Патчі – нашивки із зображеннями та написами, пов'язаними з військовою тематикою, популярні у Криму. Їх носять та постять у соцмережах військовослужбовці армії РФ, волонтери, співробітники силових структур Росії, блогери. Які ж військові патчі та шеврони популярні серед них? Крим.Реалії зібрали колекцію таких патчів.
56-й десантно-штурмовий полк 7 десантно-штурмової дивізії армії РФ у Криму базується нещодавно. Раніше він був бригадою та базувався у російському місті Камишині. Але 2021 року його зменшили до полку і перевели у Феодосію. У Криму полк продовжує вести свою сторінку «ВКонтакте», де між привітаннями й некрологами робить перепости вподобаних патчів. Ось модератор перепостив патч із неофіційної сторінки УФСБ.
Кримчанка Валерія Петрусевич – колишня журналістка держтелерадіокомпанії «Крым», до жовтня 2022 року позиціонувала себе як благодійницю, голову фонду «Добро миру – волонтери Криму». А потім зізналася, що возить допомогу російським військовим на позиції на окупованому півдні України. Саме після цього з'явилося фото з патчем «Нам нужен мир – желательно, весь!» («Нам потрібен світ – бажано, весь!»).
Патч із написом «Отбери у жизни все» («Забери у життя все») носить підопічний Петрусевич, російський військовий із позивним «Гума». Каже, що родом із Краснодарського краю, командир розвідгрупи, ймовірно, 810-ї окремої бригади морської піхоти ЧФ РФ. «Гума» закликає своїх земляків: «Не бійтеся, їдьте захищати інтереси своєї батьківщини і, насамперед, свої інтереси». А тут «Гума» вже розповідає про дефіцит електроенергії в Запоріжжі.
А цей патч «старший» за інших. Слоган «Нет ума – штурмуй дома» («Немає розуму – штурмуй будинки») на одязі кримського співробітника ФСБ ми зафіксували ще 2017 року. Це стоп-кадр із відео масового затримання кримських татар у Бахчисараї 11 жовтня 2017 року. Того дня співробітники ФСБ прийшли з обшуками в будинки шістьох кримськотатарських сімей.
Снайперу мотострілецького відділення 126-ї окремої бригади берегової оборони ЧФ РФ Кирилу Витоптову принесли його улюблений патч на могилу. Витоптов «працював віддалено» на Херсонщині, де й загинув. Поховали його 12 вересня 2022 року на цвинтарі «Кальфа» у Севастополі.
Бійцю з 810-ї окремої бригади морської піхоти Микиті Дегтярьову теж подобаються патчі. Російський морпіх родом із Новошахтинська їздить окупованим півднем України в машині з такими написами. Нецензурний напис наведений не повністю.
А замкомандира десантно-штурмової роти з військово-політичної роботи 810-й обрмп Дмитро Клепов із позивним «Демон» за життя оцінив такий патч. Дмитра Клепова було вбито 19 грудня 2022 року на острові Білорудий біля Херсона, поховано в Севастополі. Тут також із міркувань цензури не наведено весь напис.
Проросійський активіст із Феодосії, організатор руху «Кримський СМЕРШ» та автор однойменного телеграм-каналу Олександр Таліпов відомий тим, що організовує переслідування російськими силовиками проукраїнських кримчан. Просив допомогти розробити шеврон для «Кримського СМЕРШу».
Собі Таліпов замовив ще й такі.
А розробляв та вишивав шеврони Таліпову російський блогер Олександр Горний, який переїхав до Криму після початку окупації. Горний підтримує Таліпова і вважає, що «кожен житель Криму має бути очима та вухами спецслужб». Розробляє та вишиває й інші шеврони та нашивки.
Російський блогер Олексій Живов, який позиціонує себе як політолог, розробив свої патчі. Він любить шеврони на християнську тематику. Живов переїхав із Москви до Криму та часто їздить на позиції до російських військових як волонтер. Дарує їм шеврони для прискореної християнізації російської армії. Разом з автором телеграм-каналу «Заставный» розробив ось такий шеврон із трьома черепами.
З'явився у Криму і ще один патч, пов'язаний з єнотом із Херсона. Викрадення єнота російськими військовими стало темою для безлічі публікацій у медіа та соцмережах. Пізніше в мережі Telegram з'явився канал під назвою «Енот из Херсона». З його допомогою російським військовим збирають волонтерську допомогу на карту якоїсь Анастасії Анатоліївни. Для каналу розроблено патч з єнотом у формі російського десантника.
СПРАВКА: Российское полномасштабное военное вторжение в Украину продолжается с утра 24 февраля 2022 года. Российские войска наносят авиаудары по ключевым объектам военной и гражданской инфраструктуры, разрушая аэродромы, воинские части, нефтебазы, заправки, церкви, школы и больницы. Обстрелы жилых районов ведутся с использованием артиллерии, реактивных систем залпового огня и баллистических ракет.
Ряд западных стран, включая США и страны ЕС, ужесточил санкции в отношении России и осудили российские военные действия в Украине.
Россия отрицает, что ведет против Украины захватническую войну на ее территории и называет это «специальной операцией», которая имеет целью «демилитаризацию и денацификацию».
Роскомнадзор пытается заблокировать доступ к сайту Крым.Реалии. Беспрепятственно читать Крым.Реалии можно с помощью зеркального сайта: https://d3lp0jctwagyvb.cloudfront.net/ следите за основными новостями в Telegram, Instagram и Viber Крым.Реалии. Рекомендуем вам установить VPN.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
