Зібраний аграріями в анексованому РФ Криму врожай зернових культур опинився під загрозою. Місцеві виробники зерна б'ють на сполох, а російська влада лише обіцяє допомогу. Що відбувається із врожаєм зернових у Криму – читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Цього року в анексованому Криму видався добрий врожай зернових культур, планується вийти на результат у понад два мільйони тонн. Про це в ефірі радіо «Спутник в Крыму» розповів міністр сільського господарства російського уряду Криму Денис Кратюк. Але попит на зерно виявився невисоким, а його закупівельна ціна сформувалася нижчою за очікувану фермерами.
«Таку кількість зерна, яку ми виробляємо, ми самі не споживаємо – у нас уже сформувався дуже серйозний профіцит. Ми першими розпочали збирання врожаю і зрозуміли, що до його завершення нам дійсно знадобиться допомога. Наразі влада республіки розглядає різні форми підтримки – насамперед ідеться про фінансування логістичних витрат, пролонгацію кредитів і коригування лізингових платежів. Хочеться обрати саме ті форми підтримки, які будуть максимально ефективними», – повідомив Кратюк.
Цього року були величезні складнощі зі збиранням зернових – насамперед через дефіцит пальногоКримський науковець-агроном
За інформацією Кратюка, занепокоєння викликає обмеженість потужностей для зберігання: наявні елеватори здатні прийняти лише частину врожаю, а надлишки необхідно оперативно реалізувати.
«Тієї кількості зерна, яку ми зібрали, при нашій кількості елеваторів, нам вистачить, щоб зберегти, а надлишок треба продати – він просто фізично туди не поміститься», – зазначив Кратюк.
Про те, що кримське зерно виявилося незатребуваним із боку гуртових покупців, Крим.Реалії повідомив один із кримських науковців-агрономів на умовах анонімності.
«Цього року були величезні складнощі зі збиранням зернових – насамперед через дефіцит пального. Але тепер, зібравши врожай і витративши на це більше ресурсів, ніж зазвичай, сільгосппідприємства зіткнулися з новою проблемою – їхнє зерно незатребуване з боку гуртових покупців. А ті, хто готовий придбати зерно, пропонують за нього ціну, нижчу за собівартість. Аграрії змушені зберігати зерно, що тягне за собою додаткові значні витрати», – розповів Крим.Реалії експерт.
За його словами, у Міністерстві сільського господарства російського уряду Криму знають про проблему і підтверджують, що це зумовлено труднощами з логістикою, а наразі шукають варіанти вивезення зерна альтернативним транспортом.
Власник одного з найбільших у Білогірському районі анексованого Криму сільгосппідприємств «Зеленогірськ» Олег Зубков також повідомляє, що аграрії зіткнулися з гострою проблемою реалізації врожаю зернових.
Це просто злочин проти сільгоспвиробникіОлег Зубков
«Зовсім неадекватна ціна цього року на зерно. Собівартість цього зерна висока, а за кілограм пшениці не дають навіть 6-8 рублів. Це просто злочин проти сільгоспвиробників. При цьому ціна хлібини вже близько ста рублів. Не можна так ставитися до своїх сільгоспвиробників, які навіть не можуть відшкодувати витрачені на виробництво зерна кошти. Це нелюдяно. Від імені всіх сільгоспвиробників буду говорити про це та обурюватися. Сьогодні в Криму кожен кілограм пшениці обійшовся в 12-15 рублів товаровиробнику. А сільгоспвиробники щасливі, якщо вдається продати за 10 рублів, тоді як справедлива ціна має бути на рівні 20 рублів за кілограм», – розповів у своїй спільноті в соцмережі Зубков.
За його словами, додатковою проблемою стало забезпечення збереженості зерна, оскільки регулярні відключення електроенергії по всьому Криму призводять до зупинки роботи зернотоків.
Один із кримських фермерів розповів Крим.Реалії, що деякі його колеги вже за зареклися сіяти озимину за такого перебігу справ.
Дехто вже зарікся сіяти озиминуКримський фермер
«У нас знаєте, як у тій пісні Шафутинського, «иногда богаче тот, кто не успел скопить». Оце реально, ті фермери, які не стали збирати врожай зі своїх полів в умовах дорожнечі пального та проблем із логістикою, – а таких не так уже й мало, – у підсумку виявилися у виграші, адже тепер не мають додаткових витрат. А ми, зібравши врожай і залізши в борги, тепер ходимо з головним болем, що робити далі: чи продати за безцінь, чи продовжувати зберігати зерно й знову витрачатися. Знаю, що дехто вже зарікся сіяти озимину», – розповів фермер на умовах анонімності.
У сусідній Росії ціни на пшеницю та ячмінь досягли мінімальних із 2024 року значень на тлі українських ударів по логістичних центрах, йдеться в дослідженні аграрного видання «Совекон». Повідомляється про зупинку роботи портів та порушення вантажного судноплавства в Азово-Чорноморському басейні, що призвело до припинення експорту зерна.
