Доступність посилання

ТОП новини

«Ключова порада – підготуватися до від'їзду». Як діяти під час деокупації Кримського півострова – рекомендації для кримчан


Крим і війна. Колаж

Постійне представництво президента України в Криму опублікувало рекомендації для цивільного населення щодо того, як діяти під час деокупації Кримського півострова. Раніше голова правління компанії «Укрзалізниця» Олександр Камишин розмістив у своєму телеграм-каналі умовні карти евакуаційних маршрутів для кримчан. Ці рекомендації з'являються на тлі контрнаступу Збройних сил України на різних ділянках фронту, в тому числі у Херсонській та Запорізькій областях.

Ключова порада – бути готовим до виїзду

Серед рекомендацій представництва: порада виїхати подалі від російських військових об'єктів у Криму, не користуватися «евакуаційними маршрутами», які може запропонувати російська влада, підготувати «тривожну валізку», в разі ведення бойових дій у місті – залишатися в укритті. Є порада і для росіян, які незаконно в'їхали до Криму – вже зараз залишити острів.

– Як неодноразово заявляв президент України Володимир Зеленський, ми повертатимемо територію Криму під свій контроль будь-якими доступними для нас способами, і жодний із цих способів не заборонено згідно з міжнародним правом, тому що це суверенна українська територія, – наголосила в ефірі Крим.Реалії постійний представник президента України в АРК Таміла Ташева.

Таміла Ташева, постійний представник президента України в АРК
Таміла Ташева, постійний представник президента України в АРК

За її словами, для кримчан важливо переміститися подалі від місць розташування військових об'єктів, оскільки ці об'єкти можуть атакувати українські війська. Ташева звертає увагу, що українським збройним силам дуже важливо, щоб цивільне населення при цьому не постраждало. У свою чергу, російські війська, на її думку, можуть використовувати кримчан як живий щит при відході з території півострова.

Ключова порада – це насамперед підготувати себе психологічно та морально
Таміла Ташева

– Ці рекомендації ми даємо про всяк випадок. На момент деокупації, на момент будь-яких бойових дій, що відбуватимуться. Ключова порада – це насамперед підготувати себе психологічно та морально, що вам потрібно буде виїхати з території півострова на якийсь час, – зазначає Ташева.

Вона звертає увагу, що рекомендації Представництва мають запобіжний характер. Той факт, що Крим був для Росії тиловою територією, не означає, що бойові дії не перемістяться на територію Криму, наголошує Ташева.

– У Криму люди досить безтурботні, бо окупаційна влада тривалий час запевняла їх, що жодної війни на території Криму немає і не буде. Ключовий наратив, який вони просували: «зате немає війни». Мовляв, Росія нас убереже, ППО працює, Керченський міст захищений тощо. Весь серпень ми бачили, що відбувалися певні дії на території Криму, і ці дії російська окупаційна влада попередити не змогла. Тому потрібно давати максимальну кількість рекомендацій нашим громадянам, щоб допомогти їм підготуватися фізично та психологічно до ситуації, яка може розвернутися через якийсь час», – каже Ташева.

Для тих, хто евакуюється, найголовніше – виїжджати до початку бойових дій
Леране Хайбуллаєва

Після початку анексії Криму Росією кримчанка Леране Хайбуллаєва переїхала на материкову частину України в Ірпінь. 6 березня вона втекла з Ірпеня.

– Пам'ятку (Представництва президента, – КР) я прочитала. Вичерпна, насправді. Якби мені ця пам'ятка потрапила до 6 березня, до війни, я б нею скористалася, – запевняє Хайбуллаєва Крим.Реалії. – Для тих, хто евакуюється, найголовніше – виїжджати до початку бойових дій. Я вже виїжджала б на місці кримчан, тим більше, якщо це стосується жінок і дітей.

Леране Хайбуллаєва, кримчанка, мешканка міста Ірпінь
Леране Хайбуллаєва, кримчанка, мешканка міста Ірпінь

Водночас, вона визнає, що можливість виїхати є далеко не у всіх охочих, і сам від'їзд фінансово витратний. Хайбуллаєва розповідає: її родичі в Криму з метою безпеки обрали для проживання село, що неподалік від головних кримських доріг.

Вибрати місце у селі в глухомані – теж варіант, але не знаєш, як розгорнуться події. Пам'ятаю, вже у січні в ірпінських групах мусувалися розмови, наскільки можуть бути цікаві Ірпінь, Гостомель чи Буча як ті міста, через які будуть рашистські (російські – КР) війська (проходити – КР). І був настрій: ми ж передмістя, навіщо ми їм? А потім з'ясувалося, що головний об'єкт, цікавий для російських військ, – це аеродром Гостомель, – згадує Хайбуллаєва.

Виїжджав із передмістя Києва у той час, коли його займали російські війська, і кримчанин Роман Власенко.

Люди, які поїхали в перші години – вони доїхали, вони врятувалися
Роман Власенко

Крим.Реалії розповідали його історію: під час евакуації з Ворзеля російські військові зрешетили кулями машину Власенка, в якій, крім нього, перебували його дружина, син і донька.

Тепер, озираючись назад, Власенко каже, що необхідно було позначити білим кольором свій автомобіль, проте одразу згадує, що в Ірпені бачив багато машин із вивішеними білими прапорами та написами «Діти» – це не вберегло їх від куль російських солдатів.

Роман і Тетяна Власенки, фото з особистого архіву
Роман і Тетяна Власенки, фото з особистого архіву

– Момент, коли треба їхати – ніколи не зрозумілий. Виїжджати потрібно якнайшвидше. Не тоді, коли летять міни та «гради» – це вже пізно. На мій досвід, люди, які поїхали в перші години – вони доїхали, вони врятувалися, – каже Власенко.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Рустем Халілов

    Співпрацюю з Крим.Реалії з 2016 року. У журналістиці – з 2002 року. Починав у кримських виданнях, 2010 року переїхав до Києва для роботи в тижневику «Коментарі».

    До появи в команді Крим.Реалії працював у газетах, інформагентствах та на телебаченні. Писав новини та лонгріди, готував телесюжети. Їздив країною у пошуках хороших репортажів, займався журналістськими розслідуваннями, був парламентським кореспондентом, робив авторську програму, записував підкасти та керував роботою редакції.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG