21 вересня президент Росії Володимир Путін, пославшись на законодавство про оборону, підписав указ про часткову мобілізацію громадян країни. Право на відстрочку від призову надано російським громадянам, які працюють у організаціях оборонно-промислового комплексу (ОПК). Категорії таких громадян визначає уряд Росії.
У російському міністерстві оборони й далі називають комплекс військово-промисловим (ВПК).
Раніше в липні російський президент Росії Володимир Путін підписав ухвалений парламентом федеральний закон «Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації». Закон спрямований на забезпечення проведення російською армією, військовими формуваннями та органами контртерористичних та інших операцій за межами території Росії. Внесені зміни до законодавства про оборону, державні закупівлі та контрактну їхню систему, а також трудові відносини.
Крим.Реалії спробували розібратися, що відбувається з підприємствами ОПК-ВПК на Кримському півострові і чи зможуть вони, налагодивши роботу «на військовий лад», змінити ситуацію на фронтах.
Причина нововведень – західні санкції та дефіцит зброї з боєприпасами
Ініціатором змін законодавства виступив російський уряд, який вважає, що в умовах запровадження іноземними державами та міжнародними організаціями обмежувальних заходів потрібно тимчасово зосередити зусилля в окремих галузях економіки.
Серед завдань:
- дозавантаження виробничих потужностей ОПК,
- організація ресурсного забезпечення поставок у межах державного оборонного замовлення.
Тепер уряд Росії уповноважений запроваджувати спеціальні заходи у сфері економіки, що дозволять оперативно задовольнити потреби армії та інших військових формувань у ремонті озброєння та військової техніки, а також забезпеченні матеріально-технічними засобами.
23 серпня заступник голови російської ради безпеки Дмитро Медведєв зустрівся з головою Міністерства промисловості та торгівлі Росії Денисом Мантуровим. Обговорювалася робота військово-промислового комплексу (ВПК) та забезпечення постачання озброєння і військової техніки для потреб армії.
1 серпня відповідною постановою уряд Росії затвердив особливості правового регулювання трудових відносин в окремих організаціях ОПК, їхеіх структурних підрозділах та на окремих виробничих об’єктах. Серед іншого запроваджуються: робота у святкові та вихідні дні без згоди робітників, але з оплатою у подвійному розмірі та обов’язковим наданням вихідного дня, а також понаднормова робота не більше чотирьох годин на добу протягом одного року з оплатою у подвійному розмірі.
20 вересня Володимир Путін провів зустріч із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу. Обговорювалися заходи щодо забезпечення потреб російського міністерства оборони, реалізація програм імпортозаміщення.
Організаціям ОПК необхідно у найкоротший термін забезпечити постачання необхідного озброєння та техніки у військаВолодимир Путін
«…Застосовувана під час операції (у Росії збройну агресію проти України називають спеціальною військовою операцією – КР) російська зброя показує високу ефективність. Насамперед, це стосується авіації, високоточних ракет великої дальності, авіаційних засобів ураження, ракетно-артилерійського, бронетанкового озброєння та іншого. …Організаціям ОПК необхідно у найкоротший термін забезпечити постачання необхідного озброєння та техніки у війська, засоби ураження», – заявив російський президент, звертаючись до присутніх.
Сектор ОПК-ВПК у Криму
За радянських часів, враховуючи зайнятість населення, використання території, державні інвестиції, обсяги випуску продукції, Крим був промисловим та науковим центром загальносоюзного значення у військовому приладобудуванні та суднобудуванні.
«Основу кримської промисловості являли собою підприємства військового приладобудування – у Севастополі, Євпаторії, Сімферополі, Феодосії, та військового суднобудування й судноремонту – у Севастополі, Феодосії та Керчі. …При цьому показники, пов’язані з оборонним відомством і військово-промисловим комплексом …загалом ніколи не відображалися у відкритій державній статистиці», – сказано у збірнику «Соціально-економічна ситуація в окупованому Криму 2014-2020» (за результатами роботи моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції «Чорноморські новини», видавництво – Київ, 2020, с. 3).
До 2014 року сектор ОПК у Криму включав понад 30 підприємств, у тому числі науково-дослідні та проєктно-конструкторські організації. Окрім спеціальної військової продукції, підприємства випускали і цивільні товари. До складу комплексу входили дев’ять суднобудівних та шість приладобудівних і машинобудівних підприємств. Особливе місце належало випробувальним полігонам, які мали високе технічне оснащення та добре розвинену інфраструктуру.
Окупувавши півострів, Росія відразу ж почала відновлення військової інфраструктури Криму і націлилася на підприємства ОПК.
Станом на 2018 рік у Росії вважали, що до сектора ОПК-ВПК у Криму та Севастополі належать 16 підприємств, у тому числі 10 – підприємства суднобудівної промисловості, 3 – авіаційної, 2 – промисловості звичайних озброєнь, 1 – радіоелектронної промисловості. Загалом кількість співробітників цих підприємств становить 8300 осіб.
Пізніше «Євпаторійський авіаційний ремонтний» було інкорпоровано у ПАТ «Об’єднана авіабудівна корпорація». Федеральний кадровий центр ОПК Росії повідомляє про значну кількість вакансій на цьому заводі.
«Севастопольський морський завод» перетворили на філію російського АТ «Центр Судноремонту «Зірочка».
Феодосійський НДІ аеропружних систем у 2021 році відповідно до указу президента Росії передали державній корпорації «Ростех».
«Двоякірна бухта» та «Конструкторсько-технологічне бюро «Судокомпозит» досі перебувають у віданні російського міністерства промислової політики Криму, а плани розвитку та завантаження підприємств продовжують обговорювати.
З 22 серпня 2022 року на підставі розпорядження територіального управління Федерального агентства з управління державним майном у Москві ФДУП «Севастопольське авіаційне підприємство» було реорганізовано шляхом його приєднання до ФДУП «Авіакомплект».
Робота заводів «Море» (Феодосія) та «Залив» (Керч) зосереджена на виконанні замовлень військово-морського флоту Росії й будівництві корпусів кораблів і суден. Завод «Фіолент» (Сімферополь) продовжує випускати корабельну автоматику та мікромашини.
Снаряди, гармати, танки та бронетранспортери, а також ракети і бомби в Криму не виробляють.
«Кримські підприємства ОПК-ВПК не допоможуть російській агресії»
Коментуючи на прохання Крим.Реалії перспективи участі кримських підприємств у виконанні оновлених воєнних замовлень Росії, а також вплив такої роботи на перебіг російської агресії, експерт у галузі міжнародного права, професор Борис Бабін вказав на відсутність у Росії на території півострова підприємств, які обслуговували б сухопутні війська.
Це підприємства не високотехнологічного циклу, вони просто собі такі станції техобслуговування армійськіБорис Бабін
«Наразі вони суттєво розширюють можливості ремонтної бази. Це підприємства не високотехнологічного циклу, вони просто собі такі станції техобслуговування армійські, під які пристосовують практично всі вільні можливості кримських підприємств. Наскільки це ефективно – покаже час», – зазначив він.
Борис Бабін окреслив дві основні спеціалізації для підприємств ОПК у Криму: технології кораблебудування та обладнання кораблів технікою, а також ремонт авіатехніки.
Він вважає, що всі підприємства кримського сектора ОПК критично залежали від західного обладнання та західних технологій, тому сьогодні вони не здатні випускати будь-яку продукцію повного або частково замкнутого циклу у виготовленні та виробництві зброї та боєприпасів.
Севастопольський завод з ремонту гелікоптерів припинив свою діяльність за час окупаціїБорис Бабін
«Вони ніяк не можуть вирішити цю проблему. Ось, наприклад, у Севастополі вони ніяк не можуть запустити виробництво холодильного обладнання для кораблів – холодильних установок, оскільки не мають змоги збирати таке обладнання із західних комплектуючих. Це стосується інших підприємств. Наприклад, у Севастополі було підприємство з виробництва радіонавігаційного обладнання кораблів. Тут до 2014 року була приватна компанія, яка була не світовим, але регіональним великим гравцем на ринку такого обладнання. Це підприємство також сьогодні у занепаді. Вони обслуговували не лише військові кораблі, а й цивільні судна. Такі можливості на сьогодні втрачені. «У повітрі» –аналогічна ситуація. Севастопольський завод з ремонту гелікоптерів припинив свою діяльність за час окупації. Окупанти самі його знищили. Подібна ситуація на Євпаторійському підприємстві з ремонту авіатехніки. І нічим таким вони сьогодні похвалитися не можуть», – додав Борис Бабін.
Експерт вважає стратегічно важливішою невирішену проблему Росії, яка полягає в тому, що для цієї країни в сьогоднішніх умовах втрачено можливість застосовувати своє корабельне угруповання.
Зараз у нас військові дії мають переважно сухопутний характер. А на морі технології агресора– застаріліБорис Бабін
«І, навіть, якщо спрогнозувати, що всі ці кримські підприємства ОПК-ВПК спрацювали б, як то кажуть, на повну викладку, то навіть їхня продукція суттєво не допомогла б росіянам. Зараз у нас військові дії мають переважно сухопутний характер, насамперед. А на морі технології агресора– застарілі. На десятиліття вперед агресор залишається неконкурентоспроможним на морі за наявності в Україні західних технологій. У Москві це чудово розуміють», – підсумував співрозмовник Крим.Реалії.
«Усе це означає, що Путіну доведеться продовжувати війну. Причому нинішніх сил і засобів, що є на окупованих територіях, явно недостатньо навіть для того, щоб утримувати взяте під контроль, не кажучи вже про поступ уперед», – вважає Максим Блант, економічний оглядач і публіцист, ведучий програми російської служби Радіо Свобода «Деньги на Свободе».
В Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що Росія намагається відновити та розширити роботу свого військово-промислового комплексу для того, щоб вести тривалу війну в Україні.
Державний департамент США 15 вересня повідомив про запровадження нових санкцій щодо фізичних і юридичних осіб, причетних до діяльності військово-промислового комплексу Росії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
