика повинна бути більш агресивною. Чиновники мають можливість залучати до роботи українців, які в екзилі, і возити на ОБСЄ, в ООН, де є росіяни, і ми повинні говорити і показувати, що відбувається. Адже Росія після 2017 року дуже активізувалася: створила російську організацію «Українська громада Криму», возить цих людей і показує, що з українцями в Криму все добре. Є і сайт цієї організації, і журнал видають. Це все – дезінформація, але Росія це робить, а Україна не протидіє і не показує, що це брехня.

– Крим.Реалії неодноразово намагалися отримати коментар від керівника «Української громади Криму» Анастасії Гридчиної, але безуспішно. Проте, що потрібно робити, щоб українці в Криму залишалися українцями?

Балух: Було б добре отримати відповідь на це питання від української влади. Я знаю людей, які створили КРУК. Такі ініціативи, коли громадські активісти не тільки намагаються зберегти пам'ять про українську ідентичність, а й розвивають це розуміння – це постійний процес, що вимагає уваги і потрібно цим жити. Добре, що є люди, які готові нести цю місію. Підтримувати цей процес має держава, потрібно демонструвати знання власної історії, стабільність власного світогляду і транслювати це на весь світ. Підтримувати українців у Криму.

– Чи можливо зберегти українську ідентичність, особливо тим, хто дорослішає в умовах, коли немає ні мови, ні прапора, ні історії?

Балух: Я пам'ятаю дітей у Криму, які бачили український прапор на моєму будинку і підходили до мене з подякою. Є і зараз такі діти в окупації, які не можуть отримати український паспорт через бюрократичні перепони. Є ті, хто живе з батьками, у яких «Путін на всю голову», а держава Україна вимагає, щоб приїхали батьки (на материкову частину України – КР) для оформлення українських паспортів дітям. Відповідно, для дітей з таких сімей отримання українського паспорта стає неможливим. І таких прикладів десятки. Але українство живе і нікуди не дінеться з Криму.

– Представники КРУК часто зустрічаються з українськими чиновниками. Їхньої роботи зараз достотньо?

Мокренюк: Український порядок денний з'явиться тоді, коли міністерства виконуватимуть свою роботу. Є дослідження Інституту масової інформації, де йдеться про те, що серед джерел інформації про Крим органи державної влади представлені лише в дев'яти відсотках випадків. Тобто ми з вами читаємо Facebook, слухаємо експертів, громадських діячів. Це, звичайно, добре, але повинна бути озвучена позиція держави, що держава думає з цього приводу. Ось сидить ваш слухач під окупаційною владою, йому не потрібно думку Щекуна і Мокренюка, вони хотіли б чути позицію міністерств – і не один раз на рік, а щодня – і розуміти, що про них говорять. Це і є підтримка.

Крим.Реалії готові надати слово представникам органів влади України, якщо вони захочуть озвучити своє бачення ситуації

(Текст підготувала Інна Аннітова)