В анексованому Криму фіксують масові протести проти повномасштабної війни Росії з Україною. Крим.Реалії з'ясували, що з березня до травня підконтрольні Росії кримські суди винесли десятки рішень щодо місцевих жителів за статтею 20.3.3 КоАП Росії про «дискредитацію Збройних сил Росії». Нею визнаються фотографії у соцмережах, плакати із закликами до миру та розмови на ринку.
Крим.Реалії вивчили матеріали підконтрольних Росії кримських судів, які масово переслідують місцевих жителів за антивоєнні настрої за статтею 20.3.3 КоАП Росії. Вона з'явилася у російському законодавстві після того, як Росія здійснила повномасштабне воєнне вторгнення в Україну. Нею переслідують багатьох кримчан, які не згодні з цією війною.
Як показує судова практика в Криму, діями, що «дискредитують» армію Росії, може бути визнано все, що завгодно: від розмов на ринку до будь-якої візуальної демонстрації слів «Я – за мир» або «Ні війні».
Штрафи за «Ні війні»
Одне з перших судових рішень у Криму про «дискредитацію» російської армії було винесено за гасло «Ні війні» 9 березня. Адмінпротокол щодо кримчанки розглядав суддя Центрального районного суду Сімферополя Віктор Можелянський.
Згідно з матеріалами справи, кримчанка, перебуваючи біля пам'ятника Шевченку, «публічно продемонструвала власноруч виготовлений картонний плакат розміром 30х20 сантиметрів із кольорами прапора України з тематичним написом «Ні війні».
Суддя розцінив це як адмінправопорушення, передбачене частиною 1 статті 20.3.3 КоАП України.
Сама фігурантка справи у судовому засіданні провину не визнала, пояснивши, що не вважає свою поведінку протиправною, йдеться у рішенні суду. У результаті суд призначив їй покарання у вигляді штрафу 35 тисяч рублів. За пост у соцмережах з аналогічним написом «Ні війні» у квітні був оштрафований сімферопольець Олексій Єфремов.
Перед тим, як опинитися в суді, його затримали та били співробітники ФСБ, розповів він Крим.Реалії.
Ще одну схожу справу розглядала 15 березня суддя Київського районного суду Сімферополя Галина Хулапова. Вона встановила, що житель півострова розмістив у соцмережах «фотоматеріал, на якому на чорному тлі міститься напис «Ні війні з Україною». Цим, вважає суд, кримчанин «висловлював свою незгоду з діями Збройних сил Росії щодо проведення військової операції на території України та вважає ці дії рівносильними війні» і, на думку суду, «дискредитував» армію Росії.
Фігурант справи в судовому засіданні провину визнав і пояснив, що «попри наявність паспорта та громадянства Росії вважає себе громадянином України, переживає про те, що відбувається на території своєї держави – України, тому у скоєному не кається», йдеться у рішенні суду.
Кримчанину було призначено штраф у 50 тисяч рублів.
Хто зі мною на Київську Русь?
Протести проти російської війни не обмежуються у Криму постами у соцмережах, але й стають вуличними акціями. 13 березня суддя Центрального райсуду Сімферополя Сергій Деменок оштрафував кримчанина за антивоєнну акцію.
Суддя встановив, що фігурант справи, перебуваючи на проїжджій частині автодороги, тримаючи в руках «предмет, схожий на сільськогосподарський інструмент – косу, із закріпленим на ній плакатом із написом «Хто зі мною на Київську Русь?», брав участь в одиночному пікеті».
Суд дійшов висновку, що метою цього пікету була «дискредитація використання Збройних сил Росії для захисту інтересів Росії та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки в рамках проведення спеціальної військової операції з демілітаризації та денацифікації України».
Фігурант справи у судовому засіданні «фактично не заперечував» свою провину, йдеться у рішенні суду. Йому було призначено покарання у вигляді штрафу в 35 тисяч рублів.
Штраф – за мир
Штраф у розмірі 30 тисяч рублів був призначений кримчанці за «дискредитацію» Збройних сил Росії після того, як вона публічно продемонструвала плакат із тематичним написом «Я за мир». Справу про цю антивоєнну акцію розглядав 24 березня суддя Центрального райсуду Сімферополя Віктор Можелянський.
У судовому засіданні кримчанка провину не визнала, пояснивши, що не вважає свою поведінку протиправною, йдеться у рішенні суду. Вона подала апеляційну скаргу на це рішення, яка була розглянута у квітні, але залишена без змін.
«Дискредитацією» Збройних сил Росії підконтрольний Росії Євпаторійський міський суд у травні визнав акцію, в рамках якої двері російської адміністрації цього міста були облиті синьою та жовтою фарбами.
Російська влада Євпаторії також заявляє про кинуту у вікно приміщення пляшку із запалювальною сумішшю, що не спалахнула. У цій акції звинуватили місцевого жителя Богдана Зізу, який наступного дня в ефірі кримського телебачення зізнався та покаявся у цьому.
Рідні Богдана Зізи побоюються, що його могли катувати у ФСБ і згодом він може зникнути. 18 травня євпаторійця оштрафували за статтею 20.3.3 КоАП України. Наразі Богдана Зізу тримають у СІЗО та намагаються кваліфікувати акцію з фарбами у «замах на теракт».
Пенсіонерка «звинувачує президента Росії у фашизмі»
Розмови на ринку про російську війну проти України обернулися судом для пенсіонерки у Красногвардійському районі. Справу розглядав 1 квітня суддя районного суду Сергій Проскурня.
Як випливає з матеріалів справи, пенсіонерка, перебуваючи на аграрному ринку, у присутності інших людей «допустила публічні висловлювання проти спеціальної військової операції, що проводиться на території України (так у Росії називають війну проти України – КР) Збройними силами Росії».
Це підтвердили свідки у справі – працівники ринку та учасник «народного ополчення», які заявили, що фігурантка справи «протягом кількох місяців прославляє Україну, а також її керівників, військовослужбовців ЗСУ, при цьому звинувачує керівництво Росії та її президента у фашизмі».
Сама пенсіонерка в суді провину не визнала. Вона пояснила, що заяви щодо неї стосовно дискредитації Збройних сил Росії є «брехнею та помстою» з боку людей, з якими вона має конфлікт. Жодних висловлювань на ринку, які дискредитували б російську армію, з її боку не було, але припустила, що «могла у приватній розмові відповісти, що вона проти війни». Жінка заявила, що на аграрному ринку буває часто, але не пам'ятає, щоб вона з кимось спілкувалася з приводу війни.
У результаті суд призначив пенсіонерці покарання у вигляді штрафу в 30 тисяч рублів.
У Криму фіксують численні акції проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вони виявляються у вигляді «образливих написів, що стосуються проведення «спецоперації» (так російська влада називає війну проти України – КР), демонстрації плакатів і постів у соцмережах, зміст яких «дискредитував використання Збройних сил Росії (у війні проти України – КР)», «оскверненні могили російського солдата», який нещодавно загинув на материковій частині України, а також масового псування автомобілів зі знаками Z та V – символами війни Росії проти України.
За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, кримськими силовиками відкрито не менше 148 справ про факти пошкоджень автомобілів із символами російської війни проти України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
