Це історія кримчанки, яку повномасштабна війна Росії та України застала на Кримському півострові. Щоб виїхати звідти на український материк, їй довелося подолати тисячі кілометрів та безліч випробувань. З метою безпеки ми не показуємо обличчя нашої співрозмовниці та не називаємо її ім'я. Вона розповіла Крим.Реалії, як бачать цю війну на півострові, які знаки про це можна помітити на вулицях, як люди реагують на удари ЗСУ по російських військових об'єктах.
Наша співрозмовниця залишила Крим невдовзі після його анексії. Знову на Кримському півострові вона опинилася за сімейними обставинами. У цей час російські війська розпочали повномасштабне вторгнення в Україну та окупували її південні області. Тому виїзд із Криму на материкову частину України виявився заблокованим.
Кримчанці довелося залишитися на півострові на тривалий час і бути свідком того, як там реагують на війну. Згодом їй вдалося повернутися на материкову частину України, і вона погодилася поділитися побаченим із Крим.Реалії на умовах анонімності, оскільки побоюється за свою безпеку.
«Три перельоти за день, більше доби в дорозі»
Єдині країни, куди я можу в'їхати з Росії з російським внутрішнім паспортом, – це Казахстан, Киргизстан та Вірменія
В умовах бойових дій між Росією та Україною дорога до Криму та з нього можлива через російську територію і треті країни. При цьому слід враховувати особливості з документами, каже наша співрозмовниця.
«Я заїжджала до Криму за російським внутрішнім паспортом. І, як мені роз'яснили, я маю і виїжджати за ним. Це додало мені проблем, на які я не розраховувала. Єдині країни, куди я можу в'їхати з Росії з російським внутрішнім паспортом, – це Казахстан, Киргизстан та Вірменія. Звідти я вже дивилася на те, як можу з цих країн дістатися Варшави, наприклад», – каже кримчанка.
У результаті вона обрала найкоротший, на її думку, маршрут: автобусом із Криму до російського Адлера, звідти літаком до Єревану, потім ще двома літаками – до Вільнюса та Варшави, а потім поїздом до Києва.
Весь цей шлях зайняв у неї два дні.
Коли я вийшла на вокзалі у Києві вранці, я не могла повірити, що це взагалі реальність
«Це було три перельоти на день. Коли я вийшла на вокзалі у Києві вранці, я не могла повірити, що це взагалі реальність. Можливо, стресово долати такий шлях за день. І, можливо, слід якось розмежувати маршрут, щоб людям було простіше. Людям, які мають певні проблеми зі здоров'ям, можливо, це буде важко», – розповідає вона.
Обираючи між можливістю залишитися в Криму чи виїхати, вона обрала друге. Оскільки перебувати на півострові їй було не менш важко, ніж його залишати, зізналася вона.
«Відео – не справжнє, а монтаж»
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, багато хто в Криму не повірив, що бомбардування Києва та інших українських міст реальні. Наша співрозмовниця каже, що відчула це у своїй сім'ї.
Мама взагалі не вірила в те, що Росія може напасти
«Я чула переважно фрази: «Ну, коли ж це все нарешті закінчиться?», «Не все так однозначно», що це Зеленський проти Путіна, що люди страждають, політики сваряться і ніхто не хоче війни. Мама взагалі не вірила в те, що Росія може напасти. Я їй казала: «Мамо, за мною прийдуть (російські спецслужби – КР)». А вона казала: «Не хвилюйся, я тебе під ліжком сховаю». Вона це на жарт переводила. Я бігала з телефоном, показуючи мій район у Києві та вибухи (від російських бомбардувань – КР). І моя мама, яка не дуже розуміла медіа-грамотність і технології, говорила мені: «Це не справжнє відео, це – монтаж», – згадує кримчанка.
З розмов сусідів про війну їй вдалося дізнатися, що вони мають безліч родинних зв'язків з українськими регіонами, які зазнають найбільших атак з боку Росії. Але сумніви у реальності війни у них все одно залишалися.
«Щось схоже на шлях до деокупації Криму»
На тлі цих сумнівів почали виявлятися й інші настрої кримчан.
В якийсь момент у місті я побачила напис «Путін – убивця»
«Це маленьке місто, у дворі на районі всі один одного знають. Звичайно, доходило до абсурду, коли я бачила новини, що людей хапають за жовто-блакитний манікюр. В якийсь момент у місті я побачила напис «Путін – убивця». Коли я поверталася за кілька годин, його вже було замазано фарбою», – згадує наша співрозмовниця.
У Криму після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з'явилися антивоєнні та проукраїнські протести. Їх висловлюють у різний спосіб: від одиночних пікетів, жовто-синіх елементів в одязі та прослуховуванні української музики до більш радикальних акцій.
Одну з них провів євпаторійський художник Богдан Зіза у травні 2022 року. Його засудили до 15 років позбавлення волі, звинувативши в тероризмі після того, як він облив жовтою та синьою фарбами будівлю російської адміністрації Євпаторії та кинув у неї пляшку із запальною сумішшю. Кримчанин провину не визнає.
Наша співрозмовниця згадує, що коли про цю історію стало відомо, їй телефонували друзі й питали, чи не вона влаштувала цю акцію.
Незважаючи на показові судові процеси й силові операції щодо кримчан, антивоєнні та проукраїнські акції у Криму не припиняються. Хоча російська влада і переконує, що кримчани в єдиному пориві підтримують війну.
За даними Представництва президента України в АРК, на Кримському півострові зафіксовано близько тисячі випадків надходження до судів матеріалів за статтею 20.3.3 КпАП (дискредитація Збройних сил РФ).
За даними російських досліджень, Крим за підсумками 2023 року перебував у лідерах серед регіонів сусідньої Росії та окупованих нею регіонів за кількістю адмінпротоколів та кримінальних справ за «антивоєнною» статтею.
На думку нашої співрозмовниці, цей парадокс може бути пов'язаний зі сподіваннями кримчан на деокупацію півострова.
За всі ці роки не було жодного моменту, який би виглядав як щось схоже на шлях до деокупації Криму
«Може люди відчули близькість до деокупації? Я дуже хотіла б у це вірити. Я 2022 рік саме так і сприйняла для себе. Сили оборони України точково дістають своїм озброєнням по військових базах (Росії – КР). Будівлю Чорноморського флоту в Севастополі бахнути! Я просто була шокована тим, що це взагалі стало можливим. Міст через Керченську протоку (зазнав ударів двічі – КР)! Тобто ти вже розумієш, що за всі ці роки не було жодного моменту, який би виглядав як щось схоже на шлях до деокупації Криму», – каже вона.
«То що розповідати? Війна»
З літа 2022 року в Криму розпочалися удари Збройних сил України по російських військових об'єктах. У ЗСУ пояснюють це необхідністю знищення військового потенціалу та логістики Росії, що забезпечує через Крим своє угруповання на півдні України.
Кримчанка, з якою ми спілкуємося, розповіла, як на півострові сприйняли перші вибухи.
Підвела голову і бачу в небі якийсь слід. І потім як бабахне
«Це була дуже показова історія – все, як у «Єралаші»: «Нічого собі, сходив по хліб». Я пішла за цигарками ввечері і почула якийсь дивний звук. Підвела голову і бачу в небі якийсь слід. І потім як бабахне! Усі надвір вибігли з мого будинку. Я йшла і слухала, що кажуть: «А як же так, що ніякої повітряної тривоги? Жодного сигналу?», «А як ми можемо розуміти, що на нас зараз нападають?», «А якщо прилетить у наш будинок?», «Чому ми нічого не знаємо і нас ніхто не попереджає про це?», «А чому немає жодних новин?». На той момент я бачила ситуацію, яка в мініатюрі схожа на історію із Суджею (Курська область Росії, куди зайшли ЗСУ – КР). Коли люди казали: «Нас усіх кинули». Тому що ніхто нічого не підготував», – згадує вона.
Після масштабного удару по авіабазі «Саки» в Новофедорівці кримчанка зустріла в лікарні постраждалих людей.
Одну жінку побило уламками, інші пробило телефон уламком
«Я опинилася в лікарні з мамою. Ми сиділи у приймальному відділенні. І в якийсь момент туди зайшли дві жінки та дитина, дівчинка років 12. У старшої жінки була перебинтована рука. На іншій руці була трохи менша пов'язка. Я спитала, що з ними трапилося. Вони сказали, що бачили ракети, що летять. Одну жінку побило уламками, інші пробило телефон уламком. Я хотіла більше розпитати деталі. І жінка сказала мені: «То що розповідати? Війна», – згадує наша співрозмовниця.
«Не хочу, щоб у моє місто прийшла війна»
Через кілька місяців після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, кримчанка почула, що у лікарнях Криму не вистачає місць для пацієнтів через велику кількість поранених військових РФ (офіційно про це нічого не повідомляли). Якось вона й сама зустріла їх там.
«Це було у черзі на рентген. Вони у формі, тобто по них усе видно, що вони військові. У когось була голова перебинтована, у когось була рука через шию перев'язана. Я просто стояла, усвідомлювала, хто вони. Надворі теж люди у формі палили. А потім якогось вечора просто в сусідньому дворі починають лунати дуже голосно феєрверки. І я розумію, що вони там у лікарні теж це все чують. Усі знають, що військові тут, і всім по*р, усі бахкають своїми феєрверками. Ніхто не думає, що там у когось десь у лікарні можуть в'єтнамські флешбеки (травматичні спогади – КР) початися», – розповіла вона, дивуючись, чому в Криму можливі подібні випадки.
У результаті кримчанка все ж таки вирішила повернутися на материкову частину України, незважаючи на те, що на неї чекала довга дорога і непросте життя під російським ракетним обстрілом.
У Криму – якесь Задзеркалля з позиції того, що ти бачиш, який жах відбувається по той бік «дзеркала»
Жити у відносно «мирному» Криму під час війни було морально складно, каже вона: «Це схоже трохи на Задзеркалля. Якось я пристосовувалася. І це теж, напевно, властивість психіки – так чи інакше пристосовуватися до якихось речей, щоби остаточно не «поїхати дахом». У Криму – якесь Задзеркалля з позиції того, що ти бачиш, який жах відбувається по той бік «дзеркала» (на материковій частині України – КР) і ти живеш у цьому моменті, де нібито нічого не відбувається, нібито нічого не сталося, де нібито не відчувається війна».
Говорячи про можливість деокупації Кримського півострова, кримчанка зазначає, що не хотіла б, щоб це було військовим шляхом.
«Я зрозуміла після 2022 року, що мені зараз болить набагато більше, ніж у 2014 році. Я дуже не хотіла б, щоб у моє місто в Криму прийшла війна», – каже вона.
Влада України заявляє про наміри деокупувати Крим у межах повномасштабного вторгнення Росії.
Російська влада вважає Крим «невід'ємною частиною Росії» та обіцяє «належну відповідь» за «будь-які претензії» на неї.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
