Виборча кампанія до Державної думи Росії в анексованому Криму супроводжувалася обіцянками швидкого розв'язання паливної та енергокриз. Повернення довоєнних реалій обіцяли, зокрема, політики, які йдуть на вибори з провоєнними програмами, з'ясували Крим.Реалії. Хто відкрито підтримує повномасштабне вторгнення РФ в Україну, а хто уникає цього у своїх виборчих програмах, розповідаємо в цьому матеріалі.
Росія проводила свої вибори в Криму всупереч позиції України та її міжнародних партнерів. Вони не визнають легітимність голосування на Кримському півострові під контролем РФ, оскільки вважають його порушенням міжнародного права.
Менше з тим, Росія регулярно залучає Крим до свого виборчого процесу, зокрема до своїх центральних органів влади. Цього року від Криму до Держдуми РФ балотуються 22 кандидати від десяти партій: «Единая Россия», ЛДПР, «Партия прямой демократии», «Зеленые», «Справедливая Россия», «Родина», КПРФ, «Российская партия пенсионеров за социальную справедливость», «Коммунисты России» та «Новые люди». За оцінками різних експертів, у цьому переліку немає реальної опозиції російській партії влади, як і реального вибору у виборців.
Передвиборча агітація в Криму цього року була досить скромною. Найбільш масовану інформаційну кампанію традиційно вели представники російської партії влади «Единая Россия». Наочною рекламою кандидатів від цієї партії були завішані основні рекламні площі в містах і районах Кримського півострова.
Можливості представників інших партій, яких допустили до виборів, були обмежені скромними плакатами в публічних місцях, поодинокими відеороликами на місцевому телебаченні та партійною пресою, яка зрештою опинялася або в сміттєвих баках, або на тротуарах.
Як заборонили Леніна та Жириновського
Можливості деяких політсил обмежили, зокрема, і забороною використання в агітаційних матеріалах вигаданих персонажів, у тому числі згенерованих нейромережами, а також образів померлих людей. Відповідні поправки до виборчого законодавства Держдума РФ внесла на початку року. Так російські комуністи позбулися права залучати у своїй агітації образи Леніна та Сталіна, а ЛДПР – зображення свого засновника Володимира Жириновського, який помер у 2022 році.
У РФ ця норма викликала дискусії, оскільки в законі не уточнюється, чи підпадає під заборону використання в агітації силуетів заборонених осіб, їхні стилізовані карикатури або абстрактні художні образи.
Водночас законодавство поки дозволяє використання в агітації цитат померлих людей. Цим і користуються багато політиків.
У кримській організації ЛДПР, наприклад, не використовували зображення Володимира Жириновського в нинішній виборчій кампанії, але побудували на його ідеях свою передвиборчу програму «100 днів перетворення Росії».
Кримські представники КПРФ теж не стали використовувати в агітації портрети Леніна. Хоча його графічне зображення було присутнє на футболках агітаторів.
А на самих агітаційних матеріалах залишилася комуністична символіка – серп і молот, яка заборонена в Україні та інших країнах, але вільно використовується в РФ.
Багато партій, допущених до виборів, хоч і демонструють бажання «конструктивної співпраці з російською владою», однак відкрито не підтримують її військову політику.
Партії війни
За провоєнні голоси на думських виборах борються щонайменше три політичні сили. В авангарді – російська партія влади «Единая Россия». Її кандидати йдуть на вибори з «народною програмою», яка містить пункти з прямою підтримкою повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Зокрема, кримські кандидати від «ЕР» поряд із соціальними ініціативами обіцяють підтримувати оборонно-промисловий комплекс РФ та учасників повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Цю програму називають «інструментом розвитку Криму». Але саме наявність військових дій між Україною та РФ заважає цьому розвитку, визнають представники партії. Подолання паливно-енергетичної кризи (спричиненої ударами Сил оборони України по російській логістиці) та «відновлення колишнього темпу розвитку» назвав сьогодні головним завданням для Криму секретар кримської організації «Единой России», спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
«Зараз найголовніша мета, яка стоїть перед кримською командою – це відновлення економіки регіону, зберегти робочі місця, відновити енергопостачання та повернути ціни «на прийнятний для Криму рівень», – заявив він.
Ще більша підтримка учасників війни з Україною міститься в «Маніфесті справедливості» – передвиборчій програмі кримської організації російської партії «Справедливая Россия». Її кандидати обіцяють домагатися для «учасників «СВО» (так у РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) та їхніх сімей єдиних пільг і соціальних гарантій, безкоштовної медичної реабілітації в державних і приватних медцентрах, а також загальноросійської програми надання їм земельних ділянок та звільнення спадкоємців загиблих учасників війни з Україною від боргів перед кредиторами.
Заявили про свою підтримку війни РФ проти України в російській партії «Родина». У її передвиборчій програмі «ключовий акцент – всебічна підтримка спеціальної військової операції («СВО») (так у РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР)».
Кандидати від «Родины», зокрема, обіцяють «інтеграцію ветеранів бойових дій у владу та суспільне життя», а також посилення ролі оборонно-промислового комплексу. Також серед заявлених цілей – «возз'єднання Придністров'я з Росією». Це частина території Молдови, раніше окупованої РФ уздовж лівого берега річки Дністер. Ця самопроголошена держава зі столицею в Тирасполі не визнана міжнародною спільнотою.
«Небо закриють, ціни знизяться» після виборів?
Нинішні російські вибори в Криму відбуваються під час загострення бойових дій між РФ та Україною. В умовах паливної та енергетичної криз через удари Сил оборони України по енергооб'єктах і логістиці РФ невдоволення місцевою російською владою сягає піку.
Агітатори від політиків переконували кримчан прийти на виборчі дільниці, використовуючи, зокрема, й аргументи про нібито швидку зміну нинішньої ситуації.
«У мене та моїх знайомих агітатори від «Единой России» побували. Намагалися переконати людей, що «небо скоро закриють», «ситуація з енергозабезпеченням налагодиться», «ціни на бензин знизяться», але для цього нібито потрібно підтримати певну партію, «тому що тільки до них дослухається президент», – розповів Крим.Реалії активіст із Білогірська на умовах анонімності.
На цьому тлі одні категорично відмовляються йти на вибори, а інші – навпаки хочуть піти, щоб «висловити незгоду з владою».
Коаліція українських правозахисних організацій закликала жителів окупованих територій включно з анексованим Кримом не брати участі у псевдовиборах до Держдуми РФ, не працювати у виборчих комісіях, не погоджуватися бути агітаторами, не ставати спостерігачами від будь-яких організацій, уникати участі в публічних заходах, які організовує місцева російська влада.
У Крайовій раді українців Криму заявили, що цей виборчий процес «є черговим фарсом, який не має жодного стосунку до волевиявлення громадян, демократії чи права».
Кримчан закликають уникати місць поруч із виборчими дільницями та скупчення людей у дні голосування, оскільки ці заходи можуть «використати для провокацій, примусової мобілізації або збору персональних даних».
У Службі зовнішньої розвідки України стверджують, що російські спецслужби під час виборів «можуть вдатися до провокацій та насильницьких сценаріїв із подальшими спробами звинуватити в них Україну». Особливу небезпеку, за інформацією відомства, можуть становити виборчі дільниці, адмінбудівлі та інші місця скупчення людей.
Російська влада теж не заперечує ймовірності провокацій у дні виборів, але впевнена, що їх готує Україна.
Вікторія Веселова – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім’ям з міркувань безпеки
